Справа № 726/3620/25
Провадження №2/726/709/25
Категорія 68
25.11.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Асташева С. А.,
з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник, адвокат Янчук Людмила Іллівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому представниця позивачки просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладений 28 серпня 2019 року та зареєстрований Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про що складено актовий запис №1552, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Також просить стягнути із відповідача на користь позивачки понесені витрати на професійну правничу допомогу.
У позові вказує, що у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4 . Спільне життя подружжя не склалося через різні погляди на сімейне життя, несумісність характерів та втрату взаємної поваги й довіри. Між сторонами почастішали конфлікти та непорозуміння, що унеможливлює подальше спільне проживання. Внаслідок цього з вересня 2025 року сторони фактично припинили шлюбні стосунки, не проживають разом, не ведуть спільного господарства і спілкуються виключно з питань, пов'язаних із забезпеченням потреб та вихованням їхнього неповнолітнього сина. За таких обставин шлюб між сторонами існує лише формально, сім'я фактично розпалася остаточно, а примирення між подружжям неможливе.
З посиланням на відповідні норми просить суд задовольнити позов і розірвати шлюб між сторонами.
Від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Вказаний вище позов сформований в системі «Електронний суд» 23.10.2025 та у цей же день отриманий судом і переданий на розгляд головуючого судді Асташева С.А., згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Своєю ухвалою від 28.10.2025, суддя Асташев С.А., після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача у справі, прийняв позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначив провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 25.11.2025, про що були повідомлені сторони у справі.
У судове засідання сторони не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Янчук Л.І., скерувала до суду клопотання у якому просила провести розгляд справи без участі позивачки та її представника, заявлені вимоги повністю підтримали та просили суд їх задовольнити. Також просили вирішити питання понесених витрат у справі, на підтвердження яких долучили до матеріалів справи відповідну квитанцію про оплату послуг адвоката.
Відповідач ОСОБА_2 також у судове засідання не з'явився, скерував до суду посвідчену заяву у якій визнав позовні вимоги, погодися на розлучення. Розгляд справи просив провести за його відсутності.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних в суду матеріалів.
Згідно із ч.1. ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянув письмові матеріали справи, встановив фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідив та оцінив надані докази в сукупності, ухвалює рішення відповідно до вимог ст.263 ЦПК України та доходить висновку, що позов є обґрунтований і підлягає до задоволення.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд встановив, що між позивачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено шлюб 28 серпня 2019 року, який зареєстрований Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, про що складено актовий запис № 1552, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 серпня 2019 року.
За час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 січня 2021 року на підставі актового запису №133, складеного Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Заходів забезпечення позову та доказів не вживалося. Строк для примирення подружжю не призначався. Зупинення провадження у справі не здійснювалося.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Частиною 3 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Згідно із ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із ч.2 ст. 114, ст. 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та постановлення відмітки в актовому записі про шлюб. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд встановив, що на даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, примирення між ними стало неможливим, як вказує позивачка та не заперечує відповідач, а тому подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст.56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу.
Також позивачка вказує, що подальше перебування у шлюбі суперечить її особистим інтересам, а збереження шлюбу та примирення є неможливим, а відповідач скерував до суду заяву у якій визнав позовні вимоги.
Оскільки обидві сторони наполягають на розірванні шлюбу то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Висновки суду.
Аналізуючи вищевикладене та з урахуванням того, що жоден з подружжя не бажає примиритися та зберегти шлюб, позивачка просила суд шлюб розірвати, а відповідач визнав позовні вимоги і також не заперечував проти розлучення, суд доходить висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Статтею 113 Сімейного кодексу України, передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачка разом із позовною заявою сплатила судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок (квитанція про сплату № 4871-9737-3469-9437 від 23.10.2025).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути із нього на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а решта 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, повернути позивачці з державного бюджету.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження судових витрат у заявленому розмірі до суду позивачка надає документи на підтвердження повноважень адвоката Янчук Л.І., а саме ордер та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи від 22.10.2025 на суму 6 000,00 грн, а також платіжну інструкцію від 31.10.2025 про оплату послуг за правничу допомогу згiдно з договором № 45/25 вiд 21 жовтня 2025 року на суму 4000,00 грн.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи, згідно з п. 5 Договору про надання правничої допомоги № 42/25 від 21 жовтня 2025 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ДРЕБІТ ЯНЧУК» та ОСОБА_1 гонорар за послуги, що надаються АО становить 2000,00 грн за годину роботи особи, яка надала правничу допомогу, якщо інший порядок розрахунків не зазначений в дорученні до даного Договору. АО надано такі послуги на суму 6 000,00 грн: консультацію 30 хв, підготовку позову, його формування та подача до суду - 2 год, підготовка до судового засідання та участь у ньому 30 хв.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову суд присуджує витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги, з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто, у випадку, якщо суд ухвалить рішення на користь позивачки, витрати на правничу допомогу можуть бути покладені на відповідача частково або повністю.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розподіляючи витрати, понесені позивачкою на юридичну (правничу) допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт наявності таких витрат.
У окремо скерованому клопотанні представниця ОСОБА_5 просила стягнути 6 000 грн понесених позивачкою витрат на оплату професійної правничої допомоги, незалежно від того, що фактично сплачено лише 4000 грн.
Однак суд не погоджується із розміром заявлених витрат, оскільки до них включено витрати пов'язані із участю у судовому засіданні (30 хв. 1000 грн), однак розгляд справи відбувся за відсутністю сторін у справі.
З урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених належними доказами понесених витрат, враховуючи розгляд справи за відсутністю сторін, визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду у справі, характером позовних вимог та складністю вчинених дій, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивачки понесені нею витрати на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 24, 56, 104-105, 110, 112 -115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 81-82, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 267-268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований 28 серпня 2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис № 1552 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , понесені нею витрати на оплату судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок та на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.
Скерувати електронне подання до органу Казначейства про повернення судового збору та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , з Державного бюджету 50% суми судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок, сплаченого відповідно до квитанції про сплату № 4871-9737-3469-9437 від 23.10.2025.
Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Представниця позивачки: адвокат Янчук Людмила Іллівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000403 від 26.07.2019, видане на підставі рішення Ради адвокатів Чернівецької області № 6/30 від 27.06.2019, місцезнаходження: Адвокатське об'єднання «Древіт Янчук» вул. Руська, буд. 1А, оф. 103, місто Чернівці, Чернівецька область.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя С. А. Асташев