Справа № 320/55459/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Терлецька О.О.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
21 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості, -
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 просила суд:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 613 279,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 221 358,67 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 8029,47 грн.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачкою позовні вимоги в даній справі вже були вирішені судом у справі №640/7677/20, за наслідками розгляду якої вже наявне рішення суду, яке набрало законної сили, щодо того самого спору і між тими самими сторонами.
Також, суд першої інстанції зазначив, що даний позов спрямований на виконання рішення суду, яке вже було ухвалене та набрало законної сили, а тому позивачці слід звертатися до суду в порядку статті 382, 383 КАС України.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2022 року по справі № 640/7677/20, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 , з 80% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_2 , перерахунок та виплату пенсії з розрахунку 80% від розміру грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо не здійснення ОСОБА_2 , перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Управління державної охорони України від 14 серпня 2020 року №2/6-1457, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести ОСОБА_2 , перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Управління державної охорони України від 14 серпня 2020 року №2/6-1457, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум, виходячи з 80% грошового забезпечення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
01.06.2022 року Окружним адміністративним судом м. Києва видано ОСОБА_2 (стягувач) виконавчий лист № 640/7677/20 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (боржник), здійснити з 01.04.2019, перерахунок пенсії, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки Управління державної охорони України від 14.08.2020 №2/6-1457, і виплатити різницю між нарахованою та сплаченою пенсією.
05.07.2022 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області за виконавчим документом відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
04.04.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві, на підставі рішення суду у справі № 640/7677/20, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 : визначено її основний розмір у сумі 23 940,19 грн (розмір фактичного нарахування) та розраховано різницю між нахованою та сплачено пенсією, за період з січень 2018 по квітень 2023 року, на загальну суму 265 617,66 грн, обмеживши при обрахунку максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для непрацездатних осіб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 .
17.01.2024 ОСОБА_1 подано заяву вх.№2207/Т-2600-24 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про виплату заборгованості пенсійних виплат її чоловіку - ОСОБА_2 , за рішеннями суду у справі № 640/7677/20, за період 2018-2023 роки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року по справі №640/7677/20 замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_2 у виконавчих листах Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року в адміністративній справі № 640/7677/20 на його правонаступника дружину померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (позивачку в даній справі).
Згідно із листом Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві від 12.08.2024 року №31929-30318/К-02/8-2600/24 пенсійним органом відмовлено ОСОБА_1 у сплаті заборгованості по пенсії померлого чоловіка, посилаючись на відсутність фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду на 2024 рік.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, дійшов висновку, що звертаючись з новим позовом ОСОБА_1 просить виплатити нараховану пенсію померлого чоловіка, як новий стягувач, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 р по справі № 640/7677/20, натомість зазначені позовні вимоги в даній справі № 320/55459/24 вже були вирішені у справі №640/7677/20 щодо чого є судове рішення з того самого спору і між тими самими сторонами, яке набрало законної сили.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина статті 2 КАС України).
Нормами частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України передбачені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог ч.1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Як вже вище зазначалося, у даній справі, ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості.
Так, в позовній заяві апелянт просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 613 279,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 221 358,67 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 8029,47 грн.
Тобто, у даному випадку спірні правовідносини виникли через недоотриману пенсію померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підставою позову по справі № 640/7677/20 були визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 , з 80% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року та щодо нездійснення ОСОБА_2 , перерахунку та виплати пенсії, на підставі довідки Управління державної охорони України від 14 серпня 2020 року №2/6-1457, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Водночас, у даній справі, ухвала про відмову у відкритті у якій є предметом апеляційного перегляду, сторони, підстави і предмет спору є зовсім інші.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, між сторонами у справі ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виникли нові спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані, а саме: стягнення недоотриманої пенсії померлим чоловіком - ОСОБА_2 .
Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до відповідного суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 170, 242, 308, 310, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року про відмову у відкритті провадження у справі - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 21.11.2025 року