24 листопада 2025 рокусправа № 380/10349/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представниця Карпенко М.М., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач-1), НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-2, ВЧ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач-3, ВЧ НОМЕР_3 ), з урахуванням прийнятих судом заяв про уточнення позовних вимог просить суд:
1. визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 ;
2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №61 від 18.03.2024 "Про призов на військову службу по мобілізації" в частині призову на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 солдата ОСОБА_1 , 1977р.н.;
3. визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_2 від 19.03.2024 № 173-ос «Про зарахування на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у списки особового складу та на всі види забезпечення» в частині зарахування солдата запасу ОСОБА_1 , який призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розпорядження начальника прикордонного загону з 18.03.2024;
4. визнати протиправним та скасувати п.2.14 наказу начальника ВЧ НОМЕР_2 від 23.03.2024 № 134-ВВ «Про особовий склад», яким направлено у службове відрядження солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника загону, до ВЧ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , з 24.03.2024 до окремого розпорядження, з метою навчання;
5. визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_3 від 25.03.2024 № 305-ОД м. Черкаси про зарахування на підготовку фахівців бойового спрямування та військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби), яким п. 1.1.2.1 до третього відділення підготовки в четверту навчальну групу: зараховано солдата ОСОБА_1 ;
6. визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_3 від 08.04.2024р. № 274-ОС «Про особовий склад», яким п. 6 вважати: солдата ОСОБА_1 таким, що прибув до головного центру підготовки особового складу 25.03.2024р. з ВЧ НОМЕР_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача навела аргументи, що зводяться до незаконності затримання позивача працівниками РТЦК та СП та взяття 17.03.2024 на військовий облік, визнання за результатами ВЛК придатним до проходження військової служби під час мобілізації та подальше прийняття рішення про призов на військову службу за мобілізацією. Так, ОСОБА_1 разом із його товаришем ОСОБА_2 17.03.2024р. було неправомірно затримано на дві доби працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрі виписали позивачу військовий квиток, в якому зазначили, що ОСОБА_1 придатний до військової служби та нібито вручили мобілізаційне розпорядження 17.03.2024р. Утримання позивача з 17 по 19 03.2024р. було не законним. До ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження №12024152040000506 від 11.04.2024 за ч. 1 ст. 146 КК України за обставинами того, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинили дії щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 ОСОБА_1 26.04.2024р. подав заяву про залучення його як потерпілого в цьому провадженні; прокурор повідомив адвоката Петренко, що ОСОБА_1 залучено в якості потерпілого до кримінального провадження № від 11.04.2024 року за ч. 1 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ). ВЛК проведено про людське око, без проходження необхідних досліджень. Похідні рішення відповідача-2 та відповідача-3 також є протиправними та підлягають скасуванню.
ІНФОРМАЦІЯ_1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 та ще одного мешканця Стрийського району Львівської області передано працівниками місцевого прикордонного загону після їх затримання при спробі незаконного перетину державного кордону в напрямку Республіки Молдова, без наявності паспорта та військово-облікових документів. Після встановлення військово-облікових даних особи з'ясовано, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 був переданий з обліку призовників на облік військовозобов'язаних та підлягає призову на військову службу за мобілізацією, відстрочки не має. ОСОБА_1 за його згодою пройшов ВЛК, за результатами визнаний придатним до проходження військової служби. З огляду на це відповідач-1 прийняв законне рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією та скерування до НОМЕР_4 . Звертає увагу суду, що відповідно до пункту 3 Порядку № 560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Скарг чи заяв від ОСОБА_1 не надходило. Вважає, що позивач ухиляється від виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, а дії представника позивача щодо приховування від суду істотних обставин справи та подання очевидно необґрунтованого позову мають характер зловживання процесуальними правами та спрямовані на уникнення її довірителем кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини.
Відповідач-2 (ВЧ НОМЕР_2 ) про ставлення до позову не повідомила, відзиву не подала.
Відповідач-3, ВЧ НОМЕР_3 , подав відзив на позовну заяву, стверджує, що в позові не знайдено обґрунтування протиправності видання наказу ВЧ НОМЕР_3 від 25.03.2024 року №305-ОД, тому ця позовна вимога не підлягає до задоволенню. Крім того повідомив, що солдат
ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, що проходить військову службу за призовом під час мобілізації, в умовах воєнного стану, після закінчення звільнення 07.04.2024 не з'явився в розташування ВЧ НОМЕР_3 , що дислокується у АДРЕСА_2 ; на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_4 намагався незаконно перетнути Державний кордон України з Республікою Молдова, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст 204-1 КУпАП (матеріали адміністративної справи знаходяться в відповідача-2). Станом на 18.04.2024 відносно ОСОБА_1 за нез'явлення після звільнення до ВЧ внесено відомості до ЄРДР № 62024100140000199 за ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідач-1 надіслав суду копію матеріалів службового розслідування, проведеного у зв фактом вчинення дій щодо незаконного позбавлення волі громадянина ОСОБА_2 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вивчив аргументи учасників справи, наведені в заявах по суті спору, дослідив долучені до справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні спірні правовідносини:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є громадянином України, проживає в с.Пісочна Стрийського району Львівської області та є військовозобов'язаним.
17.03.2024 на ділянці відповідальності ВШС «Степанівка» військовослужбовці ДПС України при спробі незаконного перетину державного кордону України в напрямку Республіки Молдова затримали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . При перевірці наявних документів з'ясувалося, що позивач не має при собі військово-облікового документа та документів, що підтверджували б право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Постановою від 20.03.2024 у справі № 511/1216/24 Роздільнянський районний суд Одеської області за наслідками розгляду матеріалів, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1 КУпАП (спроба перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, вчинено у складі групи осіб) та наклав стягнення у виді штрафу.
З метою перевірки військово-облікових даних ОСОБА_1 прибув в ІНФОРМАЦІЯ_1 , де було встановлено, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 (за місцем проживання) ОСОБА_1 був переданий з обліку призовників на облік військовозобов'язаних. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» станом на 17.03.2024 ОСОБА_1 перебував в статусі військовозобов'язаного та не мав оформленої відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.
ОСОБА_1 пройшов огляд військово-лікарської комісії, за наслідками якого визнаний придатним до проходження військової служби, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 17.03.2024 та довідкою ВЛК від 17.03.2024.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв рішення (наказ) (з основної діяльності) №61 від 18.03.2024 «Про призов на військову службу по мобілізації» про призов солдата ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до ВЧ НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
ОСОБА_1 відмовився від підпису в картці обстеження та медичного огляду та в контрольному талоні мобілізаційного розпорядження, тому їх зміст доведено до його відома шляхом оголошення.
Солдат ОСОБА_1 зарахований на військову службу за призовом по мобілізації на особливий період, включений у списки особового складу та на всі види забезпечення ВЧ ВЧ НОМЕР_2 з 18.03.2024 (витяг з наказу від 19.03.2024 №173-ОС), а також скерований у розпорядження начальника цього прикордонного загону. Надалі солдат ОСОБА_1 скерований з метою навчання до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , з 24 березня 2024 року, до окремого розпорядження (витяг з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23 березня 2024 року №134-ВВ, п. 3.14).
З 25.03.2024 солдат ОСОБА_1 зарахований на підготовку за програмою базової загальновійськової підготовки (витяг з наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.03.2024 № 305-ОД «Про зарахування на підготовку фахівців бойового спрямування та військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби)»
ОСОБА_1 надавалося звільнення з військової служби, після закінчення звільнення 07.04.2024 не з'явився в розташування ВЧ НОМЕР_3 , що дислокується у АДРЕСА_2 . За повідомленням відповідача-3, ОСОБА_1 в період перебування у звільненні намагався на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_4 незаконно перетнути Державний кордон України з Республікою Молдова, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст 204-1 КУпАП (матеріали адміністративної справи знаходяться в відповідача-2).
З огляду на внесення до ЄРДР відомості про кримінальне провадження №12024152040000506 від 11.04.2024 за ч. 1 ст. 146 КК України за обставинами того, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинили дії щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 в період 17-19.03.2024, до якого ОСОБА_1 залучений в якості потерпілого, було проведене службове розслідування. У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 , намагаючись ухилитися від мобілізації та конституційного обов'язку громадянина України по захисту України під час повномасштабної агресії російської федерації в порушенні статті 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України», намагався незаконно перетнути Державний кордон України, а після призову на військову службу по мобілізації та направлення до військової частини - самовільно залишив місце служби, що в черговий раз підтверджує небажання даного громадянина виконувати конституційний обов?язок громадянина України по захисту України від агресора. В діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_9 порушень законодавства України щодо незаконного позбавлення волі громадянина ОСОБА_2 не встановлено. Наказом №179 від 08.06.2024 «Про підсумки проведення службового розслідування» встановлено, що в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутній склад дисциплінарного правопорушення, тому підстав для їх притягнення до дисциплінарної відповідальності немає. За наслідками вирішення позову ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_9 НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій (аналогічного за змістом та підставами до цього позову ОСОБА_1 ) суд постановив рішення №380/9027/24 від 10.10.2024 про відмову в позові з мотивів безпідставності позовних вимог, котре набрало законної сили.
За фактом самовільного залишення військової частини щодо ОСОБА_1 до ЄРДР внесено відомості №62024100140000199 за ст. 407 КК України. Соснівський районний суд м.Черкаси, розглядаючи кримінальне провадження (справу №712/6362/24) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України (дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці), постановив:
- ухвали від 14.12.2024, 14.01.2025 про застосування примусового приводу обвинуваченого з огляду на систематичні неявки до суду;
- ухвалу від 26.05.2024 про оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та надання дозволу на його затримання з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- ухвалу від 26.05.2024 про звернення в дохід держави застави, внесеної відповідно до ухвали від 07.06.2024 у справі №712/6362/24. Захисник при розгляді цього питання покладався на розсуд суду, вказавши, що з листопада 2024 року з обвинуваченим відсутній зв'язок, з родичами ОСОБА_1 , які могли бути залучені до внесення застави, також не має зв'язку.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:
Згідно з частини. 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває на момент розгляду цієї адміністративної справи.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Статтею 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з частиною шостою статті 2 цього Закону № 2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
На підставі частини 1, 2, 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: перший розряд - до 35 років; другий розряд - до 60 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Завданнями військового обліку є: - утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період; - проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов'язаних та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; - своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; - організація своєчасного бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; - забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях; - забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку; - забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов'язку.
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством. Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; - організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. У разі збройної агресії проти України Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, за винятком осіб, зазначених у ст.23 Закону № 3543-ХІІ.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Аналогічного змісту норму містить пункт 3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до якого призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
ОСОБА_1 є громадянином України та військовозобов'язаним.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин правові режими воєнного стану та загальної мобілізації тривали вже третій рік, а отже - у випадку наявності перешкод до проходження військової служби за станом здоров'я (непридатність, обмежена придатність) щодо ОСОБА_1 відповідне рішення вже повинно було б бути прийняте ВЛК при РТЦК та СП за місцем його проживання, оскільки в умовах воєнного стану військовозобов'язані проходять огляд ВЛК щороку. З аналогічних мотивів ОСОБА_1 , якби мав підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, вже міг та повинен був подати відповідні документи до ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання для оформлення бронювання.
Відповідач-1 встановив, що позивач є військовозобов'язаним, який військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний придатним до військової служби, а також не має оформленого бронювання та документів, що підтверджували б наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу в установленому законом порядку на період мобілізації. Більше того, позивач був затриманий військовослужбовцями ДПС України 17.03.2024 при спробі перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, вчиненим у складі групи осіб (разом із ОСОБА_2 ), що свідчило про намагання ухилитися від виконання військового обов'язку.
Враховуючи ці обставини, а також Указ Президента України № 69/2022 р., суд дійшов до висновку, що відповідач-1 правомірно здійснив призов позивача на військову службу по мобілізації, оскільки в такий спосіб ОСОБА_1 розпочав виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни.
Суд відхиляє як голослівні твердження представника позивача про неналежне проведення огляду позивача на ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 . По перше, позивач не надав будь-яких доказів для доведення таких тверджень. По друге, як станом на 17.03.2024, так і станом на дату звернення до суду з позовом не існувало будь-яких альтернативних медичних документів та/або рішення ВЛК за попередні періоди, що свідчили б про непридатність/обмежену придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби в умовах воєнного стану. По третє, рішення ВЛК може бути предметом судового контролю, проте позивач не оскаржив рішення ВЛК відповідача-1 в судовому порядку.
Аргументи позивача щодо його незаконного затримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 нічого не доводять та не спростовують в контексті доведення законності оскарженого рішення про призов на військову службу, позивач вправі наводити їх як учасник кримінального провадження №12024152040000506 від 11.04.2024 за ч. 1 ст. 146 КК України, в межах якого має статус потерпілого. Разом з тим, до завдань адміністративного судочинства не належить штучне формування преюдиції чи створення доказової бази для провадження, що розглядається в порядку кримінального судочинства, тому суд відхиляє ці аргументи представника позивача як такі, що не входять в предмет доказування у цій справі. Отже, в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити з мотивів їх безпідставності.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів командирів ВЧ НОМЕР_2 , НОМЕР_6 суд враховує таке:
Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений ст.24 Закону № 2232-XII. Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів мобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення. Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Отже, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Суд встановив, що, відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані та направлені ІНФОРМАЦІЯ_11 , солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження військової частини НОМЕР_7 . Відтак, командування ВЧ НОМЕР_7 не мало підстав не зараховувати позивача до особового складу цієї військової частини. Суд також враховує, що матеріалами справи не підтверджено, що на момент прийняття оскаржуваного наказу позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації за станом здоров'я, з причини бронювання чи з інших законодавчо встановлених підстав.
Рішення командира ВЧ НОМЕР_7 про скерування солдата ОСОБА_1 на навчання, а також відповідні рішення ВЧ НОМЕР_8 про зарахування позивача на підготовку за програмою базової загальновійськової підготовки, з огляду на відсутність в позивача досвіду служби, також не викликає будь-яких сумнівів щодо його законності та обґрунтованості. З урахуванням встановлених обставин справи та норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази є правомірними та такими, що відповідаю визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірних рішень суб'єктів владних повноважень, а доводи представника позивача про їх незаконність не знайшли підтвердження під час розгляду справи, тому у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 та відповідача-3 також слід відмовити.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 впродовж березня-квітня 2024 року двічі вчиняв спроби перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску, а після призову на військову службу самовільно залишив військову частину, перебуває у розшуку з огляду на систематичне ухилення від виконання процесуальних обов'язків учасника судової справи, а отже - діє недобросовісно. З огляду на ці обставини суд визнає обґрунтованою оцінку відповідача-1 та відповідача-3 таких дій позивача як спрямованих на ухилення від виконання конституційного обов'язку по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з мотивів їх безпідставності.
З огляду на висновок суду по суті спору понесені позивачем судові витрати покладаються на нього. Відповідачі не надали суду доказів понесення витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович