Справа № 727/11422/25
Провадження № 2-др/727/60/25
24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Бружа-Гуцалюк В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Горної Вероніки Іванівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 жовтня 2025 року, позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №10.03.2025-100001302 від 10.03.2025 року у розмірі 12957,79 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
03.11.2025 року до суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Споживчий центр» - Горної В.І. про ухвалення додаткового рішення, відповідно до змісту якої, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Вказує, що позивачем зазначалось в спрямованому до суду позові, орієнтовний розмір судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
На підставі викладеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Представника позивача в судове засідання не з'явилась, однак згідно спрямованої до суду заяви просить суд розглянути вищевказану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у її відсутність та задовольнити її в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, хоча повідомлялась судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, а тому суд вважає можливим розглянути дану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у її відсутність.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви, а саме про часткове стягнення витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (відповідачів).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень частини першої та пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Судом встановлено, що 01 квітня 2025 року між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «Лекс Верітас», в особі керуючого партнера - адвоката Моісеєнка М.Ю., було укладено договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ (а.с.46).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 6000,000 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються заявником самостійно.
Згідно з наданим представником позивача звітом про виконану роботу до договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги по клієнту ОСОБА_1 , вбачається, що останнім було надано ряд послуг з правової допомоги, зокрема: на підставі прийнятого замовником рішення щодо звернення з позовом до відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; складено позов (на підставі отриманих документів); роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано замовнику для відправлення відповідачу; замовлено сплату судового збору; проведена детальна консультація замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи (а.с.49).
Позивач ТОВ «Споживчий центр», відповідно до платіжної інструкції №СЦ00050373, сплатив адвокатському об'єднанню «Лекс Верітас» грошові кошти в розмірі 6000,00 грн. за надання правничої допомоги (а.с.50).
Проаналізувавши вищевказані докази понесених витрат у розмірі 6000,00 гривень, суд вважає їх обсяг не співмірним зі складністю справи та затраченим адвокатом часу для підготовки до справи, а також таким, що не відповідає критерію розумності таких витрат, а тому суд вважає необхідним не розподіляти усю суму витрат на правничу допомогу на відповідача, зменшивши зазначені витрати на правову допомогу до 2500,00 грн.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
При цьому, суд приходячи до вищевказаного висновку про розподіл витрат на професійну правничу допомогу по даній справі, виходить також з того, що адвокатське об'єднання «Лекс Верітас» вже неодноразово надавало правову допомогу позивачу ТОВ «Споживчий центр» по аналогічним спорам з приводу стягнення заборгованості за кредитними договорами, зазначений позов є типовим, нескладним позовом, а тому суд вважає, вищевказані витрати з правової допомоги завищеними та такими, що підлягають зменшенню, зокрема в частині витрат, які нібито були понесені представником позивача у зв'язку із складанням позовної заяви, а саме з 6000,00 гривень до 2500,00 гривень.
При цьому, Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Проаналізувавши зазначене, а також враховуючи фактичні обставин справи, виходячи із принципу розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнення компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 2500,00 грн., оскільки саме такий розмір судових витрат, на переконання суду, є доведеним, документально обґрунтованим і відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
Керуючись п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Горної Вероніки Іванівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», витрати на правову допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
На додаткове рішення може бути подано апеляційну скаргу до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.