Головуючий І інстанції: Полях Н.А.
24 листопада 2025 р. Справа № 520/32958/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025, по справі № 520/32958/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОУШЕН ФУДЗ»»
до Київської митниці Державної митної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000046/2 від 19.07.2024р. Київської митниці Державної митної служби України;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2024/000542 від 19.07.2024р. Київської митниці Державної митної служби України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнати протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000046/2 від 19.07.2024р. України.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Державної митної служби №UA100060/2024/000542 від 19.07.2024р.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, зокрема, звертаємо увагу суду, що відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування з транзитним перевезенням товару не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу. Також до митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надано: 1) довідку про транспортні витрати від 04.07.2024 № 04.07 24 - 238067358, видану ТОВ «КТЛ Україна», тобто не безпосереднім перевізником товару; 2) рахунки на оплату від 24.06.2024 № 24060113, від 04.07.2024 № 24070011 виставлених ТОВ «КТЛ Україна» для ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», в яких міститься інформація про вартість морського фрахту (не зазначеного з якого місця і в яке місце), навантажувально-розвантажувальних робіт, залізничного перевезення (з Гданська до Вишневе), при цьому не вказано відомості про вартість перевезення від Гданська до Гливице; Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Проте, документів, передбачених положеннями Наказу № 599 для підтвердження транспортних витрат від безпосереднього перевізника, декларантом не надано. До митного оформлення надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 28.02.2024 № 219 на суму 20460 доларів США та від 19.06.2024 № 331 на суму 22010 доларів США, тобто на загальну суму 42470 доларів США, що не відповідає сумі поставки товару (32240 доларів США). В наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару від 16.04.2024 № С247306542680024 зазначено код товару на рівні товарної позиції 2008, що не відповідає даним, заявленим в графі 33 МД від 18.07.2024 № 24UA100060220362U4 (товар заявлено в товарній позиції 2001). В поданій до митного оформлення копії декларації країни відправлення від 23.04.2024 № 439020240000010528 також зазначено код товару 2008995000, що не відповідає даним, заявленим в графі 33 МД від 18.07.2024 № 24UA100060220362U4 (товар заявлено за кодом 2001909700 згідно з УКТ ЗЕД). В пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 № 001 зазначено, що товар доставляється морським судном/автомобільним транспортом на митну територію України, що не відповідає фактичним даним, а саме: товар доставлено морським та залізничним транспортом на митну територію України. Таким чином, зазначає, що відомості щодо числових значень складових митної надано не в повному обсязі, не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам ч. 2, 10, 22 статті 58 Кодексу по застосуванню основного методу.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судовим розглядом, позивачем до митного оформлення було подано митну декларацію №24UA100060217770U3 від 21.06.2024р. та деклараціію митної вартості №UA100060/2024/217770 від 21.06.2024р., за якою митна вартість товару визначена позивачем за другорядним за резервним методом - 6 (графа 43 МД) згідно ст. 64 Митного кодексу України.
Другорядний резервний метод за МД №24UA100060217770U3 від 21.06.2024р. був застосований за домовленістю між позивачем та відповідачем, як була досягнута під час проведення консультацій у процедурі митного оформлення.
Відповідачем було повідомлено позивача про неможливість визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору (контракту)) та запропоновано взяти за основу вартість товару в розмірі 0,67 доларів США за 1 кг. Позивач погодився з пропозицією відповідача. У графі 45 та графі 47 МД №24UA100060217770U3 від 21.06.2024р. позивач вказав митну вартість товару в розмірі 2356388,07 грн. щодо кількості 86800 кг (графа 38), офіційний валютний курс НБУ станом на 21.06.2024р. 40,5184 грн. (графа 23).
У декларації митної вартості №UA100060/2024/217770 від 21.06.2024р. у графі 7 «Обгрунтування обрання методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу» позивач вказав, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за основним методом (вартість операцій) згідно ст. 58 МКУ у зв'язку з наявністю у декларанта довідкової ціни на товар.
Здійснюючи митне оформлення імпорту другої частини товару, на яку продавцем наданий комерційний інвойс №LWWY24008 від 16.04.2024р., позивач визначив митну вартість товару за основним методом (ціною договору (контракту) згідно з митною декларацією №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р. (графа 43).
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000046/2 від 19.07.2024р. та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2024/000542 від 19.07.2024р. про відмову в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р.
Не погодившись із рішеннями митного органу, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки відповідачем не доведено недостатності чи неналежності податних декларантом документів на підтвердження заявленої митної вартості.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями МК України.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Колегія суддів зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу повинні використовуватися методи, закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 МК України).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості ( ч. 6 ст. 54 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17.
Також, колегія суддів зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15) та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.
Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від № №UA100060/2024/000046/2 від 19.07.2024р колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судовим розглядом, 18.08.2023 між ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (покупець) і «LAIWU WENYUAN FOOD-STUFF CO., LTD» (Китай, продавець, виробник і вантажовідправник) укладено зовнішньоекономічний контракт №LWFS-001. Валюта - долар США. Строк дії - 5 років.
Продавець зобов'язався постачати товар партіями за умовами, визначеними у специфікаціях (додатках до контракту), які є його невід'ємною частиною. Вартість включає упаковку, тару, маркування; експортне митне оформлення здійснює продавець, імпортне - покупець. Упаковка - картонні коробки з етикеткою українською, по 10 поліетиленових упаковок у кожній.
Умови поставки - FOB Qingdao (Інкотермс-2010): продавець доставляє товар до порту і вантажить на судно за рахунок, покупець - фрахтує судно, сплачує імпортні мита, розвантаження, страхування не передбачене. Оплата: не менше 20% - аванс протягом 15 днів після підписання специфікації; решта - до прибуття товару в порт. Можлива повна передоплата або оплата частинами. Відвантаження - протягом 45 днів після авансу (крім випадків затримки на прохання покупця).
За контрактом продавець надає інвойс, коносамент, сертифікати (якості, походження, фітосанітарний, здоров'я, про відсутність ГМО тощо), пакувальний лист, декларацію виробника, прайс-лист, комерційну пропозицію, інші документи за запитом.
Згідно зі специфікацією від 27.02.2024: товар - імбир маринований рожевий, клас D, врожай 2023 р., упаковка: 1 кг імбиру + 400 г маринаду; кількість - 12400 коробок; ціна - 5,20 дол. США/коробка; загальна вартість - 64480,00 дол. США.
Поставку здійснено в 2 рівних частинах. На першу частину (6200 коробок) продавець надав інвойс №LWWY24017 від 21.03.2024, який використовується як розрахунковий та митний документ.
Продавець надав позивачу комерційний інвойс №LWWY24008 від 16.04.2024, у якому зазначено: умови поставки - FOB Qingdao, Китай; товар - імбир маринований рожевий, клас D, урожай 2023 р., пакування 1 кг + 400 г маринаду; кількість - 6200 картонних коробок; ціна - 5,20 дол. США/коробка; загальна вартість - 32 240,00 дол. США; контейнери: HASU1324680, MRKU6679715, MRKU9066316, MRKU9435800; коносамент - №ХМ240400051.
ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» здійснив повну оплату вартості товару шляхом трьох безготівкових платежів (28.02.2024 - 20 460,00 дол., 28.05.2024 - 22 010,00 дол., 19.06.2024 - 22 010,00 дол.).
Перша частина товару була відвантажена 09.04.2024 за коносаментом №WMSS24031593, друга - 27.04.2024 за коносаментом №ХМ240400051.
Як зазначалося, перша частина товару оформлена за резервним методом (№6) відповідно до ст. 64 МКУ. МД №24UA100060217770U3 від 21.06.2024, митна вартість - 0,67 дол./кг, курс НБУ - 40,5184 грн/дол., загальна вартість - 2 356 388,07 грн (86800 кг).
Застосування резервного методу було погоджено сторонами під час консультацій.
Друга частина оформлена за основним методом (№1) - за ціною контракту. МД №24UA100060220362U4 від 18.07.2024.
Проте відповідачем 19.07.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості (рішення №UA100060/2024/000046/2), а саме: вартість визначена як 0,89 дол./кг.
Стосовно доводів апелянта щодо того, що до митного оформлення надано платіжні інструкції в іноземній валюті від 28.02.2024 № 219 на суму 20460 доларів США та від 19.06.2024 № 331 на суму 22010 доларів США, тобто на загальну суму 42470 доларів США, що не відповідає сумі поставки товару (32240 доларів США), колегія суддів зазначає наступне.
Так, на підтвердження контрактної вартості товару, задекларованого за МД №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р., ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» надані митниці копії наступних документів: Контракту купівлі - продажу №LWFS-001 від 18.08.2023р. між продавцем - компанією «LAIWU WENYUAN FOOD - STUFF CO., LTD» (Китай) та покупцем - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», Додатку №8 від 27.02.2024р. (специфікації до контракту купівлі - продажу №LWFS001 від 18.08.2023р.), Платіжних інструкцій про оплату товару на рахунок продавця - «LAIWU WENYUAN FOOD - STUFF CO., LTD» в загальній сумі 42470,00 доларів США,
ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» здійснило попередню оплату товару на рахунок продавця відповідно до умов контракту №LWFS-001 від 18.08.2023р. та специфікації - додатку №8 від 27.02.2024р. до нього, яка включає попередню оплату товару, відвантаженого згідно з комерційним інвойсом №LWWY24008 від 16.04.2024р., та решти товару, поставку якого передбачено додатком №8 від 27.02.2024р., 5) Експортної митної декларації №439020240000010528 від 27.04.2024р., Висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією - Державним підприємством «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» №1369 від 16.07.2024р.
Згідно з п. 15. Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2008р. №216 (у редакції Постанови Правління НБУ 25.08.2022р. №189), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2008р. за №910/15601, платник заповнює реквізит “Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. У вищевказаних платіжних інструкціях вказана інформація про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється.
ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» в митній декларації №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р. вказано код товару 20019097 згідно з Митним тарифом України - додатком до Закону України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022р. №2697-IX (Овочі, плоди та інші їстівні частини рослин, приготовлені або консервовані з доданням оцту чи оцтової кислоти: 2001 90 97 00 - інші, ставка мита - 17%).
Позивач в адміністративному позові посилається на те, що розбіжність у коді товару може бути наслідком того, що китайський експортер вказав помилково код товару або вказав код товару згідно нормативних документів, які застосовуються в КНР.
Згідно з Митним тарифом України для товарів товарної позиції 2008 встановлена ставка мита від 2 до 15%. Декларант застосував ставку мита для товарів товарної позиції 2001 у розмірі 17%.
Таким чином, дана розбіжність не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки усі інші відомості щодо товару, вказані в експортній митній декларації, не мають розбіжностей з іншими документами.
Щодо доводів стосовно того, що в пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 № LWFS-001 зазначено, що товар доставляється морським судном/автомобільним транспортом на митну територію України, що не відповідає фактичним даним, а саме: товар доставлено морським та залізничним транспортом на митну територію України.
Колегія суддів зазначає, що вищевказана розбіжність не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки товар був поставлений продавцем на умовах FOB згідно «Інкотермс-2010».Умови поставки FOB передбачають, що товар за рахунок продавця проходить експортне митне оформлення, перевозиться в порт відвантаження та завантажується на борт судна, зафрахтованого покупцем. Таким чином, у продавця відсутні зобов'язання з оплати вартості морського перевезення товару від порту відвантаження, а також подальшого перевезення незалежно від його виду (автомобільне чи залізничне). Отже зазначений зміст пункту 3.1. контракту купівлі - продажу від 18.08.2023 №LWFS-001 не впливає на зобов'язання продавця та на формування ціни товару.
Згідно ст. 58 МК України складовими митної вартості товару є: ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця; витрати, передбачені ч. 10 ст. 58 МК України, які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Як також встановлено судовим розглядом, документи, надані декларантом до митного оформлення, містять усі необхідні відомості для ідентифікації товару та визначення ціни задекларованого товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті продавцю.
Листом №18/07/2024-1 від 18.07.2024р. позивачем на адресу відповідача надано пояснення, що на підтвердження розміру транспортних витрат на транспортування товару до кордону України ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» за МД №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р. надані наступні документи: договір транспортного експедирування №21/08/23-ОШНФ від 21.08.2023р. між ТОВ «КТЛ УКРАЇНА» (експедитором) та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (клієнтом), додаток №01 від 19.04.2024р. до договору транспортного експедирування №21/08/23-ОШНФ від 21.08.2023р. між ТОВ «КТЛ УКРАЇНА" (експедитором) та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (клієнтом), рахунок №24060113 від 24.06.2024р., наданого експедитором - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА», рахунок №24070011 від 04.07.2024р., наданого експедитором - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА», довідка про транспортні витрати №04.07. 24 - 238067358 від 04.07.2024р., наданої експедитором - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА", платіжної інструкції №3260 від 03.07.2024р. про оплату ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» за морський фрахт згідно рахунку №24060113 від 24.06.2024р. експедитора - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА», платіжної інструкції №3446 від 09.07.2024р. про оплату ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» за залізничне перевезення, вантажні роботи, транспортно-експедиційне обслуговування згідно рахунку №24070011 від 04.07.2024р. експедитора - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА», коносамент №238067358 від 27.04.2024р. (лінійного коносамента), у якому зазначаються відомості щодо задіяних у морському перевезенні експедиторів, коносамент №XM240400051 від 27.04.2024р. (домашнього коносамента), залізничні накладні СМГС №31508425, №31508427, №31508419, 31508428 від 03.07.2024р., листи №1507/1 від 15.07.2024р. експедитора - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА».
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 11, ч. 12, ч. 13 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р. №1955-ІV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ч. 13 Закону №1955-ІV).
Згідно до Графи 20 Розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2012р. за №984/21296, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Вказаний правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 31.05.2019р. у справі №804/16553/14 та від 07.05.2020р. у справі №400/2922/18.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Враховуючи зазначене, надання митниці до митного оформлення документів, які підтверджують витрати експедитора, включені до суми рахунку експедитора, а саме: договорів, рахунків, накладних, тощо, укладених / наданих залученими експедитором третіми особами, зокрема, перевізником, митним законодавством України не передбачено.
Зміст наданих декларантом митниці документів на підтвердження транспортних витрат свідчить про те, що перевезення товару від порту Циндао (Китай) до кордону України було організовано і здійснювалося під наглядом експедитора ТОВ «КТЛ УКРАЇНА», з яким ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» укладено відповідний договір на транспортно-експедиторське обслуговування, а сума транспортних витрат підтверджена первинними бухгалтерськими документами (договором/додатком до договору (заявкою щодо завдання, наданого експедитору), рахунками експедитора, платіжними інструкціями про їх оплату), а також довідкою про транспортні витрати, наданою даним експедитором.
Колегія суддів зазначає, що за змістом вищевказаних положень Митного кодексу України та Правил заповнення декларації митної вартості, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, а не від третіх осіб залучених виконавцем до перевезення товару.
Тобто, для цілей підтвердження витрат на транспортування як складової митної вартості товару, достатніми є документи надані виконавцем договору про надання транспортно-експедиційних послуг, яким у даному випадку є ТОВ «КТЛ УКРАЇНА».
З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано митниці для митного оформлення імпортованого товару документи щодо транспортних витрат, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
За відомостями, вказаними у наданих документах, ідентифікується задекларований товар.
Тобто належність наданих послуг до товарів підтверджено декларантом.
Відповідно до частини 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначений перелік додаткових документів.
Колегія суддів зазначає, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару.
До того ж, згідно ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Надані митниці документи дозволяють визначити митну вартість задекларованого товару згідно п. 1 ч. 1 ст. 57, ст. 58 Митного кодексу України за основним методом - ціною договору (контракту).
На запит митниці щодо надання додаткових документів згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару на даний момент декларантом надані всі наявні документи.
Відповідачем зазначено, що митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 18.07.2024 №24UA100060220362U4 не може бути визначена за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України та ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Підстави відмови відповідачем вказані ідентичні тим, що зазначені у попередньому повідомленні від митниці декларанту №227708 від 18.07.2024р., а також те, що позивач на вимогу митного органу не надав додаткові документи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не були враховані письмові пояснення позивача, викладені у листі №18/07/2024-1 від 18.07.2024р., та пояснення експедитора - ТОВ «КТЛ УКРАЇНА» у листі №1507/1 від 15.07.2024р.. За результатами перевірки митної декларації №24UA100060220362U4 від 18.07.2024р., та документів, наданих позивачем відповідно до Митного кодексу України, відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2024/000542 від 19.07.2024р.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару на підставі розгляду поданих відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу разом з митною декларацією від 18.07.2024 №24UA100060220362U4 документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, та містять розбіжності щодо ціни яка сплачена.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» здійснило попередню оплату товару на рахунок продавця відповідно до умов контракту №LWFS001 від 18.08.2023р. та специфікації - додатку №8 від 27.02.2024р. до нього, яка включає попередню оплату товару, відвантаженого згідно з комерційним інвойсом №LWWY24008 від 16.04.2024р., та решти товару, поставку якого передбачено додатком №8 від 27.02.2024р.
Згідно вимог п. 15. Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2008р. №216 (у редакції Постанови Правління НБУ 25.08.2022р. №189, у розділі «Призначення платежу» платіжних інструкцій №219 від 28.02.2024р. та №331 від 19.06.2024р. зазначено, що передоплата здійснюється згідно з контракту №LWFS- 001 від 18.08.2023р., додатку №8 від 27.02.2024р.
До митного оформлення позивачем надано копії контракту купівлі - продажу №LWFS- 001 від 18.08.2023р. та додатку №8 від 287.02.2024р. (специфікації) до нього, та комерційного інвойсу №LWWY24008 від 16.04.2024р. (товаро-супровідного документу), які є первинними бухгалтерськими документами щодо господарської операції купівлі - продажу товару (згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV).
Для усунення розбіжностей за платіжними інструкціями позивачем надано копію експортної митної декларації №439020240000010528 від 27.04.2024р. (з перекладом на українську мову, виконаним бюро перекладів), у якій зазначена вартість товару в розмірі 32240,00 доларів США. Експортна митна декларація містить відомості, за якими ідентифікується товар, задекларований позивачем, про що зазначено у листі позивача №19/07/2024-1 від 18/07.2024.
Відповідно до висновку Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» (код ЄДРПОУ 21523475) №1369 від 16.07.2024р. убачається, що згідно з даними спеціалізованих торговельних майданчиків, комерційних пропозицій виробників та постачальників відповідної продукції можна вважати, що рівень ціни на імбир маринований для суші рожевий, клас D, врожай 2023р., пакування: 1 кг імбиру + 400 г маринаду, 10 пакувань / ящик, а саме 5,20 доларів США / ящик, на умовах поставки FOB Qingdao, Китай, що імпортується згідно з комерційним інвойсом №LWWY24008 від 16.04.2024р. та додатком (специфікацією) №8 від 27.02.2024р. до контракту №LWFS-001 від 18.08.2023р., відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Рівень цін може змінюватися в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати і доставки, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо. Наданий висновок носить консультаційний характер.
Крім того, позивачем надані також інші документи, згідно вимог ч. 2, ч. 3 ст. 53 МК України, які усувають розбіжності щодо суми платежу за платіжними інструкціями, і на підставі яких можливо визначити вартість товару та ідентифікувати задекларований товар.
Колегія суддів зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.
Колегія суддів також зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.08.2018 року по справі №804/1755/17.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідач у оскаржуваному рішенні не навів вхідні умови, по яким була скоригована митна декларація.
Отже, таким чином, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
Стосовно карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 256 Митного кодексу України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частин 9 та 10 ст. 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною 12 ст. 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі в відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 по справі № 520/32958/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло