вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/785/25
Провадження №2/547/533/25
21 листопада 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань Семенівського районного суду Полтавської області № 1 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачкою по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з жовтня 2020 року по вересень 2024 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 99354,40 грн, вартість якого залишилась не оплаченою споживачем. Вказує, що позивач, як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковим для всіх побутових споживачів України. Відповідачка є споживачем постачальника «останньої надії», була включена до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та споживали газ за ціною тарифного плану «Надійний». На умовах договору позивач постачав природний газ, а відповідачка отримувала його та використовувала для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідачка зобов'язана була сплачувати щомісячно відповідно до діючих тарифів.
Тому позивач просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 99354,40 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Семенівського району суду Полтавської області від 31.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано докази по справі. Судове засідання призначено на 02.09.2025.
02.09.2025 судове засідання відкладено на 24.09.2025 у зв'язку з неявкою учасників справи.
24.09.2025 судове засідання відкладено на 15.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні.
15.10.2025 судове засідання відкладено на 28.10.2025 у зв'язку з неналежним повідомленням відповідачки.
28.10.2025 судове засідання відкладено на 21.11.2025 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Представник позивача ТОВ "ГК "Нафтогаз України" належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, до суду не з'явився. В позовній заяві просив розгляд даної справи проводити без його участі, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 5).
Відповідачка ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали суду, копії позовної заяви з додатками та судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою: "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 48-50). Відзиву або будь-яких інших документів на спростування доводів позивача не подала, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань до суду не направила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Судом ухвалено здійснити заочний розгляд справи.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 р. здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують природний газ для власних потреб.
Відповідачка ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №223478397 від 10.09.2025 та інформації по рахунку за зазначеною адресою (а.с. 14, 17).
Відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з жовтня 2020 року по вересень 2024 року (включно) спожито природний газ на загальну суму 99354,40 грн, що підтверджується інформацією по рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 15).
Позивачем 09.09.2024 на адресу відповідачки ОСОБА_1 була направлена вимога про сплату заборгованості за спожитий газ в сумі 98654,20 грн по особовому рахунку № НОМЕР_1 протягом найкоротшого терміну, але не пізніше 30.09.2024 (а.с. 16).
Проте, за спожитий природний газ відповідачка не заборгованість не сплатила.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», - споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 року передбачено, що постачальник зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2500 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строком на три роки.
Розпорядженням КМУ від 12.09.2023 № 793-р відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» є постачальником «останньої надії» без проведення конкурсу.
В період з жовтня 2020 року по вересень 2024 року відповідачка була споживачем постачальника «останньої надії» та була включена до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», споживала газ за ціною тарифного плану «Надійний», однак за спожитий газ не розраховувалась, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 99354,40 грн, що підтверджується інформацією по рахунку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, відповідачка, як споживач послуг, свої зобов'язання щодо своєчасності плати за фактично отримані послуги належним чином не виконує, у зв'язку з чим має перед позивачем заборгованість, яку слід стягнути з останньої на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем по справі було понесено судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 3028,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки (а.с. 7).
Керуючись ст.ст.3,12,13,81,258,259,263-265, 280, 282-289, 352-354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 99354,40 грн (дев'яносто дев'ять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні 40 коп) на рахунок НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», понесені ним витрати зі сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн на рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 40121452).
Відповідачка - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Повне судове рішення складено 21.11.2025.
Суддя Л.М.Самойленко