Справа № 420/30428/25
24 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а також картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНН." звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000135/2 від 03.09.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000268 від 03.09.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною Контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими, та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості Товару шляхом її коригування в бік збільшення за другорядним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для відмови у митному оформленні товарів, встановлені Митним кодексом України, відсутні.
Відповідач - Одеська митниця з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 29.09.2025 р. вхід. № ЕС/101390/25), наголошуючи, зокрема, що при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/30428/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 року у задоволенні клопотання відповідача - Одеської митниці (від 29.09.2025 р. вхід. №ЕС/101386/25) щодо розгляду справи №420/30428/25 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, - відмовлено.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
10.09.2024 р. між ТОВ «ДАНН.» як покупцем та компанією Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавцем укладено договір поставки товару №AUG-00D/11.
25.09.2024 р. укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця, а саме юридичної адреси.
17.12.2024 р. укладено додаткову угоду №2 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024, якою змінено найменування Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця.
04.08.2025 р. укладено додаткову угоду №7 до договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024, якою змінено реквізити Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія) як продавця, а саме юридичної адреси.
Сторонами було погоджено поставку товару на територію України згідно специфікації №49225 від 01.09.2025 р. до Договору.
З метою митного оформлення, ТОВ «ДАНН.» (в особі ТОВ «Технологічна експедиція) було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ 25UA500580006719U8, в якій було визначено для митного оформлення товари № 1-3 загальною вартістю 30 296,96 дол. США.
В графах 31 МД (ІМ 40 ДЕ) №24UA500580003331U2 Позивач визначив товар для митного оформлення, зокрема, товари (графи 32 декларації): товар №1: Вироби із скла. Шторка для душу (матеріал-скло/метал) -360шт. Двері для душової кабіни (матеріал-скло/метал) -121шт. Двері розсувні в нішу для душу (матеріал-скло/метал) -160шт. Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва : CN. Виробник : A&H TRADING CO., LTD.
товар №2: Ролики з недорогоцінних металів. Ролики для душової кабіни -616шт. Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва : CN. Виробник : A&H TRADING CO., LTD.
товар №3: Арматура кріплення з недорогоцінних металів для використання у будівлях. Комплект кріплень для душової кабіни -50набір. Торговельна марка : MIXXUS PREMIUM. Країна виробництва : CN. Виробник : A&H TRADING CO., LTD.
ТОВ «ДАНН.» вищеперераховані товари визначив митною вартістю - по першому (основному) методу (за ціною інвойсу по договору) (графи 42 і 43).
Разом з митною декларацією ТОВ «ДАНН.» до митного органу були подані документи (графа 44): 0271 - пакувальний лист (Packing List) №02/09/2025 від 01.09.2025; 0380 - рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice) №02/09/2025 від 01.09.2025; 0705 - коносамент (Bill of Lading) №UTRUST25062590 від 07.07.2025; 0730 - автотранспортна накладна (Road consignment note) №49225 від 02.09.2025; 0862 - декларація про походження товару (Declaration of origin) - інвойс №02/09/2025 від 01.09.2025; 1001 - Статус особи, яка подає митну декларацію №2; m4100 - договір поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024; 4103 - специфікація №49225 від 01.09.2025 до договору поставки № AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №1 від 25.09.2024 до договору поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №2 від 17.12.2024 до договору поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4103 - додаткова угода №7 від 04.09.2024 до договору поставки №AUG - 00D/11 від 10.09.2024; m4207 - договір про надання послуг митного брокера №ТЕ 19042025/1 від 19.04.2025;
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, ТОВ «ДАНН.» були надані прайс б/н від 29.08.2025 року, експертне дослідження №374/25 від 01.09.2025 року, експортна декларація № 310120250706853126 від 03.09.2025 року і комерційні пропозиції продавця (підтверджується листом № 49225/1 від 03.09.2025 року).
03.09.2025 р. Одеською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000135/2.
В Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000135/2 зазначено, що за результатами візуальної перевірки, передбаченої ст. 337 МКУ, було встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Оцінювана партія товару декларується на підставі посередницького контракту із заявленим продавцем товарів Alltag und Geratetechnik AG (Швейцарія), відправник HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD (Китай), виробник A&H TRADING CO., LTD (Китай), торговельна марка MIXXUS PREMIUM. Згідно п.1.4, п.3.1 та п.3.2 зовнішньоекономічного контракту детальний опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту згідно п.3.1.. Водночас, у специфікації №49225, згідно якої сформована оцінювана партія товарів, - відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, технічних і якісних характеристик та артикулів, - що не відповідає вимогам п.2 ч.2 статті 52 МКУ в частині подання митному органу об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У наданому комерційному рахунку №02/09/2025 відсутнє посилання на специфікацію №49225 як невід'ємну частину контракту відповідно до якої сформована партія товарів. На момент відвантаження товару 07.07.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 01.09.2025 №02/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, в наряді від 02.09.2025 №492 на контейнер MRKU5144730 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 74, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - UNAYZAH EXPRESS 527W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов'язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами. Відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, додаються такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Наразі, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу, за наявності - такі витрати теж додаються до ціни товару (п.7 ч.10 ст.58 МКУ). Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності поданих документів та заявлених декларантом складових митної вартості. Відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 03.09.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 29.08.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів; копію митної декларації країни відправлення від 06.07.2025 №310120250706853126, в якій вказано відправника Anhe trading Co.Ltd, відмінного від зазначеного в поданому коносаменті - HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 01.09.2025 №374/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. 03.09.2025 у своєму електронному повідомленні імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів.
Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, напідставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ,- митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 - 1.25дол.США/кг до 1.92дол.США/кг(МД 25UA205170023302U2 від 20.08.2025 за ціною угоди партія товару 12454кг - 1.92дол.США/кг «Душовий бокс із скла, у розібраному стані. Комплект бічних стінок душової кабіни, скло. Торговельна марка: MIXXUS. Виробник: HANGZHOU LIGHT INDUSTRIAL PRODUCTS ARTS & CRAFTS TEXTILEX IMP. & EXP.CO., LTD. Країна виробництва: CN»; МД 24UA209120017967U9 від 27.06.2024 за ціною угоди з виробником партія товару 31978кг - 1.93дол.США/кг «Душова кабіна. Скляні двері. Пряме переднє скло. Комплект заднього скла. Комплект скляних дверей. Торговельна марка: Water House. Виробник: Anhui Meisheng Bathroom Technology Co., Ltd. Країна виробництва: CN»); Тов.2 - 1.25дол.США/кг до 4.08дол.США/кг(МД 25UA408020023437U2 від 21.06.2025 за ціною угоди партія товару 178,7 кг - 4.08дол.США/кг «Ролик для душової кабіни, метал/пластмаса.Торговельна марка: LIDZ. Виробник: Alhambra International Commerce Країна виробництва: CN») Тов.3 - 1.50дол.США/кг до 4.08дол.США/кг(МД 25UA209170069167U2 від 11.08.2025 за ціною угоди партія товару 697,48 кг - 4.08дол.США/кг «Кріплення для душових кабін. Торговельна марка: Xing Di Feng. Виробник: Foshan Xing Di Feng Building Material Decor. Co., ltd. Країна виробництва: CN»), - з урахуванням: опису товару, умов поставки та розміру партії.
03.09.2025 р. Одеською митницею винесено картку відмови №UA500580/2025/000268 в митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок: виявлених розбіжностей; не надання відповідно п.2 ч.2 ст.52 митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.09.2025 №UA500580/2025/000135/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл.4 Закону України від 13.03.2012 №4495-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Не погоджуючись із прийнятими Одеською митницею рішеннями, ТОВ «ДАНН.» звернувся до суду з даною позовною заявою.
Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного Кодексу України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Отже, з системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою другою статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
На переконання суду, доводи, вказані митним органом в рішенні про коригування митної вартості є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що згідно п. 1.4 договору поставки №AUG-00D/11 від 10.09.2024 р. не містить вимог щодо зазначення у специфікації інформації щодо виробників, торгівельних марок, якісних характеристик (матеріалу виготовлення), комплектації та артикулів.
При цьому, ТОВ «ДАНН.» надав до митного органу відомості про товар. Відповідні відомості зазначені у МД №25UA500580006719U8: Торговельні марки: MIXXUS PREMIUM, MIXXUS, CHAMPION, . Країна виробництва: CN. Виробник: A&H TRADING CO., LTD. Також, опис товару (в тому числі зазначення торговельної марки, відомості виробника, якісні характеристики) задекларованих товарів №1-3 митної декларації зазначено продавцем у пакувальному листі, який був наданий декларантом до митної декларації (графа 44 МД №25UA500580006719U8).
Крім того, подаючи відзив на позовну заяву відповідач виклав не тільки найменування товару зазначеного у декларації, але зазначив також торговельної марку товару та виробника, що суперечить висновкам викладеним у оскаржуваному рішенні.
Таким чином, такий аргумент митниці не може братися до уваги та слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Суд також вважає необґрунтованими доводи митного органу щодо відсутності у комерційному рахунку №02/09/2025 посилання на специфікацію №49225, оскільки по-перше, законодавством не встановлено вимог до оформлення комерційного рахунку (є документом довільної форми), як і не встановлено вимог, щодо посилання на специфікацію, призначення платежу, а по-друге, у наданому до митного органу інвойсі №02/09/2025 від 01.09.2025 міститься посилання на номер договору, а саме - №AUG-00D/11 від 10.09.2024, який було укладено між сторонами, що дозволяло митному ідентифікувати документи з відповідною поставкою.
Що стосується зауваження про те, що на момент відвантаження товару 07.07.2025 згідно даних коносамента, товар ще не був проданий ТОВ "ДАНН." (інвойс від 01.09.2025 №02/09/2025), що ставить під сумнів достовірність інформації щодо заявленої зовнішньоекономічної операції та даних товаросупровідних документів. Заявлені комерційні умови поставки DPU Київ, що означає доставку товару на місце з розвантаженням. Водночас, в наряді від 02.09.2025 №492 на контейнер MRKU5144730 зазначено, що вантаж прибув в Україну на морському судні HARRISON рейс 74, а в поданому до митного оформлення коносаменті зазначено інше судно - UNAYZAH EXPRESS 527W. Зазначене свідчить про перевантаження товару за межами України і наявність додаткових витрат на перевезення, пов'язаних з портовими витратами, зберіганням та завантаженням на інше судно в іноземному порту,- інформація і документи щодо яких відсутні у пакеті документів. Таким чином, заявлені умови поставки документально не підтверджуються поданими до митного оформленнями транспортними документами,суд зазначає наступне.
Так, в міжнародній торговельній практиці, особливо при використанні умов поставки DPU (Delivered at Place Unloaded), оформлення інвойсу після фактичного відвантаження товару є звичайною практикою. Це пов'язано з тим, що остаточна вартість товару може визначатися після завершення всіх логістичних операцій, включаючи транспортування та розвантаження. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, документи, що підтверджують митну вартість товарів, можуть бути подані декларантом протягом 10 календарних днів з моменту подання митної декларації. Таким чином, дата інвойсу не обов'язково має передувати даті відвантаження товару. У рамках зовнішньоекономічного контракту передбачено часткове постачання на умовах попередньої домовленості, яке документально оформлюється поетапно. Дата виготовлення або фактичного відвантаження товару не обов'язково збігається з датою формування комерційного рахунку.
Умови поставки DPU (Delivered at Place Unloaded) згідно Incoterms 2020 означають, що продавець несе всі витрати та ризики до моменту доставки та розвантаження товару в зазначеному місці призначення, що і зафіксовано в інвойсі та специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Зазначений у коносаменті маршрут NINGBO (КНР) - Chornomorsk Ukraine відображає лише морський етап транспортування, який є частиною логістичного маршруту, та не суперечить умовам DPU.
Умови поставки не виключають перевантажень товару на маршруті руху до кінцевої точки доставки в Україні, водночас участь українського перевізника у CMR свідчить про завершальну стадію доставки товару до одержувача.
Витрати на перевантаження, внутрішнє транспортування тощо - це витрати продавця, якщо інше не передбачено договором. Усі ці витрати вже враховані у вартості товару за умовами DPU: вони не є підставою для коригування митної вартості, якщо не впливають на ціну, сплачену за товар, а це задокументовано інвойсом; коносамент і CMR підтверджують етапність і повноту доставки та не суперечать умовам поставки товару. Заявлені комерційні умови DPU Київ документально підтверджуються рештою поданих документів, а всі витрати на доставку до місця призначення, включаючи перевантаження, вже включено до ціни за договором та доказів що це спростовують відповідачем не надано.
Стосовно тверджень відповідача про ненадання документів про страхування товару, то суд зауважує, що умови щодо страхування товару не передбачені укладеним між сторонами договором поставки і, відповідно, декларантом не здійснювалося окреме страхування товару до моменту ввезення, отже, такі витрати відсутні, що не потребує подання додаткових документів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
При цьому, суд враховує, що ані в договорі поставки, ані в інших супровідних документах немає жодної згадки про здійснення страхування товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у декларанта відсутній обов'язок доведення факту здійснення або нездійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, а тому доводи відповідача у цій частині є безпідставними.
Щодо твердження про відсутність у прайс продавця від 29.08.2025 б/н на умовах поставки EXW, в якому відсутня інформація щодо виробника, торговельної марки, якісних характеристик та артикулів, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному рішенні не посилається на жодну норму законодавства України, міжнародного законодавства, які б зобов'язували сторони договору купівліпродажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій. Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист. Прайс-лист - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Окрім того, посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено.
Що стосується умов поставки, що зазначені в прайс-листі, то вони є безвідносними до Позивача, на відміну від специфікації, МД 25UA500580006719U8 та інвойсу, які містять умови поставки згідно Інкотермс.
В постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайслист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайслист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
З матеріалів справи слідує, що в митній декларації країни відправлення зазначено виробника товару (Anhe trading Co.Ltd), який постачався на Alltag und Geratetechnik AG. Проте, умови поставки між Anhe trading Co.Ltd та Alltag und Geratetechnik AG зазначено EXW Китай, що означає, що товар був переданий на Alltag und Geratetechnik AG. В подальшому Alltag und Geratetechnik AG звернувся до HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO.,LTD. з метою відправки товару на ТОВ «ДАНН.». Відтак, HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO.,LTD. зазаначений в коносаменті №UTRUST25062590 від 07.07.2025 як відправник.
Таким чином, такий аргумент митниці, як те, що в копії митної декларації країни відправлення від 06.07.2025 №310120250706853126, вказано відправника Anhe trading Co.Ltd, відмінного від зазначеного в поданому коносаменті - HANGZHOU EBATH HOUSEHOLD PRODUCTS CO., LTD, не може братися до уваги та слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Також суд не приймає посилання митного органу на комерційну пропозицію та експертне дослідження, оскільки за ч.2 ст.53 МК України не передбачено надання таких основних документів, а тому посилання на них в оскаржуваному рішенні не може свідчити про обґрунтованість сумнівів митниці щодо непідтвердженості митної вартості товарів, враховуючи, що надані декларантом документи не містять розбіжностей у митній вартості.
До того ж, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не зазначив яким саме чином вказані обставини вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Окрім того, суд зауважує, що митний орган у оскаржуваному рішенні не навів необхідних пояснень про те, що митна декларація-джерело коригування була сформована при поставці аналогічної партії товару та її обсягу.
Таким чином, з огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування підстав, з урахуванням котрих заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, як і не окреслено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, та як наслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Натомість, декларантом були надані усі необхідні документи, котрі, на думку суду, давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, підтверджують числове значення митної вартості товару, та не містять будь - яких розбіжностей, натомість митним органом не наведено достатніх переконливих підстав, за яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено, та, як наслідок, прийняття спірного Рішення про коригування митної вартості товарів.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не може слугувати безумовною підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
На думку суду, надані митному органу документи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не лише не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, та, як наслідок, безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів.
У Постанові від 01.10.2013 по справі № 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Між тим, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними, достатніми доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.
До того ж, відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Верховний Суд у Постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17, у тому числі, акцентував, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Згідно Рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі “Звежинський проти Польщі» позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Під час втручання необхідно дотримуватися справедливої рівноваги між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі “Pressos Compania Naviera S. А. та інші проти Бельгії»). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку щодо протиправності винесення Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000135/2 від 03.09.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000268 від 03.09.2025, натомість, обґрунтованості, і, як наслідок, правомірності позовних вимог ТОВ “ДАНН.».
Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмовому відзиві на адміністративний позов, а інші доводи, аргументи сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не знівельовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а також картки відмови, є правомірними, а отже підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а також картки відмови про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000135/2 від 03.09.2025 року.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000268 від 03.09.2025 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, місто Одеса, Лип Івана та Юрія, будинок 21А, код ЄДРПОУ: 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНН.» (03110, місто Київ, вул. Солом'янська, будинок 11, ЄДРПОУ 40929000) сплачений судовий збір у розмірі 2592 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 58 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 24.11.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко