Справа № 216/6887/25
провадження 2/216/3170/25
іменем України
(повний текст)
21 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Скиби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Комунальне підприємство «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа», позивач) звернулось до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення 29 746,98 грн. за період з 01.10.2021 року по 01.07.2025 року, з яких:
- 28117,51 грн. - заборгованість за постачання теплової енергії з 01.10.2021 року по 01.07.2025 року;
- 1629,47 грн. - заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 року по 01.07.2025 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що Комунальне підприємство «Криворіжтепломережа» надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстрований відповідач. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за відповідачем утворилась заборгованість. У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам справи щодо строків подання письмових заяв по суті справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації місця проживання, відзиву на позов не подавав, клопотань або заяв до суду не надходило.
Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для проведення розгляду справи у заочному порядку.
Враховуючи, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначаються Законом України «Про теплопостачання», який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання», постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно статті 3 Закону України «Про теплопостачання», відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії зокрема має право на: вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів. Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії безпосередньо регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 (далі - Правила), які є обов'язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.
Відповідно до пункту 3 зазначених Правил, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем; межа продажу теплової енергії - сукупність точок теплової мережі, обладнаних вузлом обліку, на основі показів якого проводяться розрахунки за спожиту теплову енергію, або точка розподілу, визначена в договорі у разі відсутності такого вузла; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; тепловикористаль не обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб;
Згідно пункту 14 Правил, споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання, а відповідно до приписів пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (стаття 40 Правил).
Комунальне підприємство «Криворіжтепломережі» надає послуги з централізованого опалення для потреб гарячого водопостачання, відповідно до Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875 - IV), та «Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, що регулюють відносини між виконавцем послуг та споживачами, які отримують ці послуги.
За визначеннями, які зазначені у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Такі послуги надаються споживачу - фізичній чи юридичній особі, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), а також у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 18 Правил, надання послуг з центрального опалення, постачання холодної води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , і є споживачами послуг КП «Криворіжтепломережа».
Крім того, з 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ «Криворіжтепломережа») про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, укладений в порядку ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 у №2189-VIII. Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього звору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»), Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021р..
Отже, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
З 05.11.2021 згідно до п.11 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.06.2018 року встановлено розмір плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Відповідачам проводились нарахування відповідно до тарифів на теплову енергію, які встановлені: з 25.10.2021 р. послуга з постачання теплової енергії - 1701,19 грн. /Гкал (з ПДВ), послуга з постачання теплової енергії з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів - 2342,32 грн./Гкал (з ПДВ); послуга з постачання теплової енергії без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів - 2228,34 грн./Гкал (з ПДВ); відповідно до Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 22.10.2021 №530 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади".
Відповідно до наказів КПТМ «Криворіжтепломережа» №712 (зі змінами), №791 відповідно від 03.11.2021, 30.11.2021 Про встановлення розміру плати за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, Про внесення змін до наказу від 03.11.2021 № 712, встановлено плату за абонентське обслуговування за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії у розмірі граничного розмірі плати - 35,19 грн. та плату за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії у розмірі - 22,05 грн. (з ПДВ); з 01.07.2022 по 30.11.2022 - з витратами з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - 36,88 грн. та без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - 17,87 грн.; з 01.12.2022 -з витратами на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - 36,19 грн. та без витрат на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - 17,70 грн. Граничний розмір плати встановлений Постановою КМУ №808 від 21.08.2019 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг», інформація про які розміщуються на офіційному веб-сайті виконавця даної послуги.
3 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року N?2189-VIII. Цією ж нормою передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яке не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Доказами подачі теплової енергії до приміщення в якому зареєстроване місце проживання Відповідача є акти подання теплоносія та припинення подання теплоносія на будинок, звіти про споживання теплової енергії, що підтверджується їх копіями.
Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надане визначення: - індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно дост. 634 ЦК України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З 05.11.2021 р. сторони (надавач послуги та споживач) керуються «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії», від 21.08.2019 р. № 830. Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315тощо.
Згідно п. 11 Індивідуального договору обсяг спожитої у будинку Послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої у будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315(далі Методика розподілу № 315).
Відповідно до п. п. 36, 37Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 р. «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договір про надання послуги з постачання теплової енергії», споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб.
Рішенням Криворізької міської ради №530 від 22 жовтня 2021 року Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.
Встановлено, що позивачем регулярно надавалися комунальні послуги до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що також підтверджується актами про підключення та відключення теплоносія.
В розмінні ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно дост. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідност. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Одночасно з цим, як вбачається зіст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Зазначене свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 05.11.2021 по 01.07.2024 заборгованість споживача за адресою: АДРЕСА_1 складає 29746,98 грн., з них: за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 28117,51 грн.; за абонентське обслуговування в розмірі 1629,47 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору; дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Доказів того, що послуги відповідачу не надавались, що останній не користувався наданими послугами і потреби в таких послугах не мав, суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями частин 1 та 3 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином не виконував взяті на себе обов'язки з оплати послуг централізованого опалення, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Згідно з ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 15, 16, 76-78, 81, 141, 223, 263, 265Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Задовольнити позов Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2021 року по 01 липня 2025 року у сумі 29 746 гривні 98 копійок, з яких: 28 117 гривні 51 копійок - заборгованість за постачання теплової енергії з 01 жовтня 2021 року по 01 липня 2025 року; 1629 гривень 47 копійок - заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05 листопада 2021 року по 01 липня 2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Криворіжтепломережа» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ: 03342184, місцезнаходження за адресою: 50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 24 листопада 2025 року.
Суддя М.М.СКИБА