24 листопада 2025 року Справа № 480/5898/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просив:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (реєстру Оберіг) відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 ,
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (реєстру “Оберіг») відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Свої вимоги мотивував тим, що згідно запису у військовому квитку позивач знятий з військового обліку та постановці на військовий облік не підлягає (Наказ МОУ №342, п.2.3 від 09.06.2006). Втім під час оновлення облікових даних через додаток “Резерв+» позивач дізнався, що має статус військовозобов'язаного. Не погоджується з цим, з огляду на записи військового квитка про зняття його з військового обліку, та у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , заперечуючи проти позову, подали до суду відзиви на позов, в яких з позовними вимогами не погодилися та зазначили, що наказ Міністерства оборони України від 09.06.2006 № 342 втратив чинність відповідно до наказу Міністерства оборони України від 15.01.2015 № 24 “Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань».
У подальшому, наказом Міністерства оборони України від 20.12.2017 № 684, який набрав чинності 13.02.2018, затверджено Перелік випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов'язаних, яким встановлено, що зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, зокрема, які за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров'я непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов'язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.
Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, які не перелічені у вищезазначеному наказі мають перебувати на військовому обліку.
Отже, зазначені у військовому квитку відомості не є на даний час актуальними.
Нині вичерпний перелік підстав про виключення з військового обліку визначений чинною редакцією статті 37 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 6 ст. 37 Закону №2232 передбачено, що наразі виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Позивачем не надано доказів, що він підпадає під наведені вище підстави.
Виходячи із вищевказаного та діючого законодавства запис у військовому квитку “знятий з військового обліку згідно з наказом Міністра оборони України № 342», не означає, що громадянин України не є військовозобов'язаною особою.
Додатково представник відповідача вказав, що позивач скористався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації саме як військовозобов'язаний, а тому посилання позивача на наявність відстрочки в обґрунтування позовних вимог вважає недоречним.
За вказаних заперечень, викладених у відзивах, представники відповідачів просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Станом на сьогодні на жоден з відзивів не подано відповіді на відзив.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є громадянином України, про що свідчить копія паспорта громадянина України (а.с.7-8).
На сторінці 16 військового квитка серії НОМЕР_1 позивача міститься запис від 18.10.1995 - ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання придатним позивача до нестройової служби (а.с.12).
На сторінці 26 військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с.12) міститься відмітка про те, що 08.02.2008 ОСОБА_1 знятий з військового обліку. Постановці на військовий облік не підлягає (Наказ МОУ №342, п. 2.3 від 09.06.2006).
Згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (застосунок «Резерв+») щодо ОСОБА_1 станом на 24.07.2025 в категорії обліку міститься запис «військовозобов'язаний» (а.с.15).
19.05.2025 за вих. № 02/217 представником позивача було подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_4 про надання інформації про причини внесення відомостей щодо ОСОБА_1 у застосунку “Резерв+» в категорії обліку “військовозобов'язаний» та щодо розгляду питання щодо виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (а.с.13).
Листом від 19.06.2025 №4/1357 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що причиною поновлення позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , який був знятий 08.02.2008 згідно п.2.3 до наказу МОУ №342 від 09.06.2006, є втрата чинності зазначеного наказу, та неактуальності з цих підстав запису на сторінці 26 військового квитка. Клопотання про актуалізацію в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 щодо виключення з військового обліку не підлягає задоволенню по причині відсутності належних і достатніх підстав. Стороною, яка представляє інтереси вказаної особи, не надано достатніх і неспростовних доказів і аргументів, які слугували б підставою для виключення вказаного військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_5 з військового обліку.
Відповідач-2 у вказаному листі також зазначив, що позивачу необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення військово-облікових даних та для проходження військово-лікарської комісії для визначення ступені придатності до військової служби (а.с.14).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XIІ (далі - Закон №2232-XIІ).
Відповідно до частин 1,2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частинами 3, 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час внесення до військового квитка позивача 08.02.2008 запису про зняття його з військового обліку), було передбачено, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку (частина 3).
Щодо військового обов'язку г р о м а д я н и України п о д і л я ю т ь с я на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
в і й с ь к о в о з о б о в'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час (частина 9).
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 14 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час внесення до військового квитка позивача 08.02.2008 запису про зняття з військового обліку) приписка громадян України чоловічої статі до призовних дільниць проводиться з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей.
Для проведення приписки громадян України у районах (містах) утворюються призовні дільниці.
Для приписки до призовної дільниці громадяни України зобов'язані особисто прибути до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в строк, зазначений у повістці, та подати необхідні документи, перелік яких установлюється Міністерством оборони України.
Згідно із частиною 1 статті 33 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час внесення до військового квитка позивача 08.02.2008 запису про зняття з військового обліку) в і й с ь к овий о б л і к громадян України п о д і л я є т ься на о б л і к призовників, в і й с ь к о в о з о б ов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час внесення до військового квитка позивача 08.02.2008 запису про зняття з військового обліку) персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід, тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній на час взяття позивача на військовий облік 06.03.1996 та зняття 08.02.2008 з військового обліку) взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України:
звільнені з військової служби в запас;
звільнені з альтернативної (невійськової) служби;
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної податкової адміністрації України;
які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
виключені з військового обліку Служби безпеки України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній на час взяття позивача на військовий облік 06.03.1996 та зняття 08.02.2008 з військового обліку) з н я т т ю з військового о б л і к у військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
У свою чергу відповідно до пункту 2.3 наказу Міністерства оборони України від 09.06.2006 №342 зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни, які:
вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань та на службу в правоохоронні органи спеціального призначення і Державну спеціальну службу транспорт у України;
вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби у мирний час та обмежено придатними у воєнний час;
були раніше засуджені до позбавлення волі, арешту та до виправних робіт;
не мають військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 08.02.2008 відповідно до вказаного пункту 2.3 наказу Міністерства оборони України від 09.06.2006 №342 був знятий з військового обліку.
23.04.2021 набули чинності внесені Законом України від 30 березня 2021 року №1357-IX зміни до Закону №2232-ХІІ, яким статтю 37 Закону №2232-ХІІ, у тому числі пункт 2 частини 1 статті 37 було викладено в іншій редакції. Так, відповідно до цієї норми в новій редакції, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України:
звільнені з військової служби в запас;
які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";
військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
з н я т і з в і й с ь к о в о г о обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;
які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;
які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі;
Згодом позивачу стало відомо, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , з чим не погоджується, оскільки раніше позивач вже був знятий з військового обліку з відміткою про те, що не підлягає постановці на військовий облік. Тому вважає, що відповідач має внести відомості до відповідного Реєстру про виключення його з військового обліку.
Надаючи оцінку цим доводам, суд бере до увагу наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2016 року № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
За правилами статті 12 вказаного Закону Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
У зв'язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації.
У частині 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ зазначено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції на час поновлення позивача на військовому обліку та, зокрема, на час звернення представника позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 ), як вже було зазначено вище, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, ті, які були з н я т і з в і й с ь к о в о г о о б л і к у Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за р і ш е н н я м Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Тобто чинним законодавством передбачено взяття на військовий облік військовозобов'язаних, у тому числі громадян України, які раніше були зняті з військового обліку за рішенням Міністерства оборони України.
У свою чергу відповідно до пункту 2 частини 5 статті 37 Закону №2232-ХІІ у редакції чинній час на час надання відповіді відповідачем на запит представника позивача, з н я т т ю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України:
які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;
які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
які зараховані до військового оперативного резерву;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
При цьому, як станом на час з н я т т я позивача з обліку в 2008 році, так станом і на час виникнення спірних правовідносин, статтею 37 Закону №2232-ХІІ, поряд з підставами зняття з військового обліку, передбачені підстави виключення з військового обліку військовозобов'язаних.
Так, відповідно до змісту частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції на час взяття позивача на військовий облік 06.03.1996 та зняття 08.02.2008 з військового обліку) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягали громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;
2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;
9) померли.
Відповідно до частини 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
У свою чергу, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, станом на час виникнення спірних правовідносин визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно із пунктом 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки (п.21 Порядку №1487 у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (п.22 Порядку № 1487).
Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в тому числі: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього (п.79 Порядку № 1487).
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття “зняття з військового обліку» та “виключення з військового обліку», які не є тотожними. Виходячи з наведених правових норм, зняття з обліку військовозобов'язаних та виключення із військового обліку мають різні підстави та правові наслідки.
Так, у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною у майбутньому. Натомість після зняття з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік.
Відтак, позивач помилково ототожнює в позовній заяві вказані вище поняття, зазначаючи, що оскільки його було знято з військового обліку, то він має право на виключення його з військового обліку.
Водночас, як зазначалося вище, на сторінці 26 військового квитка серії НОМЕР_1 міститься відмітка про те, що 08.02.2008 ОСОБА_1 знятий з військового обліку. Постановці на військовий облік не підлягає (Наказ МОУ №342, п.2.3 від 09.06.2006) (а.с.10-12).
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства, в сукупності з встановленими вище обставинами справи, суд зазначає, що позивач був саме знятий з нього на підставі Наказу МОУ №342, про що у військовому квитку серії НОМЕР_1 проставлена відмітка про зняття з військового обліку (а.с.12).
Докази, які б свідчили саме про виключення позивача із військового обліку з позбавлянням його статусу військовозобов'язаного, та про існування таких обставин у позивача як станом на час зняття з обліку, так станом і на час розгляду справи, у справі відсутні, сторонами не подані. Відмітки у військовому квитку «виключений з військового обліку» відсутні. Також відомості про виключення позивача з військового обліку не внесені до електронного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг».
Оскільки позивача було саме знято з військового обліку на підставі Наказу МОУ №342, а не виключено з нього, тому останній відповідно до абзацу 7 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ, був взятий на військовий облік військовозобов'язаних як знятий з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Виходячи з такого правового регулювання в контексті спірних відносин, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження саме виключення позивача з військового обліку (відмітки у військово-обліковому документі «виключений з військового обліку») не є порушенням діючого законодавства поновлення позивача на військовому обліку громадян України, які не досягли граничного віку та були раніше зняті з обліку на підставі рішення Міністерства оборони України.
Щодо доводів позивача, в обґрунтування позовних вимог про наявність у нього відстрочки, суд відноситься критично, оскільки за приписами статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається саме військовозобов'язаним. При цьому наявність відстрочки не є підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних за приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 24.11.2025.
Суддя І.Г. Шевченко