24 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2175/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
10 листопада 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження розміру виплати пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» по лінії Міністерства внутрішніх справ України.
6 жовтня 2025 ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України через вебпортал електронних послуг з заявою в якій просив виплачувати йому пенсію без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач листом № 10748-11275/І-02/8-1200/25 від 31.10.2025 повідомив, що відповідно до статті 43 Закону 2262 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про затвердження державного бюджету на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність, з 01.01.2024 на рівні 2361,00 гривень, який до цього часу не змінювався. Після встановлення індексації до пенсії позивача з 01.03.2025 розмір його пенсійної виплати визначено з урахуванням частини сьомої статті 43 Закону 2262.
На підставі вищевикладеного, позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що зобов'язують останнього вчинити певні дії, оскільки відповідачем не застосовані акти вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, що у свою чергу грубо порушує соціальні права на пенсійне забезпечення в належному розмірі, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин.
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що строк звернення до суду позивачем пропущено з підстав проживання ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території Луганської області, що підтверджується адресою реєстрації позивача, де внаслідок ведення бойових дій та встановлення незаконної окупаційної влади відсутні: засоби зв'язку, телефонний зв'язок та будь-який доступ до мережі Інтернет, а також можливість користуватися українськими державними сервісами, поштовими відправленнями чи будь-яким іншим способом подавати документи до органів державної влади України.
Виїхати на підконтрольну територію України позивач об'єктивно не мав можливості з огляду на встановлені окупаційною владою обмеження, ризики для життя, а також небезпеку перетину лінії розмежування, а будь-які документи чи офіційні повідомлення українських органів влади ОСОБА_1 отримати не міг, оскільки вони не доставляються на окуповану територію.
У зв'язку з наведеним позивач фактично не мав можливості реалізувати своє право на своєчасне звернення до адміністративного суду, тому вважає вказані обставини поважними, об'єктивними та непереборними перешкодами. Одночасно позивач зауважує про неможливість підтвердження зазначених обставин документально, оскільки окупаційні органи влади жодних офіційних документів не видають, що саме по собі є характерною ознакою окупації та беззаконня на цих територіях.
Разом з тим суд зазначає, що клопотання позивача містить виключно твердження позивача без надання доказів на їх підтвердження.
Зокрема, суд зауважує, що заява позивача не містить конкретизації щодо часових меж проживання ОСОБА_1 на окупованій території, а також часу виїзду на підконтрольну Україні територію. При цьому, адреса реєстрації позивача на тимчасово окупованій території в м.Кремінна Луганської області не є беззаперечним фактом його проживання саме за цією адресою.
Позивачем не зазначено чи зареєстровано його як внутрішньо переміщену особу, після виїзду на підконтрольну Україні територію та не надано жодних інших доказів на підтвердження факту його переміщення на підконтрольну територію.
Отже, належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивачем суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити і доповнити своє клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з урахуванням висновків суду, а також надати відповідні докази або уточнити позовні вимоги в межах строку, визначеного КАС України для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин другої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, буд. 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585: клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з урахуванням висновків суду, із наданням відповідних доказів або уточнити позовні вимоги в межах строку, встановленого КАС України для звернення до адміністративного суду.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяК.Є. Петросян