24 листопада 2025 р. Справа № 520/5130/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 12.06.25 по справі № 520/5130/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту -ГУ ДСНС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо безпідставного утримання з ОСОБА_1 сум податку на доходи з фізичних осіб та військового збору з донарахованої на виконання рішення по справі № 520/13135/24 індексації грошового забезпечення;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 недоотриману на виконання рішення по справі № 520/13135/24 індексацію грошового забезпечення на суму 27 815,33 грн (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятнадцять гривень 33 копійки) у вигляді утриманих податку на доходи фізичних осіб у розмірі 21768,52 грн та військового збору у розмірі 6046,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність дій відповідача, що полягають у невиплаті на користь позивача грошової компенсації, передбаченої «Порядком виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 (далі - Порядок № 44) при виплаті коштів на загальну суму 122100,77 грн на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 520/13135/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, що порушує соціально-економічні права та законні інтереси позивача.
Враховуючи те, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, та одночасно із виплатою грошового забезпечення здійснюється виплата грошової компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, чого, в свою чергу, відповідачем при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 520/13135/24 здійснено не було, стверджував про неналежне виконання ГУ ДСНС в Харківській області своїх зобов'язань та наявність підстав для задоволення позову.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 520/5130/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, будинок 8, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ: 38631015) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що утримані з індексації грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з індексації грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі 520/5130/25, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що сума податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з індексації грошового забезпечення, не входить до грошового забезпечення і на цю виплату грошова компенсація суми податку з доходів фізичних осіб не здійснюється, тобто вона оподатковується вказаним податком на загальних підставах. Крім того, на момент нарахування та виплати індексації, в тому числі свого безпосереднього виключення зі списків органів та підрозділів цивільного захисту, позивач не брав участі в антитерористичній операції чи операції Об'єднаних сил, а тому є платником військового збору на загальних підставах
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області та був виключений з кадрів ДСНС України та усіх видів грошового забезпечення 31.01.2023, що підтверджується витягом із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (по особовому складу) від 31.01.2023 № 47о/с.
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 30.04.2024 з вимогою про надання інформації стосовно нарахування і виплати індексації грошового забезпечення позивача.
Відповідач листом від 03.05.2024 № 65050-4244/65190 повідомив позивача про відсутність відповідних бюджетних призначень на індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації грошового забезпечення позивача, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою за захистом своїх прав та інтересів.
З автоматизованої програми «Діловодство спеціалізованого суду» суд першої інстанції встановив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 520/13135/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; з 01.12.2018 по 31.08.2019 із застосуванням норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
У матеріалах справи наявні платіжні інструкції про зарахування на картковий рахунок позивача 12.12.2024 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 520/13135/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 індексації грошового забезпечення у сумі 6046,81 грн.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошових коштів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 у справі № 520/13135/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 індексації грошового забезпечення у сумі 6046,81 грн, звернувся до суду з даною позовною заявою
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору, що утримані з індексації грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, суд виходив з їх обґрунтованості, оскільки військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби, однак відповідачем не виконано обов'язок з її виплати.
Як наслідок, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб та військовий збір, що утримані з індексації грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024.
Відхиляючи доводи позивача про безпідставність утримання з сум індексації грошового забезпечення позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснюючи розрахунки з позивачем на виконання рішення суду у справі № 520/13135/24, відповідач діяв у межах чинного законодавства відраховуючи з належної до виплати позивачу суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які згодом, повинен був разом з виплатою позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду нарахувати та виплатити у вигляді грошової компенсації за утримані виплати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком № 44.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Пунктом 3 Порядку № 44 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно з пунктами 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" втратив чинність на підставі Податкового кодексу України № 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, який з вказаної дати регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Враховуючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення позивачу, а саме індексації грошового забезпечення, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 825/761/17, від 29.07.2020 у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі № 420/9834/22.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з індексації грошового забезпечення.
Доводи апелянта щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що на час виплати грошового забезпечення останній не ніс службу, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та своєчасній виплаті позивачу індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби в ГУ ДСНС в Харківській області, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена ОСОБА_1 одночасно з виплатою йому грошового забезпечення.
Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 825/761/17.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з цим, у спірних відносинах відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, встановлений законом, оскільки протиправно не виплатив позивачу грошову компенсацію в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті на виконання рішення суду індексації грошового забезпечення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у спірних правовідносинах протиправності у діях відповідача, що виразилися у невиплаті позивачу грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримана з грошового забезпечення, та утриманого військового збору на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 520/10269/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини справи, та не оскарження позивачем обраного судом першої інстанції способу захисту порушених прав ОСОБА_1 , колегія суддів не вбачає підстав для його зміни.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 по справі № 520/5130/25 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко