справа № 380/23360/24
провадження № П/380/23591/24
21 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача від 21 березня 2025 року про закриття провадження у справі № 380/23360/24 за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (третя особа), в якому із урахуванням заяви від 23 грудня 2024 року про зменшення позовних вимог, часткової зміни предмета спору просить:
- визнати протиправною бездіяльність Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради: невжиття ефективних та своєчасних заходів щодо забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища в околиці вулиці Глинянський Тракт (орієнтовні геопросторові дані 49.837678, 24.188688), про яке позивач повідомляв у зверненні від 07 квітня 2021 року, зокрема шляхом невиконання вимог та зобов'язань, покладених статтею 12 Закону України «Про відходи», та невиконання вимог Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів (затверджений постановою КМ України від 03 серпня 1998 року № 1217), що призвело до багаторічного розміщення несанкціонованого звалища, про яке позивач повідомляв у заяві від 07 квітня 2021 року, неефективних та несвоєчасних дій щодо забезпечення ліквідації такого звалища.
Ухвалою судді від 03 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
21 березня 2025 року (вх. № 24191 від 21 березня 2025 року) представник відповідача подав через систему «Електронний суд» заяву від 20 березня 2025 року про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що прибирання стихійного сміттєзвалища по вул. Тракт Глинянський (орієнтовні географічні координати: 49.837678, 24.188688) здійснено, що підтверджується листом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 14 березня 2025 року № 2501-вих-37204. Воднораз відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Крім цього, особисті немайнові права позивача не порушені та позивач не зазнав будь-якої шкоди, оскільки не проживає та не зареєстрований в межах Личаківського району Львівської міської територіальної громади та відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували порушення його прав. Просить суд закрити провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
21 березня 2025 року та 26 березня 2025 року позивач подав через систему «Електронний суд» заперечення на заяву представника відповідача про закриття провадження у справі.
Позивач вказує, що сам факт ліквідації стихійного сміттєзвалища через три роки і одинадцять місяців лише підтверджує ту обставину, що бездіяльність відповідача значною мірою вплинула на виконання державою своїх функцій. Ліквідація невеликого звалища строком у три роки і одинадцять місяців є прямим порушенням права позивача на безпечне довкілля та законного інтересу, адже він проводить багаторічну послідовну природозахисну діяльність на благо суспільства, закриття провадження у справі буде «індульгенцією» для відповідача та ознакою так званої винагороди за свавільну поведінку та порушення Закону і прав людини. Ліквідація сміттєзвалища здійснена саме під тиском позивача, адже спочатку він подав запит від 08 квітня 2024 року щодо ліквідації цього звалища, а потім, не отримавши відповіді, звернувся до суду і як результат - сміттєзвалище ліквідоване, проте протиправна бездіяльність відповідача поклала на позивача додатковий тягар.
Просить суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.
Вирішуючи заяву представника відповідача від 21 березня 2025 року про закриття провадження у справі, суд ураховує таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Своєю чергою, бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України - це невиконання, неналежне виконання або ухилення від вчинення дій чи прийняття рішень, які суб'єкт владних повноважень зобов'язаний здійснити на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України.
Бездіяльність є тоді, коли не вчинені необхідні та обов'язкові юридично значущі дії, прямо передбачені законодавством або такі, які випливають із завдань суб'єкта владних повноважень, а наслідком такого невчинення стало порушення або реальна загроза порушення прав, свобод або законних інтересів особи.
Така бездіяльність є протиправною, якщо суб'єкт владних повноважень не діє своєчасно, добросовісно, безсторонньо та пропорційно, всупереч меті, для якої йому надано відповідні повноваження. Зазначене дає підстави для оскарження бездіяльності такого суб'єкта до адміністративного суду.
Предметом оскарження у цій справі (із урахуванням заяви позивача від 23 грудня 2024 року про зменшення позовних вимог, часткової зміни предмета спору) є бездіяльність відповідача щодо вжиття ефективних та своєчасних заходів стосовно забезпечення ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища в околиці вул. Глинянський Тракт (орієнтовні геопросторові дані 49.837678, 24.188688) та виконання вимог Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1217, що призвело до багаторічного розміщення несанкціонованого сміттєзвалища, про яке позивач повідомляв у заяві від 07 квітня 2021 року.
Відповідач повідомляє, що прибирання стихійного сміттєзвалища по вул. Тракт Глинянський (орієнтовні географічні координати: 49.837678, 24.188688) здійснено, чого позивач не заперечує.
Водночас відповідач стверджує, що відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною після такого виправлення.
Суд не погоджується із таким твердженням відповідача, оскільки з огляду на тривалість бездіяльності відповідача, про яку стверджує позивач у позовній заяві (три роки і одинадцять місяців), її вплив на законні прав та інтереси позивача (а відтак можливість їх відновлення унаслідок такого впливу) може бути перевірений судом лише під час розгляду справи по суті та за результатами аналізу всіх обставин справи й доводів учасників справи.
Крім цього, позивач заперечує щодо закриття провадження у справі, вказуючи, що оскаржувана бездіяльність відповідача поклала на нього додатковий тягар, адже ліквідація сміттєзвалища здійснена саме під тиском позивача, оскільки спочатку він подав запит від 08 квітня 2024 року щодо ліквідації вказаного звалища, а потім, не отримавши відповіді, звернувся до суду і як результат - сміттєзвалище ліквідоване.
Тобто позивач наполягає на визнанні оскаржуваної бездіяльності відповідача протиправною навіть після її виправлення суб'єктом владних повноважень, зокрема з огляду на запобігання можливості уникнути відповідальності за більш ніж трирічну бездіяльність.
А тому такі доводи позивача також повинні бути перевірені судом.
Відповідач покликається також на те, що особисті немайнові права позивача не порушені та позивач не зазнав будь-якої шкоди, оскільки не проживає та не зареєстрований в межах Личаківського району Львівської міської територіальної громади та відсутні належні й допустимі докази, які б підтверджували порушення його прав.
Щодо цього, суд зазначає, що правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон № 1264).
Відповідно до пунктів «а», «и» частини першої статті 9 Закону № 1264 кожний громадянин України має право на:
- безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
- оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
За змістом статті 11 Закону № 1264 Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.
Ураховуючи викладене, право на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, як один із видів екологічних прав, гарантоване кожному та може бути реалізоване громадянином України особисто, зокрема у спосіб оскарження у судовому порядку поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неналежного здійснення такого права.
Водночас Закон № 1264 не визначає умовою звернення особи до суду за захистом екологічних прав виключно заподіяння шкоди, натомість наявність заподіяної шкоди є самостійною підставою для забезпечення гарантії таких прав (право на компенсацію заподіяної шкоди відповідно до пункту «д» частини першої статті 10 Закону № 1264).
Отже, підстави для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України відсутні.
За цих обставин у задоволенні заяви представника відповідача від 21 березня 2025 року про закриття провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника відповідача від 21 березня 2025 року про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо ухвали суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
Повний текст ухвали складено 21 листопада 2025 року.
Суддя Клименко О.М.