Справа № 420/37482/25
24 листопада 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за його позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди, -
До суду 05.11.2025 року надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови №152 від 09.10.2025 року про накладення штрафу у розмірі 17000,00грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 тис грн.
Разом з позовом до суду надійшла заява позивача в порядку ст.152 КАС України про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 р. до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Ухвалою суду від 06.11.2025 року заяву про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Ухвалою суду від 06.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази по справі.
21.11.2025 року до суду надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 р. до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.
У заяві позивач зазначив, що предметом позову є скасування постанови відповідача про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 у розмірі 17000,00 грн. Втім, оскарження зазначеної постанови про накладення штрафу не зупиняє стягувача звернутись за примусовим виконанням шляхом направлення постанови до органів ДВС або приватного виконавця. У такому випадку буде відкрито виконавче провадження і з позивача може бути безпідставно стягнута спірна сума штрафу ще до вирішення судової справи по суті.
Зазначає, що оскарження постанови про накладення штрафу має унеможливлювати здійснення виконання такої постанови до моменту остаточного розгляду відповідного позову про її оскарження.
Позивач вважає, що існує реальна загроза порушення його прав та заподіяння непоправної шкоди, а саме - арешт всіх поточних рахунків (у тому числі фізичної особи) та незаконне примусове стягнення коштів відповідачем.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов'язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що підставою для заборони вчиняти певні дії заявник визначає можливе відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового стягнення штрафу.
При цьому, у заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що предметом позову є скасування постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 року.
Таким чином, питання пов'язані з вимогами позивача - є предметом доказування у даній справі.
Суд вважає, що у разі задоволення заяви позивача про забезпечення позову, суд фактично надасть оцінку обставинам справи без розгляду справи по суті, що не відповідає завданню та меті правового інституту забезпечення позову.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №826/7496/18, від 20.01.2021 року у справі №ЗПП/320/23/20 забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії (п.25-29 постанови від 20.01.2021 року)
ФОП ОСОБА_1 не надано до суду будь-яких об'єктивних доказів, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує, саме, очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.150, 151,152,154,248 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області, а саме здійснювати звернення постанови про накладення штрафу №152 від 09.10.2025 р. до примусового виконання шляхом її направлення до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва