24 листопада 2025 року
м. Київ
справа №990/534/25
адміністративне провадження №П/990/534/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним нормативно -правового акту,
02 листопада 2025 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), у якій він просить суд:
«• Визнати моє право на виконання зобов'язання ВРП діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України) - (далі: право на законослухняність).
• Визнати протиправним та таким, що суперечить закону і не може застосовуватись з моменту його прийняття, пункт 121 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП № 83/0/15-22 від 25.01.2022 року, як частини Положення, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року., - у частині, що передбачає визначення судді засобами автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) - (далі дії).
Зазначений пункт згодом набув нумерації пункту 130 згідно з рішенням ВРП № 700/0/15-24 від 7 березня 2024 року.
• Визнати протиправним та таким, що суперечить закону і не може застосовуватись з моменту його прийняття, рішення ВРП №162/0/15-23 від 28.02.2023 року «Про відтермінування набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС».- (далі дії).
• Визнати порушення моїх прав на законослухняність суб'єкта владних повноважень та на суд, встановлений законом (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), внаслідок дій ВРП, що створили нормативну невизначеність і сприяли незаконному визначенню складу суду поза межами ЄСІТС.;
• визнати нанесення мені відповідачем моральної шкоди через порушення моїх прав;
• стягнути на мою користь із державного бюджету України грошову суму у розмірі 20 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди;».
Верховний Суд ухвалою від 10 листопада 2025 року залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ВРП про протиправним нормативно -правового акту. Встановив позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом приведення змісту позовних вимог та викладу обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідно до положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з урахуванням мотивів цієї ухвали Суду.
На виконання вимог ухвали від 10 листопада 2025 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.
Так, позивач, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та таким, що суперечить закону і не може застосовуватись з моменту його прийняття, пункт 121 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року, як частини Положення, затвердженого рішенням ВРП № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, - у частині, що передбачає визначення судді засобами автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) (зазначений пункт згодом набув нумерації пункту 130 згідно з рішенням ВРП № 700/0/15-24 від 7 березня 2024 року).
- визнати протиправним та таким, що суперечить закону і не може застосовуватись з моменту його прийняття, рішення ВРП №162/0/15-23 від 28 лютого 2023 року «Про відтермінування набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС».
- визнати дії ВРП щодо затвердження та застосування пункту 121 Положення (у редакції пункту 130) та рішення №162/0/15-23 такими, що порушують моє право на виконання суб'єктом владних повноважень (яким є ВРП), зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. гарантоване статтею 19 Конституції України, та право на суд, встановлений законом, гарантоване статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- стягнути на користь позивача із державного бюджету України грошову суму у розмірі 20 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Проаналізувавши позовну заяву позивача, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, Верховний Суд прийшов до висновку, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач, посилаючись на частину першу статті 133 КАС України та частину другу статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), просить звільнити його від сплати судового збору з огляду на скрутне матеріальне становище. На підтвердження зазначених обставин до заяви долучив, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 29 січня 2025 року за період з І по ІV квартал 2024 року.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З урахуванням наведеного вище, з огляду на те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви, у співвідношенні до задекларованого річного доходу позивача перевищує 5 відсотків такого доходу, колегія суддів дійшла висновку, що наявні достатні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі з урахуванням наданих доказів, що підтверджують його скрутне матеріальне становище.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 КАС України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає.
Відповідно до частини четвертої статті 22 та статті 266 КАС України справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, а згідно з частиною восьмою цієї статті справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Ураховуючи те, що предметом оскарження у цій справі є нормативно-правовий акт, Суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
В позовній заяві позивач просить залучити Державну казначейську службу як третю особу.
Так, частиною другою статті 49 КАС України, за якою треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно із частиною четвертою цієї ж статті у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п'ята статті 49 КАС України).
Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд зазначає, що питання про залучення Державної казначейської служби, як третьої особи буде вирішуватися у підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 22, 49, 133, 160, 161, 171, 264, 266 КАС України,
1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.
2. Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та нечинним нормативно -правового акту.
3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
4. Призначити підготовче судове засідання, яке відбудеться об 16 год. 00 хв. 24 грудня 2025 року в приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, про що повідомити сторони.
5. Надіслати позивачу копію цієї ухвали, а відповідачу - копію цієї ухвали разом із копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в підсистемі «Електронний Суд».
6. Зобов'язати Вищу раду правосуддя не пізніше 17 грудня 2025 року опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі № 990/534/25 щодо визнання протиправним та нечинним пункт 121 (130) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням ВРП № 83/0/15-22 від 25 січня 2022 року та рішення Вищої ради правосуддя №162/0/15-23 від 28 лютого 2023 року «Про відтермінування набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС», в якому ці нормативно-правові акти були або мали бути офіційно оприлюднений із зазначенням вимог позивача щодо оскаржуваного акту, реквізитів нормативно-правового акту, дати, часу і місця судового розгляду адміністративної справи.
7. Установити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
8. Установити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
9. Установити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень щодо відповіді на відзив і документів, які підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
10. Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
11. Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
12. Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
О.Р. Радишевська
І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду