Справа № 420/29582/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- скасувати наказ №113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025 р. “Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії».
- скасувати наказ №115-НК/66 (по особовому складу) від 01.08.2025 р. “Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії».
- скасувати наказ №335-НК/66 (по особовому складу) від 05.08.2022 р. "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " в частині звільнення сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 , старшого пожежного-рятувальника 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ДСНС України у Херсонській області зі служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за підпунктом 6 пункту 176 (за систематичне невиконання умов укладеного 03.02.2021 контракту №42/21 про проходження служби цивільного захисту, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 31.07.2025 року по 05.08.2025 року) з 05.08.2025 року.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області змінити в наказі №335-НК/66 (по особовому складу) від 05.08.2025 р. підставу звільнення з підпункту 6 пункту 176 (за систематичне невиконання умов укладеного 03.02.2021 контракту №42/21 про проходження служби цивільного захисту, що виразилося у невиході на службу без поважних причин з 31.07.2025 року по 05.08.2025 року)» на підставу звільнення п.5 ст.1 ст.106 Кодексу цивільного захисту України, датою звільнення вважати 05.08.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що перевірки обставин не виходу на роботу Позивача у період з 01.08.2025 року до 05.08.2025 року не здійснювалося. Висновку та рекомендацій щодо звільнення не надавалося. Ще 15 липня 2025 року ОСОБА_1 подав рапорт на начальника ГУ ДСНС у Херсонській області, яким просив звільнити його зі служби цивільного захисту відповідно до пункту 176 підпункту 9 (за згодою сторін) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу з 29.07.2025 року. Відповідь на цей рапорт Позивач не отримав. Також, 20.07.2025 року ОСОБА_1 подав рапорт на начальника ГУ ДСНС у Херсонській області про звільнення зі служби цивільного захисту по сімейним обставинам на п.5 ст.1 ст.106 Кодексу цивільного захисту України. До рапорту було додано свідоцтво про народження дитини Позивача та рішення суду про позбавлення матері батьківських прав. Відповіді на рапорт не надійшло. Крім того, у письмових поясненнях щодо невиходу на роботу 31.07.2025 року Позивач зазначав роботодавцю, що мав поважну причину, адже самостійно виховує дитину 2009 року народження, яку через стрес і неможливість знаходитись у безпосередній близькості до фронту за місцем проходження служби Позивача у Херсонській області, був змушений вивести за кордон. Таким чином, Відповідач був обізнаний у причинах відсутності Позивача, проте не врахував їх поважність. Притягуючи Позивача до відповідальності, Відповідач виходив з неповажності причин невиходу на роботу. Проте, такі висновки Відповідача є необґрунтованими. Позивач, перебуваючи у відпустці і будучі батьком, який самостійно виховує дитину, подав рапорт про звільнення за згодою сторін. Не дочекавшись відповіді, подав рапорт про звільнення за сімейними обставинами. В поясненнях під час службової перевірки зазначив свої сімейні обставини. Але його все рівно притягнули двічі до дисциплінарної відповідальності через неповажність причин відсутності. Також, Керівником ГУ ДСНС України у Херсонській області не приймався письмовий наказ про призначення службового розслідування відносно позивача, отже останнє проведено з порушенням норм чинного законодавства. Крім того, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.
Відповідач - Головне управління ДСНС України у Херсонській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС/102357/25 від 30.09.2025 р.) зазначаючи, зокрема, що ОСОБА_1 , скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до представника державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Позивач, на момент звільнення входив до складу осіб молодшого начальницького складу і мав спеціальне звання - сержант служби цивільного захисту. Тобто, позивач не є пересічним громадянином, а проходив службу в самостійному підрозділі ГУ ДСНС України у Херсонській області. Служба в ДСНС вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, таких як: відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях. Крім того, приписами чинного законодавства України не передбачено право осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, самостійного, вільного визначення місця несення служби, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника. Порушення службової дисципліни під час проходження служби ОСОБА_1 мало систематичний характер, оскільки він раніше порушував службову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності та порушив її знову. Відповідач вважає, що матеріалами службового розслідування належним чином підтверджено вчинення старшим пожежним-рятувальником 20 державної пожежнорятувальної частини (с. Високопілля) 2 державного пожежно-рятувального загону (м. Берислав) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, сердантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 грубого дисциплінарного проступку, а саме: порушення Дисциплінарного статуту, Положення, контракту, правил етичної поведінки, присяги, обов'язків особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. В період з 31 липня по 05 серпня 2025 року ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин. Позивач не виконав норми спеціальних законів, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, не сумісний з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/29582/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого пожежногорятувальника 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежнорятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління), мав спеціальне звання - сержант служби цивільного захисту. Мав діючий Контракт № 42/21 про проходження служби цивільного захисту (далі - Контракт), який укладений терміном на 5 (п'ять) років і набував чинності з 03.02.2021 року.
Наказом 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 14.07.2025 № 142-НВ/66 «Про відпустки» сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшому пожежному-рятувальнику 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Херсонській області надано додаткову відпустку на 14 календарних днів з 15 липня 2025 року по 28 липня 2025 року, з виїздом до м. Львів, Львівської області. Підстава: рапорт ОСОБА_1
16.07.2025 до начальника 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - 2 ДПРЗ) майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 з клопотанням начальника 20 державної пожежно-рятувальної частини 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ) майора служби цивільного захисту Тиркало І.В. надійшов оригінал рапорту ОСОБА_1 щодо наміру звільнитись зі служби цивільного захисту за пп. 9 ст. 176 (за згодою сторін) Положення.
Начальником 2 ДПРЗ рапорт розглянуто. Накладена резолюція «заперечую».
Наказом начальника 2 ДПРЗ від 09.06.2025 року № 114 «Про закріплення особового складу 6, 7, 19, 20 ДПРЧ за черговими караулами, ОСОБА_1 закріплений за третім черговим караулом.
31.07.2025 начальником 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління майором служби цивільного захисту ОСОБА_4 зафіксовано факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 (рапорт від 31.07.205 № Р-30/66).
За фактом невиходу на службу ОСОБА_1 без поважних причин, відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженого наказом МВС від 05.05.2015 № 515 (далі - Інструкція), наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025 № НС-181/66 призначено службове розслідування.
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025 № 113-НК/66 «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії» щодо ОСОБА_1 ухвалено: за дисциплінарне правопорушення, передбачене абзацом 2 статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід 31.07.2025 на службу без поважних причин), накладено дисциплінарне стягнення у виді ДОГАНИ; ПОЗБАВИТИ премії за липень 2025 року повністю.
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 31.07.2025 № 182/66 «Про встановлення індивідуального режиму несення служби» сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старшому пожежному-рятувальник третього караулу 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ Головного управління, йому встановлено індивідуальний режим несення служби на кожен день з 09.00 години до 18.00 години.
01.08.2025 начальником 20 ДПРЧ 2ДПРЗ Головного управління майором служби цивільного захисту ОСОБА_4 зафіксовано факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 (рапорт від 01.08.205 № Р-31/66).
Наказом начальника 2 ДПРЗ Головного управління від 01.08.2025 № 115-НК/66 «Про накладення дисциплінарного стягнення, позбавлення премії» щодо ОСОБА_1 ухвалено: за дисциплінарне правопорушення, передбачене абзацом 2 статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід 01.08.2025 на службу без поважних причин), накладено дисциплінарне стягнення у виді СУВОРОЇ ДОГАНИ; ПОЗБАВИТИ премії за серпень 2025 року повністю.
Начальник 2 ДПРЗ Головного управління майор служби цивільного захисту ОСОБА_3 листом від 04.08.2025 № 66 22-2з 001-929/66 22-2з «Про надання інформації» проінформував начальника Головного управління, щодо ОСОБА_1 , про: накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у виді ДОГАНИ та СУРОВОЇ ДОГАНИ; відсутності ОСОБА_1 на службі, включно 04.08.2025; відмови ОСОБА_1 в прибутті на робоче місце; систематичності в діях ОСОБА_1 ознак грубого дисциплінарного проступку (невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня); розгляд клопотання про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби цивільного захисту за систематичне порушення умов контракту про проходження служби цивільного захисту.
Наказом Головного управління від 05.08.2025 № 335-НК/66 на ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у зв'язку із чиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Наказом Головного управління від 05.08.2025 № 336-НК/66 ОСОБА_1 звільнений зі служби цивільного захисту за підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
ОСОБА_1 не погоджується з наказами №113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025 р., №115-НК/66 (по особовому складу) від 01.08.2025 р., №335-НК/66 (по особовому складу) від 05.08.2022 р., вважає їх протиправним, та таким, що підлягають скасуванню.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно частиною 2 статті 101 КЦЗ України, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Відповідно до статті 108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту:
"Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".
Постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі за текстом - Положення № 593).
Відповідно до пункту 3 Положення №593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Згідно пункту 45 Положення №593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Відповідно до пункту 29 Положення №593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Згідно пункту 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров'я або надання відпустки у зв'язку з хворобою - проходити медичну комісію за місцем медичного обліку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
Пунктом 32 Положення №593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.
Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут).
Дія цього Дисциплінарного статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Згідно з пунктом 2 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов'язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:
виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;
захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;
стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;
постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;
додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;
поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;
сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;
берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
Відповідно до пункту 5 Дисциплінарного статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:
виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;
встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;
формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;
поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;
поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;
особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих;
створення в органах і підрозділах цивільного захисту належних матеріально-побутових умов, забезпечення додержання внутрішнього порядку;
своєчасного і повного надання особам рядового і начальницького складу встановлених видів забезпечення;
залучення всіх осіб рядового і начальницького складу до службової підготовки.
Згідно з пунктом 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Пунктом 7 Дисциплінарного статуту за зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни визначені розділом ІІІ Дисциплінарного статуту.
Так, згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Пунктом 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме:
невихід на службу без поважних причин;
порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;
вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння;
порушення статутних правил несення служби;
втрата службового посвідчення, службових документів;
невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;
самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;
невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад'юнктами, докторантами;
вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов'язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать:
порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту;
брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов'язків;
приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);
інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
Згідно з пунктом 60 Дисциплінарного статуту у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов'язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) звільнення зі служби у зв'язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до пункту 69 Дисциплінарного статуту на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Згідно з пунктом 75 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
Пунктом 76 Дисциплінарного статуту визначено, що відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до пункту 77 Дисциплінарного статуту за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
Згідно з пунктом 78 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом.
Пунктом 81 Дисциплінарного статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Відповідно до пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Згідно з пунктом 84 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Пунктом 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Відповідно до пункту 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.
Згідно з пунктом 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.
З огляду на зміст зазначених вище правових норм, недотримання працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій службової дисципліни, неналежне виконання обов'язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності та прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, водночас, не є обов'язковим за виключенням випадків, передбачених пунктом 851 - з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.
Відтак, посилання позивача як на одну із підстав протиправності оскаржуваного наказу від 31.07.2025 року № 181 на відсутність службового розслідування, є неспроможним та спростовується нормами Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту.
Суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Тобто, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання службових обов'язків може містити ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватися під час службового розслідування, а питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення слід вирішувати з урахуванням характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 у справі №825/1203/17 та від 22.04.2020 у справі №826/23872/15.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.05.2018 у справі №712/6576/17, складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об'єктивну та суб'єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.
Так, в наказі від 31.07.2025 року № 113-НК/66 зазначено, що відповідно затвердженого 31.07.2025 висновку службового розслідування, призначеного наказом 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 31.07.2025 №HC-181/66, встановлено, що 31.07.2025 сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старший пожежний-рятувальник 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області був відсутній на добовому чергуванні в третьому караулі 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області за адресою: Херсонська область, с-ще Високопілля, вулиця Банкова 34 на протязі дня без поважних причин чим грубо порушив службову дисципліну, а саме: вимоги наказу 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області від 09.06.2025 НС- 114/66 «Про закріплення особового складу 6,7,19,20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області за черговими караулами» абзаци 2, 4, 6 статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03. 2009 № 1068-І, абзаци 2, 3 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, умови укладеного 03.02.2021 контракту № 42/21 про проходження служби цивільного захисту.
Зазначеними діяннями сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 скоїв грубий дисциплінарний проступок, передбачений абзацом 2 статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03. 2009 № 1068-VI (невихід на службу без поважних причин).
В наказі від 01.08.2025 року №115-НК/66 зазначено, що 01.08.2025 сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , старший пожежний-рятувальник 20 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Херсонській області, не прибув на службу за адресою: АДРЕСА_1 протягом дня без поважних причин, чим грубо порушив обов'язки, встановлені абзацами 2, 4, 7 статті 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03. 2009 № 1068-VI (далі-Дисциплінарний статут служби цивільного захисту), обов'язки, встановлені абзацами 2, 3 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі-Положення про порядок проходження служби), обов'язки, встановлені посадовою інструкцією пожежного-рятувальника, присягу особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, умови укладеного 03.02.2021 контракту № 42/21 про проходження служби цивільного захисту, чим скоїв грубий дисциплінарний проступок, передбачений абзацом 2 статті 59 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту (невихід на службу без поважних причин).
В порядку, визначеному абзацами 15, 18 пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 (далі-Положення про порядок проходження служби), ОСОБА_1 не доповів начальникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків і не повідомив про місце свого перебування у разі відсутності на службі з поважних причин.
В той же час, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач фактично не заперечує факт невиходу на службу 31.07.2025 та 01.08.2025, проте вказує на поважність причин невиходу, а саме подачу рапортів про звільнення та самостійного виховання неповнолітньої дитини, яка перебуває в стресовому стані внаслідок війни та неможливість її залишення наодинці.
Разом з тим, наявність у позивача 16-річної дитини, яка як вказує позивач в позовній заяві та підтверджується наданими документами найменше як з 07.07.2025 року перебуває за кордоном, не свідчить про неможливість позивача прибути на службу 31.07.2025 та 01.08.2025.
Крім того, подання 15.07.2025 року та 20.07.2025 року рапортів про звільнення зі служби, за відсутності у позивача належних та допустимих доказів на підтвердження їх розгляду не може свідчити про наявність поважних причин для невиходу на роботу. При цьому, жодною нормою чинного законодавства не передбачено, що подача особою заяви (рапорту) на звільнення звільняє таку особу від обов'язку особи з'явитися на службу, зокрема у разі включення її в графі чергування.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням та наказами фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі ним не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.
При цьому, позивач проходив службу на підставі Контракту про проходження служби цивільного захисту № 42/21.
Відповідно до пункту 1 вказаного контракту громадянин ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки, свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.
Суд враховує, що в основі поведінки працівника ДСНС закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Як зазначалось вище, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника служби цивільного захисту, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; додержуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.
З тексту Присяги, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, особа рядового і начальницького складу служби цивільного захисту покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння працівником служби цивільного захисту проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів ДСНС та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд наголошує, що позивач, перебуваючи на службі цивільного захисту, в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника ДСНС або підривають авторитет ДСНС.
Ураховуючи наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів служби цивільного захисту, суд вважає правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.
Відповідно до абз. 4 п. 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: застосування дисциплінарного стягнення про звільнення особи рядового і начальницького складу з посади, якщо неможливо відразу призначити її на нижчу посаду, - до двох місяців.
Отже, перевіряючи оскаржувані накази та дії відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправними та скасування наказів 113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025 р., №115-НК/66 (по особовому складу) від 01.08.2025 р., №335-НК/66 (по особовому складу) від 05.08.2022 р., а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують висновків суду.
Стосовно процедурних порушень, то суд зазначає, що в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваних наказів, які б могли вплинути на кінцевий результат.
Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд доходить висновку, що Головне управління ДСНС України у Херсонській області, приймаючи оскаржувані накази 113-НК/66 (по особовому складу) від 31.07.2025 р., №115-НК/66 (по особовому складу) від 01.08.2025 р., №335-НК/66 (по особовому складу) від 05.08.2022 р., діяло ґрунтовно, та суто в межах відповідних положень чинного законодавства, що у свою чергу свідчить про безпідставність та непідтвердженість позовних вимог ОСОБА_1 , та, як наслідок, відсутність законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, не є правомірними, а отже, не підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Херсонській області про скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 24.11.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.