Справа № 755/18936/25
Провадження №: 3/755/6228/25
"14" листопада 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресами: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 вересня 2025 року близько 01 години 10 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по пр-ту Романа Шухевича, 2-т, керував транспортним засобом велосипедом Ardis з електронним двигуном в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 6820» прилад 0495, результат огляду позитивний - 1,16 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
У судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надання пояснень не скористався.
Інтереси ОСОБА_1 у судовому засіданні представляв адвокат Баховський М.М., який надав ряд письмових клопотання, де стверджував, що п.30.1 та п.2.1а,б Правил дорожнього руху визначено, що власник механічного транспортного засобу повинен зареєструвати його в уповноваженому органі МВС, водій такого засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом. Тобто існує розмежування понять механічні транспортні засоби та транспортний засіб. Різниця у них в наявності двигуна внутрішнього згоряння та потужності електродвигуна. Якщо транспорт має потужність менше 3 кВт, він не належить до категорії механічних і не передбачає прав на керування. Велосипед з Е-комплектом Hunter, потужністю двигуна НОМЕР_1 , не являється транспортним засобом, а тому у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення і справа підлягає закриттю.
У разі визнання ОСОБА_2 винним він має нести відповідальність за ч.3 ст. 127 КУпАП, а саме: порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, які перебувають у стані сп'яніння.
Крім того, адвокат зазначив, що ОСОБА_2 категорично не згоден з зазначеною у протоколі маркою велосипеда, бо він користувався іншим. Цей велосипед приводиться до руху і силою м'язів, тому не підпадає під поняття транспортний засіб, оскільки згідно Закону, відповідальність настає за керування транспортним засобом, оснащеним виключно електричним тяговим двигуном, тому провадження підлягає закриттю.
Крім того, ОСОБА_2 не є водієм в розумінні Правил дорожнього руху, оскільки немає документа на право керування транспортним засобом категорії А-1, яке необхідне для керування у тому числі двоколісними транспортними засобами, які мають об'єм до 50 куб см або електродвигун потужністю 4 кВт і більше, а тому справа також підлягає закриттю.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі серії ЕПР1№ 446000 від 07 вересня 2025 року: 07 вересня 2025 року близько 01 години 10 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по пр-ту Романа Шухевича, 2-т, керував транспортним засобом велосипедом Ardis з електронним двигуном в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 0495», результат огляду позитивний - 1,16 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_1 було видано направлення на проходження огляду у КМНКЛ «Соціотерапія».
Як вбачається з даних, що містяться в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, огляд був проведений за допомогою «Alcotest 0495», у зв'язку з виявленням уОСОБА_1 таких ознак, як запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Встановлений результат тесту 1,16 %о.
До цього акту долучений результат тесту.
Як вбачається з талону тестування на алкоголь до протоколу, ОСОБА_1 проходив тест приладом «Drager Alcotest 6820», за результатами проведення якого встановлено наявність у нього 1,16 %о алкоголю.
У судовому засіданні було відтворено відеозапис бодікамер працівників поліції. Як вбачається з даних, що містяться на відеозапису, працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , який рухався по проїжджій частині першої смуги руху на транспортному засобі - велосипеді. Він не зміг назвати марку свого велосипеда, пояснивши, що він його орендував. На спині у ОСОБА_1 знаходилася сумка доставки «Глово». Працівники поліції оглядають велосипед та встановлюють марку Ardis з електронним двигуном. У той же час, зовнішній вигляд ОСОБА_1 даює підстави підозрювати, що він перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння. Працівники поліції пояснюють ОСОБА_1 виявлені ознаки та висувають законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння на місці, за допомогою приладу «Драгер», або проїхати до лікаря нарколога. Працівники поліції роз'яснюють вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та наслідки відмови від проходження огляду у виді складання відповідного протоколу. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд. За результатами огляду встановлено 1,16 %о алкоголю. ОСОБА_1 не заперечує результат. Працівники поліції складають протокол, роз'яснюють права.
Будь яких інших доповнень та клопотань від учасників судового розгляду не надходило, а тому суддя приймає рішення на наявних та досліджених доказах.
Заслухавши обґрунтування адвоката, розглянувши його клопотання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, - суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо клопотання адвоката, то відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в тому числі особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обкладення.
Термін «Транспортний засіб» означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування.
Тобто відповідальність за керування у стані алкогольного сп'яніння наступає за керування транспортним засобом, незалежно від його виду.
Щодо тверджень адвоката про неправильне зазначення у протоколі назви та марки транспортного засобу, то як встановлено на відеозапису, ОСОБА_1 пояснив, що не знає марки та номеру транспортного засобу, оскільки узяв його в оренду, а працівники поліції встановили назву шляхом огляду.
Щодо тверджень, що у разі встановлення винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, то повинен відповідати за ч.3 ст. 127 КУпАП, а саме за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, які перебувають у стані сп'яніння, то у матеріалах справи відсутні дані проте, що ОСОБА_1 вчинив порушення прави дорожнього руху у стані сп'яніння.
Також, суд не погоджується з твердженням адвоката про те, що ОСОБА_1 має статус «іншої особи», оскільки він не був водієм, бо не мав посвідчення на право керування транспортним засобом, оскільки термін "інша особа" в ст. 130 КУпАП - це той, хто не є водієм, але вчиняє певні правопорушення, пов'язані з нетверезим керуванням, до прикладу, власник транспортного засобу, який дозволив керувати нетверезій особі, і на нього накладається штраф.
Наведені адвокатом доводи не спростовують наявність в діях ОСОБА_1 фактично встановлених адміністративних правопорушень, відтак відсутні підстави для задоволення клопотання адвоката про закриття цього провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Наведені вище докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своєму взаємозв'язку - достатності для доведеності вини ОСОБА_1 у порушенні ним пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, що, як наслідок, тягне за собою відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено єдине адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 36, 124 ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя: Л.А. Мельниченко