Провадження №1-кп/447/197/25
Справа №447/1483/25
25.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження №12025141250000107, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2025, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долішнє, Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, особи з інвалідністю ІІ групи загального захворювання з дитинства, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 13.09.2022 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1, 4 ст. 70 КК України, звільненого з місць позбавлення волі 30.09.2024 у зв?язку з відбуттям покарання, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У період часу з 01.02.2025 до 01.03.2025 (більш точний час органом досудового розслідування в ході проведення досудового слідства не встановлено) ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, достовірно обізнаний про введення на всій території України воєнного стану згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 (Новороздільська міська громада) проник на територію приватного домоволодіння ОСОБА_6 , діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонньої уваги, повторно, незаконно заволодів (викрав), шляхом вільного доступу, із приміщення гаражу, що розташований на подвір?ї вказаного домоволодіння, до котрого відсутній вільний доступ сторонніх осіб, наступний електроінструмент: дриль ударний марки «Dnipro-M HD-120», вартістю 1 677 грн. 90 коп., кутову шліфувальну машину марки «Зеніт ЗУШ-125/1100 Профі», вартістю 1 171 грн. 80 коп., зварювальний інвертор марки «Dnipro-M SAB-14 D MINI», вартістю 2 374 грн. 40 коп., електролобзик марки «Кондор 55E500 600 Вт.», вартістю 530 грн., продовжувач-переноску електричну на котушці 50 м «ПЕР50Б», вартістю 871 грн. 50 коп., та покинув місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном, отримавши реальну змогу розпоряджатися таким майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій стороні матеріальну шкоду на загальну суму 6 625 гривень 60 копійок.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненому повністю визнав, повідомив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, погодився надавати суду показання. Повідомив, що він йшов у селі, у нього раптово виник умисел на вчинення крадіжки з корисливих мотивів з метою власного збагачення. Побачив, що в одному з домоволодінь було незамкнено гараж, зайшов до нього та вкрав перелічене в обвинувальному акті майно. Точний час вчинення злочину обвинувачений не вказував. Зазначив, що дуже сильно шкодує про вчинене, кається, має в планах відшкодувати шкоду потерпілому.
Враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, суд у судовому засіданні, на підставі ч. 2 ст. 349 КПК України, ухвалив змінити обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, а також визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а саме: протоколу огляду місця події від 01.03.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 10.03.2025, висновків експерта №705/25 (судової товарознавчої експертизи) від 11.03.2025 та №СЕ-19/114-25/6715-Д (судової дактилоскопічної експертизи) від 22.03.2025, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 04.04.2025 та 16.05.2025, протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 04.04.2025, допиту свідків та дослідження речових доказів.
Проте, до зміни обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження, у судовому засіданні 21.10.2025 було допитано потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який показав суду, що він є односельцем обвинуваченого, не є його родичем. Після того як він прийшов з роботи, не пам'ятає для чого, бо то було давно, але щось по господарству треба було зробити, тому пішов у гараж, де виявив відсутність його інструментів, на які він має всі відповідні документи. Після чого потерпілий викликав поліцію, на писав заяву про крадіжку. На запитання відповів, що вхід до гаражу здійснюється на через дерев?яні двері із засувом. З цивільним позовом не звертався, сума завданих збитків, на думку потерпілого, складає 10-15 тисяч гривень. Вказав, що шкода йому не відшкодована.
У судовому засіданні були досліджені документи, а саме: протокол затримання особи на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання від 06.05.2025, постанова про визнання предметів та речей речовими доказами від 01.03.2025, звіт про фактичні витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №705/25 від 11.03.2025, довідка про витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи від 22.03.2025 №СЕ-19/114-25/6715-Д.
Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого, подані стороно обвинувачення: вимога про судимість щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно з якою він є раніше неодноразово судимим; довідки, видані КНП «Новороздільська міська лікарня» Новороздільської міської ради Львівської області, згідно з якими обвинувачений на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; характеристика, видана старостою сіл Горішнє та Долішнє Новороздільської громади, у якій вказано, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 разом із матір?ю, неодружений, дітей не має, раніше судимий за крадіжки. За час проживання у с. Долішнє зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово був пійманий мешканцями сіл Горішнє, Долішнє на своїх подвір?ях при спробі крадіжок. Після повернення з місць позбавлення волі знову почав ходити по селах Горішнє, Долішнє та проникати в чужі садиби. Авторитетом та повагою серед мешканців не користується; копія вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 13.09.2022 у справі №447/657/19, який набрав законної сили 14.10.2022; копія вироку Миколаївського районного суду Львівської області від 20.05.2020 у справі №447/675/20, який набрав законної сили 28.09.2020,
а також подані стороною захисту: копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.06.2025, згідно з якою ОСОБА_3 виставлено діагноз: «відділені наслідки перенесеної ЧМТ (1996 р.), у вигляді післятравматичної енцефалопатії ІІ ст. з ознаками в/черепної гіпертензії, з помірною вестибулоатаксією, цефалгічним синдромом. Симптоматична епілепсія з періодичними генералізованими тоніко-клонічними нападами»; копія виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного, санаторного) хворого ТБ 09 від 23.06.2023, виданої Збаразькою спеціалізованою туберкульозною лікарнею №63; результати лабораторних досліджень від 26.03.2024; копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №46/2023 15.12.2023, у якій ОСОБА_3 виставлено діагнози; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №069629 від 01.07.2022, відповідно до якої ОСОБА_3 було встановлено другу групу інвалідності з дитинства.
Враховуючи викладене, суд, допитавши потерпілого, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, заяву потерпілого, який просив проводити розгляд справи за його відсутності, приходить висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, проте особою з інвалідністю другої групи з дитинства, не працевлаштований, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 13.09.2022 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1, 4 ст. 70 КК України, будучи звільненим з місць позбавлення волі 30.09.2024 у зв?язку з відбуттям покарання, вчинив новий злочин проти власності через чотири місяці після звільнення, що свідчить про те, що обвинувачений не зробив для себе належних висновків, на шлях виправлення не став, суд бере до уваги також те, що у справі відсутні обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину повторно - високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб - високий, орган пробації вважає, що виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченогоч. 4 ст. 185 КК України, та призначити такому покарання у виді позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.
Відповідно до постановипро визнання предметів та речей речовими доказами від 01.03.2025, недопалок від сигарети, вилучений 01.03.2025 у ході проведення огляду місця події у приміщенні гаражу у АДРЕСА_2 , поміщений у паперовий конверт, визнано речовим доказом та скеровано на зберігання у камер у зберігання ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
04.03.2025 ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області у судовому провадженні №1-кс/447/1041/25, справа №447/682/25, на вищевказаний речовий доказ було накладено арешт.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України, зазначений арешт слід скасувати.
На підставі ст. 100 КПК України, недопалок від сигарети, поміщений у паперовий конверт - знищити.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з ОСОБА_3 підлягають до стягнення витрати на проведення експертиз у розмірі 3 185,65 грн. на користь держави.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 06.05.2025.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.01.2026.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду.
У разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання даних обов'язків застава звертається в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 3 185 (три тисячі сто вісімдесят п?ять) гривень 65 копійок.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 04.03.2025 у судовому провадженні №1-кс/447/1041/25, справа №447/682/25.
Речові докази по справі, а саме недопалок від сигарети, вилучений 01.03.2025 у ході проведення огляду місця події у приміщенні гаражу у АДРЕСА_2 , поміщений у паперовий конверт - знищити.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1