Справа № 461/9558/25
Провадження № 1-кс/461/7172/25
24.11.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області,
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій просить визнати незаконною бездіяльність ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей за її заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20.11.2025 року та зобов'язати уповноважену на внесення відповідних відомостей до ЄРДР посадову особу ГУНП у Львівській області виконати вимоги ст. 214 КПК України, а саме внести відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 146 КК України та розпочати досудове розслідування.
Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_3 посилається на те, що 20.11.2025 нею до Головного управління Національної поліції у Львівській області подано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказана заява стосувалася вчинення злочину щодо сина ОСОБА_3 .
Також, скаржник зазначає, що станом на день звернення до слідчого судді заява про вчинення кримінального правопорушення належним чином не розглянута.
Таким чином, скаржниця вважає, що, в порушення вимог КПК України, заява належним чином не розглянута та має місце безпідставне невнесення відомостей до ЄРДР.
Вищенаведені обставини, на думку скаржниці, свідчать про те, що уповноважені представники суб'єкта оскарження такою бездіяльністю порушують її права.
ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала з мотивів наведених у ній.
Представник суб'єкта оскарження у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2,3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду скарги або обставин які зумовлюють неможливість його проведення, внаслідок неявки представника суб'єкта оскарження, не встановлено.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3 , приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ст.8 КПК України).
Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Одним з напрямів ефективного функціонування державної влади в Україні є забезпечення законності діяльності органів досудового розслідування, які виходячи з принципу верховенства права, зобов'язані керуватись законом при здійсненні своїх повноважень. Саме тому об'єктивно необхідним є створення надійного і ефективного механізму судового контролю за діяльністю органів досудового розслідування, оскільки саме судовий контроль справедливо вважається найбільш дієвим інструментом забезпечення прав і свобод громадян.
У теоретичному аспекті «судовий контроль» покликаний: забезпечити законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод громадян під час досудового розслідування шляхом ухвалення рішень про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права громадян та розгляду скарг на дії (бездіяльність) та рішення слідчого чи прокурора.
Кримінальним процесуальним законом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні віднесено до повноважень слідчого судді, який є суддею суду першої інстанції, а у випадку, передбаченому статтею 247 КПК України, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Згідно ч. 3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як наведено вище, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора.
Встановлено, що 20.11.2025 ОСОБА_3 подано до Головного управління Національної поліції у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення. Наведена заява стосувалася кримінального правопорушення вчиненого щодо сина скаржниці.
В ході розгляду скарги не встановлено даних про внесення відповідних відомостей за наведеною заявою скаржника про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З аналізу зазначених норм випливає, що законом передбачено обов'язок слідчого, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, прийняти і зареєструвати їх, у разі якщо ці заяви чи повідомлення відповідають тим критеріям, які встановлені для них КПК України
Натомість, в ході судового розгляду не здобуто належних доказів на підтвердження того, що відомості за заявою скаржника внесені до ЄРДР або така заява була розглянута з дотриманням положень визначених ст.214 КПК України.
Отже, наведене свідчить про те, що заява скаржника про вчинення кримінального правопорушення з дотриманням положень ст. 214 КПК України уповноваженими особами суб'єкта оскарження розглянута не була.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що заява про вчинення кримінального правопорушення не розглянута належним чином, з дотриманням вищенаведених положень КПК України, доводи скаржника в цій частині в ході судового розгляду суб'єктом оскарження спростовані не були, а в ході провадження у справі не здобуто даних про внесення відомостей до ЄРДР, приходжу до висновку, що уповноваженими особами Львівської обласної прокуратури не було вжито належних заходів щодо дотримання вимог, передбачених ст. 214 КПК України.
До повноважень слідчого судді статтею 303 КПК України віднесено розгляд скарг на окремі рішення, дії та бездіяльність слідчого чи прокурора. Наведений у статті 303 КПК України перелік таких рішень, дій чи бездіяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до положень статті 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, оскільки заява про вчинення кримінального правопорушення уповноваженими особами ГУНП у Львівській області не розглянута з дотриманням положень ст. 214 КПК України, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню та суб'єкта оскарження слід зобов'язати вчинити певну дію, а саме зобов'язати уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення осіб даного суб'єкта розглянути відповідну заяву з дотриманням положень наведеної статті та повідомити заявника про прийняте рішення у спосіб визначений чинним КПК України. Наведений спосіб сатисфакції порушеного права скаржника у даному випадку забезпечить справедливий, адекватний та пропорційний засіб його відновлення.
Водночас, ухвалення рішення про визнання незаконною бездіяльності не відповідає наведеним вище положенням ст. 307 КПК України та виходить за межі повноважень слідчого судді у цій категорії справ, а тому в цій частині скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги зазначені вище доводи та мотиви, приходжу до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 307 КПК України,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення особу Головного управління Національної поліції у Львівській області розглянути, з дотриманням положень ст.214 КПК України, заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 20.11.2025 року та повідомити заявника про результати розгляду у строки та спосіб визначені Кримінальним процесуальним кодексом України.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4