Справа №:755/19300/13-ц
Провадження №: 6/755/400/25
"29" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» із заявою, в якій просить замінити сторону стягувача з ПАТ «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», як таке, що набуло всі права та обов'язки стягувача згідно з Договором № GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги, укладеним 30 липня 2020 року, у виконавчих листах, по справі №755/19300/13-ц, які видані Дніпровським районним судом м. Києва.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у цивільній справі №755/19300/13-ц позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ «КБ «Надра») про стягнення заборгованості за кредитним договором № 257/П/06-2008-840від 11.09.2008 року було задоволено. 30 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів №UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» був укладений Договір №GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 257/П/06/2008-840 від 11.09.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, у поданій заяві просив суд розглядати заяву без участі представника заявника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, процесуальним правом подати письмові пояснення (заперечення) не скористались.
За змістом ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності учасників справи.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК, суд розглянув справу за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали заяви та справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/19300/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Судом установлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 561 489 грн. 39 коп. (з яких: непогашений кредит - 110 857,88 доларів США, еквівалент 886 087,03 грн.; несплачені відсотки - 73 453,62 доларів США, еквівалент 587 114,79 грн.; пеня за прострочення строків виконання зобов'язання - 11 045,61 доларів США, еквівалент - 88 287,57 грн.) та судові витрати - 3 441,00 грн. (а.с.55-57)
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» задоволено, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року в частині відмови у стягненні штрафу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» штраф у розмірі 89 404,49 грн та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 447,02 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. (а.с.84-87)
06.03.2015 представник ПАТ «КБ «НАДРА» отримав виконавчий лист (а.с.91)
30.07.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» було укладено договір № GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги, згідно умов якого Банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позивальників, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатках №№ 1-4 до цього договору.
Згідно витягу з додатку № 4 до договору № GL48N718070_І_6 про відступлення прав вимоги від 30.07.2020, було відступлено право вимоги за кредитним договором №242/П/06/2008/840 від 11.09.2008, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. (ч. 5 ст. 442 ЦПК України)
Із заяви ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» убачається, що заявник просить суд замінити сторону стягувача «у виконавчих листах, по справі № 755/19300/13-ц».
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12 (провадження № 61-6708св21)).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:
«90. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
91. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
93. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
94. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
95. Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
96. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) вказано, що:
«112. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
113. У свою чергу, ЦПК України не передбачає можливості касаційного оскарження ухвал про відмову у поновленні строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
114. Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.
115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов'язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов'язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
116. Враховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є виправданим та таким, що відповідає вимогам статті 263 ЦПК України».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що:
«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
8.11. Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що накази суду від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 не пред'являлись до примусового виконання, як судовий процес, так і виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутні, а строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання закінчився. Зазначені обставини виключали можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п'ятої статті 334 ГПК України, що було правильно встановлено місцевим та апеляційним судами.
8.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред'явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.
8.14. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України у касаційному порядку не переглядаються ухвали суду про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (пункт 22 частини першої статті 255 цього Кодексу).
8.15. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 34/425 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на постанову апеляційного суду від 29 червня 2021 року та ухвалу суду першої інстанції від 07 квітня 2021 року в частині оскарження відмови в поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, а тому рішення місцевого та апеляційного судів у зазначеній частині в касаційному порядку не переглядаються як такі, що не підлягають оскарженню до суду касаційної інстанції в силу пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України.
8.16. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Так судом установлено, що 06 березня 2015 року представник ПАТ «КБ «НАДРА» отримав виконавчий лист (а.с.91).
При цьому заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2014 року у справі №755/19300/13-ц було пред'явлено до примусового виконання.
В Автоматизованій системі виконавчих проваджень відкриті та/ або завершені виконавчі провадження, боржником за якими є ОСОБА_1 - відсутні.
Доказів переривання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла станом на 12 лютого 2014 року) виконавчі листи можуть бути пред'явлені протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Отже станом на дату звернення ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі - 10 липня 2025 року, минуло більше десяти років, докази переривання строку звернення виконавчого листа до примусового виконання відсутні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 755/19300/13-ц сплив.
Таким чином, встановлене судом свідчить про відсутність мети процесуального правонаступництва, та як наслідок відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі.
На підставі викладеного, керуючись статтями. 512, 514 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 76-83, 89, 260, 354, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «НАДРА», ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: