20 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14230/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення від 30 вересня 2025 року №163750033207 Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 01.04.1992 по 20.08.2000 роки за Списком № 2;
зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Житомирській області повторно розглянути заяву від 23.09.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, з урахуванням висновків суду щодо достатнього пільгового стажу.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ГУ ПФУ в Житомирській області своїм рішенням від 30.09.2025 №163750033207 відмовило їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи, однак, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з поданою заявою відмовлено. Відповідачем до пільгового стажу не зараховано періоди з 01 квітня 1992 року по 20 серпня 2000 року відповідно до довідки від 19.08.2013 №68/63, виданої відкритим акціонерним товариством “Полтавський завод газорозрядних ламп» та період роботи з 01.06.2003 по 10.09.2003, відповідно до довідки від 10.05.2012 №25, виданої товариством з обмеженою відповідальністю “Завод газорозрядних ламп», оскільки відсутні відомості про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць (відсутність Переліків робочих місць, професій, посад, що є додатками до наказів від 12.11.1993 №351, від 28.12.1998 №284 про результати атестації робочих місць), відсутні відомості про роботу в шкідливих умовах праці з 03.08.2000 по 20.08.2000 та з 02.06.2003 по 10.09.2003, відсутні відомості про оплату праці за періоди з 01.04.1992 по 31.12.1998, з 01.05.2000 по 31.05.2000, з 01.07.2000 по 02.08.2000, з 01.06.2003 по 31.08.2003.
Позивач стверджувала, що розрахунок загального трудового стажу свідчить, що до страхового стажу зараховано всі періоди роботи позивача відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 07.08.1987 року, однак до пільгового стажу протиправно не зараховано період роботи з 01.04.1992 по 20.08.2000 в розмірі 7 років 4 місяці 1 день за списком №2, оскільки не враховано відомості згідно з довідкою Відкритого Акціонерного Товариства «Полтавський завод газорозрядних ламп» № 68/63 від 19 серпня 2013 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, якою підтверджено пільговий стаж 7 років 4 місяців 1 день за списком №2.
Також вказує, що помилково органи ПФУ визнали пільговий стаж за роботу за періоди з 27.09.2002-31.05.2003 (0р.8м.5дн.), 11.09.2003-31.12.2003 (0р.3м.21дн), 01.01.2004-31.01.2004, які враховані до пільгового стажу враховані за списом №2 становить 01 рік 00 місяців 26 дні, в частині віднесення цього пільгового стажу до Списку № 2, тоді як робота у цей період позивача в цеху складання ламп високого тиску на посаді укладальника деталей відноситься до Списку № 1.
Отже, на думку позивача, рішення відповідача від 06.03.2024 №163750027471про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах винесено протиправно, а тому вона була змушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
До суду 07.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В даному відзиві, зокрема, зазначено, що ГУ ПФУ в Житомирській області рішенням від 30.09.2025 №163750033207 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у розмірі 10 років.
Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, від 15.07.2025 за № 56 підтверджено стаж роботи з 27.09.2002 по 31.05.2003, з 11.09.2003 по 31.01.2004 (1 рік 0 місяців 26 днів) на посаді укладальник деталей та виробів у виробництві устаткування для радіо, телебачення та зв'язку в ТОВ “Завод газорозрядних ламп», що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 розділу XIV-1 Закону.
На думку відповідача, Головне управління правомірно відмовило позивачу у зарахуванні періодів з 01.04.1992 по 20.08.2000 та з 01.06.2003 по 10.06.2003 до пільгового стажу за Списком №2.
Враховуючи те, що позивачем не були виконані обов'язкові вимоги для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, передбачені пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058, своє рішення про відмову у призначенні пенсії відповідач вважав обґрунтованим та правомірним.
Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України зі заявою від 23.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.2 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області.
ГУ ПФУ в Житомирській області рішенням №163750033207 від 30.09.2025 відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи у розмірі 10 років.
В рішенні зазначено, що загальний страховий стаж позивача становить 35 років 03 місяці 03 дні, пільговий стаж роботи за Списком № 2 становить 01 рік 00 місяців 26 днів відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XI (далі Закон №1788-XI) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В силу пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Висновки щодо правозастосування
Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді та виконання нею робіт зі шкідливими і важкими умовами праці за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Щодо відмови у призначенні пенсії за віком через відсутність результатів атестації суд зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься:
- копія наказу ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 28.12.1998 №284, яким затверджено списки робочих місць, що підтверджує право на пільги та компенсації, передбачені законодавством;
- копія наказу ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" від 12.11.1993 №351, яким затверджено доданий Перелік робочих місць, виробництв, робіт, процесій і посад робітників, що підтверджує право на пільги і компенсації, передбачені законодавством.
Відповідно до висновку Державної експертизи умов праці від 10.02.2004 №153 в.о. головного державного експерта з умов праці Островською Т.С. зроблено висновок, що застосування на підприємстві матеріалів атестації робочих місць за умовами праці, яка проведена у ВАТ «Полтавський завод ГРЛ» у грудні 1998 року (наказ про результати атестації від 28.12.19980 для надання пільг та компенсацій в тому числі пільгового пенсійного забезпечення, є можливим до 01.07.2004, в тому числі пільгового пенсійного забезпечення за роботу у шкідливих умовах праці.
Таким чином, експертом з умов праці надано оцінку застосування матеріалів атестації у ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 (справа №520/15025/16-а, провадження №11-1207апп19) особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
У даному адміністративному спорі відповідач піддав сумніву наявність пільгового стажу ОСОБА_1 в частині періодів роботи з 01.04.1992 по 20.08.2000 у ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
Для висновку про відсутність у ОСОБА_1 пільгового стажу відповідач у спірному рішенні №163750033207 від 30.09.2025 визначив підставу - пільговий стаж становить 01 рік 00 місяців 26 днів відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, яка створена при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданої 07.09.1987, зі змісту якої встановлено, що у періоди трудової діяльності позивача з 01.04.1992 по 02.08.2000 (а не по 20.08.2000 як зазначено у позовній заяві) працювала травильником прецизійного травлення другого розряду (наказ № 1613 від 24.04.1992).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення" у розділі 21700000 XVI. "Виробництво виробів електронної техніки та радіоапаратури" пункті 2170100а а) Робітники 2170100а-19190 також містить професію травильника прецизійного травлення, яка віднесена до списку №2.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" у розділі ХVІ "Виробництво електронної техніки та радіоапаратури" також містить професію 2170100а-19190 травильника прецизійного травлення.
Отже, впродовж періоду з 01.04.1992 по 02.08.2000 ОСОБА_1 працювала травильником прецизійного травлення другого розряду на різних дільницях ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", та протягом цього періоду її трудова діяльність була віднесена до професій та посад, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.
До періоду пільгової роботи з 01.01.1992, але не більше як до 11.03.1994, судом застосовано Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10; пільгова робота продовжилася після 11.03.1994, але не більше як до 16.01.2003, судом застосовано Списки №1,2 затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Отже, з урахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в Житомирській області протиправно не враховано досліджені вище спірні періоди роботи позивача до її пільгового стажу.
Трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , виданою 07.09.1987, підтверджено, що позивач працювала у період з 01.04.1992 по 02.08.2000 на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп".
Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.
Періоди роботи на відповідних посадах та сам факт роботи позивача у ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп" не оспорювалися відповідачем.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано; факт і періоди роботи визначаються відповідачем; професія та посада позивача міститься у списках виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому, на думку суду, період з 01.04.1992 по 02.08.2000 безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні пільгового стажу роботи.
Враховуючи фактичні обставини даної справи, суд вважає, що зарахування періоду роботи з 01.04.1992 по 02.08.2000 на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", до пільгового стажу є варіантом правомірної поведінки, від якого відповідач безпідставно ухилився, тому це питання не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.
Права позивача порушені саме рішенням №163750033207 від 30.09.2025 про відмову у призначенні пенсії.
За таких обставин суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №163750033207 від 30.09.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Це рішення винесено відповідачем необґрунтовано та без урахування фактів, що мають значення для вирішення заяви позивача.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Надавши правову оцінку обставинам справи, а також з урахуванням висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду роботи з 01.04.1992 по 02.08.2000 на ВАТ "Полтавський завод газорозрядних ламп", враховуючи те, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії не містить інших підстав відмови ніж ті, що зазначались вище та приймаючи до уваги, що судом обраховано пільговий стаж позивача (повних 8 років), - належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 27.08.2025 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку) з урахуванням пільгового стажу за період з 01.04.1992 по 02.08.2000.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Враховуючи положення наведені вище, суд зазначає, що на момент звернення до відповідача зі заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досягла необхідного віку (56 років) мала необхідний страховий стаж, який становить 33 роки 03 місяці 03 дні, та пільговий стаж 8 років (повних) на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
За змістом частини першої статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
У спірному випадку ОСОБА_1 досягла 56 років 26.08.2025, тобто пенсія за віком позивачу має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у даному випадку звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи статті 9 КАС України, приймаючи до уваги докази, наявні у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, суд приходить висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.08.2025 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.04.1992 по 02.08.2000.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у загальній сумі 989,96 грн (1211,20 х 0,8 відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись правилами розподілу судових витрат, встановленими статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд стягує цю суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Житомирській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії за віком №163750033207 від 30.09.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 27.08.2025 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.04.1992 по 02.08.2000.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 989,96 грн (дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков