Справа № 756/15446/24
Категорія 52
09 вересня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Войтенко Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,
представника позивача - Симоненка В.В.,
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -
В грудні 2024р. Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
На підставі ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 26 грудня 2024р. справа надійшла в провадження Подільського районного суду міста Києва за місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 .
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що 11 травня 2021р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Тoyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 та МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу КП «Київтеплоенерго», за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що відповідач працював в КП «Київтеплоенерго» водієм.
Цивільно-правова відповідальність КП «Київтеплоенерго» за шкоду майну перед третіми особами було застрахована в ПрАТ "УПСК" згідно полісу №AP/9054189.
У результаті даної ДТП від 11.05.2021 було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА" транспортний засіб «Toyota Camry» д/н НОМЕР_3 , згідно укладеного між ПАТ СК «Уніка» та Вищим антикорупційним судом договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту N№011101/4615/0000062 від 15.12.2020.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 (пошкодженого внаслідок ДТП від 11.05.2021) згідно рахунку-фактура ТОВ «Саміт Моторз Україна» №CMУ00015601 від 18.05.2021 року становить 178369,90 грн. з ПДВ.
За страховим випадком щодо ДТП від 11.05.2021 ПАТ "Страховою компанією "УНІКА" було складено страховий акт №00427108 від 20.05.2021 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 178369,90 грн. Виплата страхового відшкодування в розмірі 178 369,90 грн. була проведена ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" 20.05.2021 року, на підставі платіжного доручення N№221602.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" виконало свої зобов'язання перед страхувальником Вищим антикорупційним судом згідно умов договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 15.12.2020 щодо пошкодженого 11.05.2021 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 .
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2021р. у справі №759/4831/21, водія ОСОБА_1 , який керував 11.05.2021 транспортним засобом «МАЗ» д/н НОМЕР_2 та зіткнувся зі застрахованим транспортним засобом «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 , визнано винним у порушенні вимог п. п. 10.4, 13.1 Правил дорожнього руху тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до лімітів полісу №AP/9054189 застрахованого в ПрАТ "УПСК" транспортного засобу «МАЗ» д/н НОМЕР_2 , який належить КП «Київтеплоенерго» перед третіми особами, ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП становить 130 000,00 грн.
ПрАТ «СК «УНІКА» зверталося до ПрАТ "УПСК" із заявою на виплату страхового відшкодування №30124 від 03.06.2021 року за вих. №1599 та ПрАТ "УПСК" сплатила на користь ПрАТ «СК «УНІКА» 130 000,00 грн. страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується вхідним платіжним дорученням №17503 від 16.08.2021 року.
Таким чином залишок суми щодо відшкодування збитків, завданих ПрАТ «СК «УНІКА» внаслідок ДТП від 11.05.2021 становив 178 369,90 грн. - 130000, 00 грн. = 48 369,90 грн.
Після виплати страхового відшкодування страховою компанією ПрАТ "УПСК" позивач повинен був виплатити ПрАТ «СК «УНІКА» 48 369,90 грн. на відшкодування шкоди, яка не була покрита за рахунок виплати страхового відшкодування.
12.10.2021 ухвалою Господарського суду м. Києва було відкрито провадженні у справі №910/16027/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до КП «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП від 11.05.2021 в порядку суброгації в розмірі 48 369,90 грн., 2270 грн. судового збору та 6000 гри. витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою від 28.12.2021р. Господарського суду м. Києва було залучено до участі у справі №910/16027/21 ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до КП «Київтеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди було задоволено та стягнуто з КП «Київтеплоенерго» матеріальну шкоду в розмірі 48369,90 грн., 2270 грн. судового збору.
Не погоджуючись з цим рішенням, КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/16027/21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21 було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такими рішеннями, КП «Київтеплоенерго» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, який суду ухвалою від 26.12.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження.
27.12.2022 на адресу КП «Київтеплоенерго» надійшов лист від представника ПрАТ «СК «УНІКА» про добровільне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21 щодо відшкодування шкоди в розмірі 48 369,90 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.
29.12.2022 КП «Київтеплоенерго» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» суму відшкодування шкоди в розмірі 48369,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн., а всього 50639, 90 грн. згідно рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21, що підтверджується платіжним дорученням №1492 від 29.12.2022.
Позивач у позовній заяві до ОСОБА_1 також зазначає, що 21.08.2023 позивачем КП «Київтеплоенерго» було отримано позовну заяву за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до КП «Київтеплоенерго»» про стягнення збитків від інфляції та 3 % річних, у зв'язку з несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до КП «Київтеплоенерго» про стягнення 17443,78 грн. інфляційних витрат та 3 % річних було задоволено частково. Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ПАТ «СК «УНІКА» 15102,15 грн. інфляційних витрат, 2333, 68 грн. як 3 % річних, 2682 78 грн. витрат по сплаті судового збору та 4 997,72 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з цим рішенням, КП «Київтеплоенерго» 30.05.2024 подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 було задоволено частково, ухвалене нове рішення, яким стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ПАТ «СК «УНІКА» 14912, 18 грн. інфляційних витрат, 2059,37 грн. як 3 % річних, 2 611,34 грн. витрат по сплаті судового збору, 4864, 64 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а разом 24447,53 грн..
Позивач у позовній заяві зазначає, що 14.08.2024 на електрону адресу КП «Київтеплоенерго» надійшло електронне звернення від Приватного акціонерного товариства страхова компанія «УНІКА» про добровільну оплату згідно рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» 24 447,53 грн.
19.08.2024 КП «Київтеплоенерго» перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» згідно рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 за платіжними інструкціями №22408, №22409, №22406, №22407 від 19.08.2024 р. суму за судовим рішенням 24 447,53 грн.
Таким чином КП «Київтеплоенерго» виплатило в повному обсязі ПрАТ «СК «УНІКА» згідно рішень суду у справах №910/16027/21 та №910/13653/23 відшкодування в загальній сумі 75087,43 грн.
Таку суму 75087,43 грн. позивач просив стягнути з відповідача, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 працює в КП «Київтеплоенерго» з 28.05.2019, що підтверджується наказом про прийняття на роботу №304-К АТ від 28.05.2019р.
Свої вимоги позивач обґрунтував на підставі статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; на підставі
ч. 2 ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; на підставі ч. 1 ст. 1188 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України, відповідно до якої особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом; п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до якого фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).
Відтак, звертаючись до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» відшкодування шкоди в регресному порядку в розмірі 75 087,43 гривень, а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025р. було відкрито провадження у даній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
23 червня 2025р. до суду відповідача ОСОБА_1 надійшов Відзив на позовну заяву. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивач заявляє позовні вимоги на підставі статей 1166, 1187 ЦК України, тоді як до спірних правовідносин повинна застосовуватися стаття 1172 ЦК України. Завдану працівником шкоду повинен відшкодовувати його роботодавець. Роботодавець, який відшкодував шкоду за працівника, має право звернутися з регресною вимогою до працівника на підставі статті 1191 ЦК України У розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Втім, для правовідносин між роботодавцем та працівником застосовується стаття 132 КЗпП України, згідно з якою працівники несуть матеріальну відповідальність перед роботодавцем, як правило, у розмірі прямої дійсної шкоди, але не вище за свій середньомісячний заробіток.
У Відзиві відповідач зазначає, що не був тією особою, на яку було покладено повну матеріальну відповідальність відповідно до статті 134 КЗпП України. У відзиві відповідач стверджує, що на нього не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Зазначає, що з ним не укладався договір про повну матеріальну відповідальність, а відтак, він не може нести повну матеріальну відповідальність за спричинену шкоду. Посилаючись на те, що позивач не надав доказів про те, що відповідач повинен нести повну матеріальну відповідальність, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Також зазначав, що має 2 групу інвалідності, а відтак, з нього не може бути стягнуто судовий збір.
У судовому засіданні 9 вересня 2025р. представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
У судовому засіданні 9 вересня 2025р. відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначав про те що його відповідальність обмежується розміром його середньомісячної заробітної плати. Надав довідку від 4 серпня 2025р., згідно якої середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 в КП «Київтеплоенерго» становить 24476,98 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 11 травня 2021р. сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Тoyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 та МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу КП «Київтеплоенерго», за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2021р. у справі №759/4831/21, водія ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні вимог п. п. 10.4, 13.1 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 на момент ДТП працював в КП «Київтеплоенерго» з 28.05.2019, що підтверджується наказом про прийняття на роботу №304-К АТ від 28.05.2019р.
Перебуваючи за кермом автомобіля МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , в момент ДТП відповідач ОСОБА_1 виконував трудові обов'язки, що не заперечується самим позивачем.
У результаті даної ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Toyota Camry» д/н НОМЕР_3 , який було застрахований у Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "УНІКА" згідно укладеного між ПАТ СК «Уніка» та Вищим антикорупційним судом договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту N№011101/4615/0000062 від 15.12.2020.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Camry» д/н НОМЕР_1 (пошкодженого внаслідок ДТП від 11.05.2021) згідно рахунку-фактура ТОВ «Саміт Моторз Україна» №CMУ00015601 від 18.05.2021 року становить 178369,90 грн. з ПДВ.
Цивільно-правова відповідальність КП «Київтеплоенерго» перед третіми особами була застрахована в ПрАТ "УПСК" згідно полісу №AP/9054189 з лімітом відповідальності за шкоду майну 130 000,00 грн.
За страховим випадком щодо ДТП від 11.05.2021 ПАТ "Страховою компанією "УНІКА" було складено страховий акт №00427108 від 20.05.2021 року та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 178369,90 грн. Виплата страхового відшкодування в розмірі 178 369,90 грн. була проведена ПАТ "Страхова компанія "УНІКА" 20.05.2021 року, на підставі платіжного доручення №221602.
Після виплати страхового відшкодування на користь власника пошкодженого в результаті ДТП автомобіля Toyota, страхова компанія "УНІКА" набула права звернутися з регресною вимогою до страхової компанії, у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність КП «Київтеплоенерго» як власника автомобіля «МАЗ» д/н НОМЕР_2 .
Встановлено, що ПрАТ «СК «УНІКА» звернулася до ПрАТ "УПСК" із заявою на виплату страхового відшкодування №30124 від 03.06.2021 року за вих. №1599.
ПрАТ "УПСК" сплатила на користь ПрАТ «СК «УНІКА» 130 000,00 грн. страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується вхідним платіжним дорученням №17503 від 16.08.2021 року.
Після виплати страхового відшкодування непокритими збитками перед ПрАТ «СК «УНІКА» залишилася сума 48369,90 грн. (178369,90 грн. - 130000,00 грн.).
КП «Київтеплоенерго» не сплатила цю суму у добровільному порядку як роботодавець працівника, з вини якого спричинено ДТП, що стало підставою для звернення ПрАТ «СК «УНІКА» до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до КП «Київтеплоенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди було задоволено та стягнуто з КП «Київтеплоенерго» матеріальну шкоду в розмірі 48369,90 грн., 2270 грн. судового збору.
Не погоджуючись з цим рішенням, КП «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/16027/21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21 було залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такими рішеннями, КП «Київтеплоенерго» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, який суду ухвалою від 26.12.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження.
Непокриту після виплати страхового відшкодування суму у розмірі 48369,90 грн. КП «Київтеплоенерго» сплатило на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» лише 29.12.2022р. в порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі №910/16027/21, що підтверджується платіжним дорученням №1492 від 29.12.2022.
В свою чергу ПрАТ «СК «УНІКА», посилаючись на те, що отримала від ПрАТ "УПСК" 130 000,00 грн. 16.08.2021 року, а решту коштів на покриття своїх збитків отримала лише 29.12.2022р., звернулася з позовом до КП «Київтеплоенерго» про стягнення збитків від інфляції та 3 % річних, у зв'язку з несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до КП «Київтеплоенерго» про стягнення 17443,78 грн. інфляційних витрат та 3 % річних було задоволено частково. Стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ПАТ «СК «УНІКА» 15102,15 грн. інфляційних витрат, 2333, 68 грн. як 3 % річних, 2682 78 грн. витрат по сплаті судового збору та 4 997,72 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу КП «Київтеплоенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 у справі №910/13653/23 було задоволено частково, ухвалене нове рішення, яким стягнуто з КП «Київтеплоенерго» на користь ПАТ «СК «УНІКА» 14912, 18 грн. інфляційних витрат, 2059,37 грн. як 3 % річних, 2 611,34 грн. витрат по сплаті судового збору, 4864, 64 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а разом 24447,53 грн..
Таким чином, судом встановлено, що після виплати 16.08.2021р. страховою компанією ПрАТ "УПСК" 130 000,00 грн. на користь страхової компанії ПрАТ «СК «УНІКА», роботодавець винуватця ДТП - позивач у даній справі КП «Київтеплоенерго» не здійснювало виплату 48369,90 грн. добровільно, щоб повністю покрити збитки перед ПрАТ «СК «УНІКА», в результаті чого страхова компанія ПрАТ «СК «УНІКА» зверталася до суду про стягнення цієї суми судовим рішенням, а в подальшому - зверталася до суду про стягнення 3% річних та інфляційного збільшення боргу, у зв'язку з своєчасним виконанням грошового зобов'язання.
В результаті виконання двох судових рішень у справах №910/16027/21 та №910/13653/23 КП «Київтеплоенерго» виплатило ПрАТ «СК «УНІКА» відшкодування в загальній сумі 75087,43 грн.
Таку суму 75087,43 грн. позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 як з винуватця ДТП, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами, суду належить з'ясувати, чи є ОСОБА_1 тією особою, яка повинна відшкодувати збитки, понесені його роботодавцем, у зв'язку з компенсацією витрат страховій компанії на виплату страхового відшкодування потерпілій особі; чи повинен ОСОБА_1 , окрім збитків, спричинених в результаті ДТП, які не покриті страховою виплатою, компенсувати своєму роботодавцю витрати, понесені у зв'язку з несвоєчасним здійсненням КП «Київтеплоенерго» платежів на користь ПрАТ «СК «УНІКА»; у якому розмірі ОСОБА_1 може нести відповідальність перед своїм роботодавцем.
Спірні правовідносини регулюються нормами КЗпП України та ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
У пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», регламентовано, що фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК).
Втім, вимоги трудового законодавства визначають як повну, так і обмежену відповідальність працівника.
Відповідно до частини першої статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Згідно статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконання трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Статтею 134 КЗпП України визначено випадки, коли відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації. Повна матеріальна відповідальність настає у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані.
У відповідності до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать законодавству України.
У Переліку посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємство, установа, організація можуть укладати письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженому постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24, посада водія відсутня.
З відповідачем ОСОБА_1 не укладався договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
ОСОБА_1 , який обіймав посаду водія, не належить до категорії працівників (за займаною посадою і виконуваною роботою), з якими КП «Київтеплоенерго» мало право укладати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність.
За таких обставин суд висновує, що ОСОБА_1 не може нести перед КП «Київтеплоенерго» повну матеріальну відповідальність.
Так, у схожих правовідносинах Верховний Суд виклав такий правовий висновок у справі. Працівник обіймав посаду тракториста-машиніста у СФГ «Злагода», з ним укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Згідно з нарядом працівник проводив посів соняшнику. По дорозі до тракторної бригади він не впорався з керуванням, в'їхав у загорожу, в результаті чого було пошкоджено сівалку. СФГ «Злагода» звернулось до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов'язків. Пошкодження сівалки мало місце у робочий час, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, стягнув з відповідача на користь підприємства завдану матеріальну шкоду, розмір якої не перевищує розмір середньомісячного заробітку. Верховний Суд зазначив, що посада тракториста-машиніста не належить до категорії працівників (за займаною посадою і виконуваною роботою), з якими, відповідно до законодавства, укладається письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, а отже, розмір завданої працівником шкоди обмежується середньомісячним заробітком (постанова Верховного Суду від 11 березня 2019 року у справі № 626/1833/15-ц (провадження № 61-15798св18).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 може нести відповідальність перед своїм роботодавцем виключно у розмірі одного середньомісячного заробітку за пряму дійсну шкоду, спричинено роботодавцю. При цьому, ОСОБА_1 не повинен нести відповідальність за шкоду, яку поніс роботодавець у зв'язку з несвоєчасним здійсненням платежів на користь страхової компанії «УНІКА», що мало наслідком звернення СК «УНІКА» до суду про нарахування штрафних санкцій, адже такі збитки не є прямою дійсною шкодою, спричиненою в результаті ДТП.
Відповідно до довідки КП «Київтеплоенерго» від 4 серпня 2025р. №04/6/1428 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 24 476,98 грн. Такий розмір середньомісячної заробітної плати вирахувано за період серпень 2024р. - липень 2025р., тобто за період один рік до дати видачі відповідної довідки.
У конкретній справі, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є винуватцем ДТП, що доводиться відповідною постановою суду, він як працівник - водій КП «Київтеплоенерго» зобов'язаний нести перед своїм роботодавцем обов'язок відшкодувати прямі збитки виключно у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст.132 КЗпП України. Відтак з ОСОБА_1 на відшкодування збитків, понесених роботодавцем може бути стягнуто 24 476,98 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону пропорційно задоволеній частині позовних вимог. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача 75087,43 грн., однак суд дійшов висновку про можливість стягнення лише 24 476,98 грн., тобто задовольнив позов на 32,6 %. При подачі позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн. Такий розмір судового збору підлягає компенсації позивачу лише на 32,6%. Беручи до уваги, що відповідач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, компенсація судового збору на користь позивача має здійснюватися за рахунок держави. Відтак, на користь позивача підлягає стягненню 987,07 грн. (це 32,6% від суми 3028 грн.) за рахунок бюджетних коштів.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 233, 234 КЗпП України, ст. ст. 76-80, 198, 200, 206, 258, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» 24 476,98 грн. як відшкодування шкоди.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» 987,07 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін:
Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .
Суддя Т.В. Войтенко