вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
24 листопада 2025 року Справа № 480/9221/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9221/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,-
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:
- картку відмови №UA805020/2024/000264 від 26.09.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- рішення від 26.09.2024 № UA805000/2024/000032/2 про коригування митної вартості товарів, заявленої позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» згідно митної декларації № 24UA805020008124U5 від 25.09.2024, в результаті чого позивачем необхідно надмірно сплачено до Державного бюджету України 363287,02 грн, з яких: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15%) 143402,77 грн, податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20%) 219884,25 грн;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність складених відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA805000/2024/000032/2 від 26.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000264 від 26.09.2024, оскільки при здійсненні митного оформлення ввезеного на митну територію України товару за митною декларацією №24UA805020008124U5 від 25.09.2024, зокрема гібіску сухого, сіфтинг, розфасованого у поліпропіленові мішки, загальною вагою нетто 20000 кг, загальною кількістю 800шт., по ціні 1,42 дол. євро/кг на загальну суму 28400 євро, позивачем було надано відповідачу вичерпний перелік документів, який у розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) повною мірою підтверджував заявлену митну вартість задекларованого товару за ціною угодою, та надавав можливість митному органу перевірити числові значення складових заявленої митної вартості, що залишилося поза увагою відповідача, який не надав належної оцінки поданим до митного оформлення документам та безпідставно застосував 6-ий резервний метод визначення митної вартості з посиланням на цінову інформацію АСМО Інспектор та ЄАІС Дермитслужби.
При цьому, відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом, а лише вказано номер та дату декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості.
Позивач зазначає, що не відповідають дійсності доводи відповідача про ціну товару по 2,40 €/кг (ціна без транспортних витрат), відображену в митній декларації від 09.02.2024 № UA 805020/2024/001285, що раніше подавалася ТОВ «Сумифітофармація», оскільки вказана декларація вимушено (повторно) подавалась позивачем у відповідності до ч. 7 ст. 55 МКУ, після Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, і ціна (митна вартість) товару згідно тієї декларації була 2,98 Євро/кг.
Отже, на переконання позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені МК України, оскільки містить лише загальні посилання та припущення, що свідчить про наявність підстав для його скасування.
Судом відкрито провадження у справі №480/9221/24, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник відповідача надав суду відзив, в якому з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що митницею здійснено порівняння митної вартості товару «гібіскус сухий, сіфтинг» митне оформлення якого вже здійснене ТОВ «Сумифітофармація» за зовнішньоекономічним договором від 21.11.2022 №EE/UA/21/11/22 (митна декларація від 09.02.2024 № №24UA805020001285U3) та яка є значно вищою за митну вартість подібного за характеристиками товару заявленого декларантом за митною декларацією від 25.09.2024 №24UA805020008124U5.
З метою спростування сумнівів, що виникли, з метою підтвердження заявлених відомостей, декларанта, відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу, зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
Декларантом повідомлено про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (лист декларанта від 26.09.2024 №426).
Митницею було здійснено розрахунок митною вартості товару з посиланням на використання електронних інформаційних ресурсів митних органів з зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару. Декларанту було запропоновано визначити митну вартість товару на рівні 2,45 евро/ кг.
Листом від 26.09.2024 №248 декларант повідомив про свою незгоду із запропонованою митницею митною вартістю товару.
Відповідач зазначає, що з гляду на зазначене, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) неможливо застосувати, що мало наслідком прийняття спірного рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за наявною в ЄАІС ціновою інформацією про подібні товари, митне оформлення яких вже здійснено, так як позивачем не було доведено митниці заявлену митну вартість товару за ціною угоди.
З огляду на вищевикладене, вважав, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.
Перевіривши матеріали справи, доводи позову та відзиву на нього, суд дійшов до висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 25 вересня 2024 року ТОВ «Сумифітофармація» здійснювало митне оформлення товару в режимі імпорту на загальну суму 28400 євро: Частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: Гібіск сухий, сіфтинг, розфасований у поліпропіленові мішки загальною кількістю 800 шт, загальною вагою нетто 20000 кг, по ціні 1,42 євро/кг.
Продавцем товару у відповідності до контракту від 21.11.2024 № ЕЕ/UА/21/11/22 (далі Контракт) є "Taime Trade OU" (Естонія).
У відповідності до пункту 1.1. Контракту, предметом контракту є товар, зазначений у Специфікації до контракту.
Відповідно Специфікації № 14 від 16.09.2024 - Умови постачання: FCA Рига, Латвія, відповідно до Інкотермс 2020, який означає, що відповідальність знімається з вантажовідправника в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем, подальші ризики по транспортуванню вантажу покупець несе самостійно).
Вартість транспортно - ескспедиційних послуг за межами України склала 49360 грн за маршрутом від м.Рига (Латвія) до пункту контролю через державний кордон Ягодин Волинської митниці.
Загальна статистична вартість (яка була задекларована 25.09.2024 у пункті 46 декларації) становить 1356935,76 грн (1307575,76 грн - вартість Гібіску + 49360 грн - вартість транспортних витрат).
Для митного оформлення представником декларанта подано декларацію №24UA805020008124U5, разом з якою для підтвердження заявленої митної вартості товару "Гібіск сухий, сіфтинг" надано наступні документи: 1. за кодом «m0003» - сертифікат якості 109/24 від 18.09.2024 року; 2. за кодом «m0380» - рахунок - фактура (інвойс) № TT/UA/SF-20/09/24 від 20.09.2024 року; 3.за кодом «m0730» - автотранспортна накладна LV-01 від 20.09.2024 року; 4.за кодом «m0851» фітосанітарний сертифікат № EU LV/492112 від 20.09.2024 року; 5. за кодом «m0862» - декларація про походження товару форми №TT/UA/SF-20/09/24 від 20.09.2024 року; 6.за кодом «m3004» - рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №22 від 23.09.2024 року; 7. за кодом «m4100» - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів EE/UA/21/11/22 від 21.11.2022 року; 8. за кодом «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.12.2023 року; 9.за кодом «m4103» - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №14 від 16.09.2024 року; 10.за кодом «m4301» - договір (контракт) про перевезення №31 від 23.09.2011 року; 11.за кодом «5509» - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11936328 від 25.09.2024 року; 12. за кодом «m9610» - копія митної декларації країни відправлення №24LV00210004RYGВ2 від 20.09.2024 року.
Сумською митницею надіслано запит ТОВ «Сумифітофармація» про надання додаткових документів та пропозицію збільшити митну вартість до 2,45 євро/кг.
На запит митниці, декларант листом №426 від 26.09.2024 повідомив про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Митницею було здійснено розрахунок митною вартості товару з посиланням на використання електронних інформаційних ресурсів митних органів з зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару та декларанту було запропоновано визначити митну вартість товару на рівні 2,45 евро/кг.
Листом від 26.09.2024 №248 декларант повідомив про свою незгоду із запропонованою митницею митною вартістю товару.
Митний орган не погодився із визначеною ТОВ «Сумифітофармація» митною вартістю та прийняв оскаржувані рішення, а саме:
- картку відмови № UA805020/2024/000264 від 26.09.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 №UA805000/2024/000032/2.
У відповідності до вищезазначеного рішення, митну вартість імпортованого позивачем товару, із застосуванням 3-го резервного методу визначення митної вартості (стаття 60 МКУ), визначено на рівні 2,40 євро/кг на загальну суму 48000 євро/кг.
В результаті здійсненого митним органом коригування митної вартості товару збільшився розмір платежів до бюджету, і позивач 26.08.2024 подав уточнену декларацію № 24UА805020008168U0, згідно з якою декларантом додатково необхідно було сплатити 363287,02 грн, з яких:
- мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності (15 %) - 143 402,77 грн;
- податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (20 %) - 219884,25 грн.
Не погодившись з прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів від 26.09.2024 № UA805000/2024/000032/2 та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, суд зазначає наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набрав чинності з 01.06.2012.
Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Згідно з частиною 8 статті 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів.
На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК України).
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Суд зауважує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.
Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Положеннями частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митнму органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
За правилами частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Водночас частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16, від 21.06.2022 по справі № 820/6811/16, від 20.03.2024 по справі № 826/5959/17.
Також, суд зазначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У митниці є обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа № 21-498а15) та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 по справі № 826/15125/17.
З огляду на положення пунктів 1.1 та 2.1 Контракту, суд зазначає, що документом, на підставі якого повинна була визначена вартість товарів при здійсненні їх митного оформлення під час ввезення на митну територію України за митною декларацією №24UA805020008124U0 від 25.09.2024, є відповідна специфікація.
Так, відповідно до пункту 1 Специфікації № 14 до контракту № ЕЕ/UА/21/11/22 від 21.11.2022 (далі Специфікація) продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити таку суху рослинну сировину:
- Гібіск сухий, сіфтинг 20000 кг за ціною 1,42 Євро/кг на суму 28400,00 Євро.
Вищенаведеною Специфікацією також підтверджено, що товар поставлявся на умовах FСА Рига , Латвія відповідно до Інкотермс 2020 та повинен бути оплачений на протязі 180 днів з моменту отримання товару.
Суд зазначає, що виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості за ціною угоди, митний орган пов'язує з наявністю цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби України щодо подібних/аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено за ціною вищою ніж рівень митної вартості задекларований позивачем, у зв'язку з чим зроблено висновок про не зазначення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На підставі викладеного, відповідно до вимог частини 5 статті 55 МК України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у розпорядженні митного органу, за наслідками чого позивача було повідомлено, що він або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові, наявні у них документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Обґрунтовуючи причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58, 59, 60-63 МК України, відповідачем зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваному рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Так, з посиланням на аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України та встановлення, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим і становить 2,45 євро/кг (джерело МД № UA805020/2024/001285 від 09.02.2024), митну вартість товару скориговано до відповідного рівня за другорядним методом.
Суд зазначає, що порядок коригування митної вартості товарів встановлено статтею 55 МК України. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості, відповідач, обґрунтовуючи застосування другорядного методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не відобразивши при цьому пояснень щодо зроблених коригувань з наведенням порівняння обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов за митною декларацією позивача та декларацією, яка використана митним органом при визначенні митної вартості, порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При цьому, у рішенні не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами, не наведено вартісні та якісні характеристики товару, що має суттєве значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлюється виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише зазначених вище відомостей не можлива лише з посиланням на раніше оформлену митну декларацію.
З наданої до матеріалів справи порівняльної ЕМД від 09.02.2024 № UA 805020/2024/001285, яка бралась відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів, вбачається, що вказана декларація була подана ТОВ «Сумифітофармація» в зв'язку із коригуванням митними органом митної вартості, заявленої декларантом в МД №23UA805020001230U5 від 08.02.2024 та відповідно до неї декларувався товар1: Частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: гібіск сухий, сіфтинг, розфасований у поліпропіленові мішки загальною кількістю 137 шт., загальною вагою нетто 5480 кг, по ціні 2,40 Євро/кг на загальну суму 13 152 Євро (або 532702,03 грн.). Продавцем товару у відповідності до контракту від 21.11.2022 №EE/UA/21/11/22 був Taime Trade OU (Естонія).
Разом з тим, як зазначає позивач, Сумська митниця не погодилися із вищезазначеною представником декларанта ТОВ «Сумифітофармація» митною вартістю та прийняла Картку відмови UA805020/2024/000046 від 08.02.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.02.2024 UA805020/2024/000005/2, визначивши замість вартості задекларованого товару гібіску сухого сіфтингу 5480 кг по ціні 2,40 Євро/кг (на загальну суму 13 152 Євро) іншу митну вартість - по ціні 3,22 дол.США/кг, що було еквівалентно 2,98 Євро/кг, на загальну суму 16 379,72 Євро.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №480/2194/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 р., адміністративний позов ТОВ "Сумифітофармація" до Сумської митниці задоволено, скасовано вказані Картку відмови та Рішення Сумської митниці від 08.02.2024 про коригування митної вартості товарів, заявленої Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» згідно митної декларації №23UA805020001230U5 від 08.02.2024.
Також суд враховує, що згідно МД від 08.02.2024 №23UA805020001230U5 (де ціна по 2,40 Євро/кг) - кількість Гібіску сухого (сіфтингу) була майже в 4 рази менша (5480 кг), ніж згідно Декларації від 25.09.2024 №24UA805020008124U5 (20000 кг).
Отже, кількісні та вагові характеристики товару у порівняльній ЕМД є суттєво відмінними від тих, що декларувались позивачем, що могло мати істотний вплив на визначення ціни за одиницю товару.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що зазначені у порівняльній декларації товари не є подібними (аналогічними) товарам, вказаним у ЕМД №24UA805020008124U5 від 25.09.2024, що була надана позивачем до митного оформлення,.
Щодо посилань митного органу на рішення про визначення митної вартості за подібним товаром суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Так, за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18, наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Доводи митниці про ненадання позивачем до митного оформлення висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, не можуть слугувати підставою для невизнання заявленої позивачем митної вартості, так як вказані висновки є додатковими документами, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3.2 Контракту товар, що відвантажується, повинен супроводжуватися такими документами:
- фітосанітарний сертифікат;
- рахунок фактура;
- CMR;
- пакувальний лист.
Дослідивши зміст кожного із вищенаведених документів, які були надані митному органу при декларуванні імпортованих товарів, за митною декларацією №24UA805020008124U5 від 25.09.2024, судом встановлено відсутність в них жодних розбіжностей, зокрема, щодо ваги імпортованого товару, ціни за кг та загальної ціни поставки по товару Hibiscus flos sifting 28400 євро, а відтак у митного органу були відсутні підстави для витребування таких документів, як висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Крім того, слід зауважити, що відповідач, наполягаючи на наданні таких додаткових документів, не наводить будь-яких розбіжностей у наданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору, що додатково підтверджує необґрунтованість та невмотивованість спірного рішення.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Суд звертає увагу, що за приписами наведених вище правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребувати, а декларант - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви. Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Підсумовуючи викладене вище, суд, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, вважає, що вони кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних обґрунтувань щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
З огляду на наведене, суд вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Сумської митниці про коригування митної вартості, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, тобто всупереч статті 19 Конституції України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист права здійснити митне оформлення за митною вартістю, визначеною ним самостійно, а також інтересом, який полягає у одержанні правових підстав для повернення митних платежів, сплачених у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Таким чином, у випадку, враховуючи, що у спірних правовідносинах судом встановлена неправильність та хибність рішення від 26.09.2024 № UA805000/2024/000032/2, яке зумовило (призвело, потягло) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України та статті 45 Бюджетного кодексу України. Відтак, звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав належний спосіб захисту.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 12.04.2018 по справі № 820/2014/17.
З огляду на вказане, картка відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805020/2024/000264 від 26.09.2024, яка винесена відповідачем у зв'язку з прийняттям спірного рішення про коригування митної вартості, яке визнано судом протиправним, підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог у вищенаведеній частині.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA805020/2024/000264 від 26.09.2024 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 26.09.2024 № UA805000/2024/000032/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" (вул. Заливна, 11, поверх 1, м. Суми, Сумська область, 40035, код ЄДРПОУ 31397624) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 44017631) суму судового збору в розмірі 4 359,44 грн. (чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень 44 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек