25.11.2025
Провадження № 2/337/2856/2025
ЄУН № 337/5335/25
25 листопада 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особа: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
09.10.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою у якій просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку(доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову та до припинення навчання, але не довше, ніж до досягнення 23 років.
Ухвалою від 15.10.2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених недоліків.
20.10.2025 року до суду під позивачки надійшла уточнена позовна заява. Позовні вимоги мотивовані тим, що між нею та відповідачем 08.08.2003 було укладено шлюб, який розірвано на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2013. Від спільного шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 який є студентом курсу Національного університету «Запорізька політехніка» денної форми навчання.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2013 року з Відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.10.2013 року і до повноліття дитини.
Син продовжує проживати з нею та перебуває на її утриманні. Син навчаючись на денній формі навчання, позбавлений можливості працювати, будь-якого іншого самостійного доходу він не має. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає. ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов'язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, засобами гігієни та сплатою за комунальних послуг.
З 13.06.2024 року Відповідач проходив військову службу у Збройних Силах України, але родина отримала Сповіщення, що 23.10.2024 року молодший сержант ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового наказу і з того часу відсутня інформація про його місцезнаходження.
Відповідачу, як військовослужбовцю зберігається виплата грошового забезпечення, а отже він має можливість виконувати обов'язок щодо утримання своєї повнолітньої дитини ОСОБА_3 , який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.
21.10.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Позивачка ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Третя особа ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити у повному обсязі.
Третя особа Військова частина НОМЕР_1 до суду не з'явилась, заяв не надала, була повідомлена належним чином шляхом доставки судової повістки до електронного кабінету.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду.
Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у шлюбі зареєстрованому 08.08.2003 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Хортицького районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 398(а.с. 10,31).
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13, 28).
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірваний на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2013 року(а.с. 11, 30).
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2013 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.10.2013 року і до повноліття дитини.
На підставі рішення суду видано виконавчий лист(а.с12, 29).
Відповідно до довідки Національного університету «Запорізька політехніка» №2448 від 08.09.2025 року ОСОБА_3 є студентом 2 курсу Національного університету «Запорізька політехніка» денної форми навчання, термін навчання з 01.09.2024 по 01.07.2028 року(а.с. 14,27).
Згідно відомостей з Пенсійного фонду України (форма ОК 5) про доходи ОСОБА_3 , його дохід за 2021 рік склав 1837,56 грн., за 2022 рік склав 3057,19 грн.(а.с.14, 25).
Відповідно до тверджень позивачки син ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Відповідно до сповіщення сім'ї від 03.11.2024 року, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив про те, що молодший сержант ОСОБА_2 1983 року народження, командир 4 відділення 4 взводу 2 спеціальної військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу з 13.06.2024 року, під час виконання бойового наказу 23.10.2024 року зник безвісти і з того часу відсутня інформація про його місцезнаходження(а.с. 15,26).
Згідно зі ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч.1 ст.198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ст.199 СК України).
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.
З аналізу вказаних положень закону слідує обов'язок батьків утримувати свою дитину та наявність права у позивачки на звернення до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» покликаний визначити правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.
Цивільна правоздатність особи - це здатність мати цивільні права та обов'язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ст.25 ЦК України).
Суд зазначає, що набуття відповідачем статусу особи, яка безвісти зникла за особливих обставин, не зменшує обсяг його цивільної правоздатності, зокрема, не позбавляє його обов'язку, передбаченого ст.180 СК України, утримувати повнолітнього сина ОСОБА_3 який продовжує навчання.
Згідно з ч.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В даному випадку виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884.
Згідно з п.2 вказаного Порядку за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
Отже, за відповідачем за місцем військової служби НОМЕР_1 зберігаються основні та додаткові виплати видів грошового забезпечення, які є доходом відповідача, та з яких можуть відраховуватись аліменти.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років (Постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 провадження № 61-16005св20).
Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема: матеріальне становище дитини, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує те, що повнолітня дитина у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги з боку батька, навчається на денній формі, що суттєво утруднює можливість особистого працевлаштування, потребує матеріальних витрат на їжу, одяг, проживання, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, також враховує відсутність доказів на наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних батьків.
Також враховуючи те, що відповідачу, як військовослужбовцю, який рахується зниклим безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача є обґрунтованими та будуть достатніми для належного утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки позивачка, по даній категорії справ, звільнена від сплати судового збору при подачі позову, то відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, ці витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП. НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_4 , проживаючий: АДРЕСА_2 ) у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку(доходу) щомісячно, починаючи з 09.10.2025 року і до закінчення навчання - до 01.07.2028 року, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук