Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/926/25
Провадження № 2/475/506/25
24 листопада 2025 р.с-ще. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Єгорової Н.І.,
при секретареві Маковецькій Л.А.,
за участю представника відповідача Прутяна О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду сел. Доманівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати .
В підготовче судове засідання представник позивача- адвокат Вовчанська Г.С., та позивач ОСОБА_1 надали письмові заяви про відмову від позову та про закриття провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Позивач ОСОБА_1 в заяві повідомив, що спір вирішено, тому просить закрити провадження. Представник позивача також просила закрити провадження у зв"язку з відмовою від позову, так як спір вирішено, але просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000грн., посилаючись на ч.3 ст.142 ЦПК України., у зв"язку з тим, що спір вирішено після звернення позивача до суду. Заяви позивач та представник позивача просили розглянути без їх участі.
Представник відповідача Прутян О.у судовому засідання не заперечував проти задоволення заяви про відмову позивача від позову, посилаючись, що це право позивача перебачене ст.49 ЦПК України. Щодо стягнення судових витрат з відповідача, представник відповідача просив в задоволені дної вимолги відмовитим, так як позивач відмовився від позову, а тому витрати покладаються на позивача відповідно до ст.141ч2 ЦПК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши заяву позивача та його представника, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК Українипро закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи , що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову та закрити провадження у справі .
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно із ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
.Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу. Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу .представником позивача Вовчанською Г.С.суду надано: Договір про надання правничої допомоги № 38/25-ц від 07.08.2025 , ордер про надання правничої допомоги, квитанцію до прибуткового ксового ордера №38/25ц від 14.08.2025 на суму 7тис.грн.,розрахунок судових витрат за надання правової допомоги Ревенку С.В., акт прийняття-передачі наданих послуг від 14.08.2025, копію свідоцтва про право на заяняття адвокатською діляьністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
Схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Дослідивши подані докази щодо понесених позивачем витрат на правову допомогу у даній справі, складність справи, сплата заборгованості за орендну плату відповідачем фактично до початку розгляду справи по суті, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,0 грн., розмір яких зазначила представник позивача у письмовій заяві.
За вказаних обставин, у зв'язку із закриттям провадження у справі через вирішення спору , який припинив існувати унаслідок добровільного задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача вказані витрати..
На підставі викладеного і керуючись ст. 13, ст. 255, 353, 354 ЦПК України, суд,
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор-Агро Юг" про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати, - закрити, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меліоратор -Агро Юг"(код ЄДРПОУ 33310498, м.Миколаїв, вул.Очаківська, 1В) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211.20 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000.грн.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяН. І. Єгорова