з питань залишення позову без розгляду
21 листопада 2025 рокусправа № 380/14458/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової часини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 не проведення перерахунку та виплати розміру грошового забезпечення Позивача з 15.03.2022 по 08.05.2025, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025, на відповідних тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців. осіб рядового і начального складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу з 15.03.2022 по 08.05.2025, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025, на відповідних тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців. осіб рядового і начального складу та деяких інших осіб", з врахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати Позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025, мaтepiaльнoї допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025, грошової компенсації за невикористані 56 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій, без врахуванням у їх складі індексації грошового забезпечення та без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України станом на 01.01.2022, на 01.01.2023. на 01.01.2024, на 01.01.2025;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити Позивачу перерахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2025, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2025, грошової компенсації за невикористані 56 діб додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з врахуванням у їх складі індексації грошового забезпечення, нарахованих на виконання рішення суду по даній справі, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України станом на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024 на, 01.01.2025 та провести її виплату Позивачу з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення оновленого грошового забезпечення за 24 місяці до звільнення до Довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення(надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії Позивача;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 включити оновлене грошового забезпечення за 24 місяці до звільнення, нараховане на виконання рішення по даній справі до Довідки в/ч НОМЕР_1 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування на ОСОБА_1 та скерувати дану Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідно довимог статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262- XI “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінет Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, абзацу 8. пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №39З (зі змінами), у зв'язку із неправильним нарахуванням при призначенні;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі невиплаченого грошового забезпечення з 15.03.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі невиплаченої суми грошового забезпечення з 15.03.2022 по день фактичної виплати грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року. 01 січня 2023 року, на 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1.12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подала клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №62160 від 30.07.2025). В обґрунтування заяви вказує на те, що спірними періодами у даній справі є з 15.03.2022 року по 08.05.2025 року, а до суду з даним позовом позивач звернувся не раніше 04.07.2025 року тобто, пропустивши строк встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, а також строк установлений ст.233 КЗпП України
Про розмір нарахованого і виплаченого грошового забезпечення та грошового забезпечення за березень 2025 року позивач дізнався 01.04.2025 року. Тому тримісячний строк звернення до суду щодо виплати йому грошового забезпечення за березень 2025 року спливає через три місяці з дня, коли він дізнався про порушення свого права (01.07.2025 року), позовну заяву позивач надіслав до суду не раніше 04.07.2025 року. З наведеного слідує, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати грошового забезпечення позивача за період з 19.07.2022 року по 31.03.2025 року подані з порушенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду. Крім того, з першого дня отримання грошового забезпечення особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення після закінчення цього строку є підставою, для залишення позовної заяви без розгляду.
При розгляді клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
В судовій практиці усталеним є підхід щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо проходження публічної служби, у яких виник спір. Такий підхід відповідає висновкам Конституційного Суду України, сформульованим у рішенні від 07 травня 2002 року N 8-рп/2002, за змістом якого при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних зі спорами щодо проходження публічної служби, суд, встановивши відсутність у спеціальних законах норм, може застосовувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівника.
Так, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 сформував таку правову позицію щодо застосування статті 233 КЗпП України за обставин, коли спірні відносини охоплюють проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП: до правовідносин, що мали місце до 18.07.2022 застосовується стаття 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, яка не обмежувала будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Позивачем заявлені позовні вимоги щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення та інших видів нарахувань за період з 15.03.2022 по 08.05.2025.
Суд зазначає, що до відносин, заявлених позивачем за період з 19.07.2022 по 08.05.2025, підлягає застосуванню стаття 233 КЗпП України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, згідно якої строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (частина перша статті 233 КЗпП України).
Відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Таким чином, з 01.07.2023 відновлено перебіг строку звернення до суду з вимогами про стягнення належної працівнику заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача звільнено з військової служби 08.05.2025 року.
Оскільки позивач 08.05.2025 звільнений з військової служби, тому при звільненні зі служби та отриманні грошового забезпечення мав би бути обізнаний про порушення своїх прав.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом з позовними вимогами до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у належному розмірі 16.07.2025, тобто у межах тримісячного строку (09.05.2025 по 08.08.2025), доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є безпідставними.
За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 292, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової часини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у цій справі.
СуддяКухар Наталія Андріївна