21 листопада 2025 рокусправа № 380/19843/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що йому під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (далі - відповідач) нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди за 2016-2018 роки проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової допомоги на оздоровлення. Вказали, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення; виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів. На підставі наведеного, вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд установив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
Впродовж проходження військової служби у період із січня 2015 року до часу звільнення з військової служби 01.08.2019 включно ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), що підтверджується архівними відомостями особистих карточок грошового забезпечення за 2015-2019 роки.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 31.07.2019 № 203-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2019.
Відповідно до розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з липня 2015року по серпень 2019року військовою частиною НОМЕР_1 нараховано до виплати заборгованість з індексації грошового забезпечення у сумі 34 578,14 грн.
08.04.2025 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у сумі 34 059,47 грн, що підтверджується довідкою про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувача АТ КБ ПРИВАТАБАНК та архівною відомістю за період з січня 2025 року по грудень 2025 року.
Під час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), позивачу було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення: у липні 2016року у розмірі 8 119,35 грн та у квітні 2017 року у розмірі 8 119,35 грн.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з казаним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 12.12.1991 року (далі Закон №2011-XII).
За змістом ч.ч.1-3 ст.9 цього Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року №161) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема: військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №889 передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених норм права вказує, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди є місячне грошове забезпечення.
У період виникнення спірних правовідносин, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).
Згідно з п. 1.2 Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Підпунктом 3.7.1 п. 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Згідно з аб.2 ст.1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.ч.1, 2, 6 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст.6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Згідно з абз.5 п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-ІІІ (далі Закон №2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії.
Відповідно до вказаної статті, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно зі ст.19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема: Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення, ж розрахункової величини при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомога при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України вказано, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер.
Відтак, індексація грошового забезпечення, як його складова, має враховуватись при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача із затримкою.
Зокрема, лише 08.04.2025 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі у сумі 34 059,47 грн., що підтверджується випискою про надходження по картці/рахунку Приватбанк та листуванням із відповідачем за адвокатськими запитами.
Поряд з тим, під час проходження військової служби було проведено нарахування та виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення, а саме: у липні 2016 року у розмірі 8119,35грн та у квітні 2017року у розмірі 8119,35грн.
Оскільки індексація грошового забезпечення у спірний період позивачу не була виплачена в повному обсязі, така не включалася до складу місячного грошового забезпечення, з якого у обчислювалася грошова допомога на оздоровлення та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889.
З цього приводу суд зауважує, що у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачеві не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, відтак нарахування та виплата вищевказаної грошової допомоги на оздоровлення, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, проведено без урахування індексації грошового забезпечення.
Крім того, у період з січня 2016року по лютий 2018року включно позивачеві нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Оскільки, як встановлено судом та й не заперечується сторонами, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, тому й, як наслідок, нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди проведені відповідачем, виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, є протиправною.
Як наслідок, похідні позовні вимоги про спонукання до вчинення дій відповідача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Подібне правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, заявленій до військової частини НОМЕР_4 та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, також не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016року по лютий 2018року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016року по лютий 2018року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21.11.2025.
Суддя Лунь З.І.