про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
21 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2203/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Генерального штабу Збройних Сил України (місцезнаходження: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 17 листопада 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Генерального штабу Збройних Сил України (далі - перший відповідач, Генеральний штаб ЗСУ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - другий відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з вимогами:
визнати протиправними дії посадових осіб Генерального штабу ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_3 , що виразилися у протиправній відмові визначити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для можливості поновлення позивача на військовому обліку військовозобов'язаних, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування позивача на військовому обліку, уточнення персональних даних;
зобов'язати Генеральний штаб ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_2 визначити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки для можливості поновлення позивача на військовому обліку військовозобов'язаних, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування позивача на військовому обліку, уточнення персональних даних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зареєстрований за адресою у АДРЕСА_3 , з місця реєстрації не знімався.
У 2019 році позивач вибув на постійне проживання за кордон та наразі проживає з родиною у Канаді; позивач не мав та не має статусу ВПО на території України.
Згідно з відомостями у військовому квитку серії НОМЕР_1 позивача прийнято 25 лютого 2010 року на військовий облік військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до відомостей з особистого кабінету військовозобов'язаного «Резерв+» позивач не перебуває на військовому обліку у жодному Р (М) ТЦК та СП.
Позивач зазначає, що правонаступником колишнього ІНФОРМАЦІЯ_5 є новоутворений ІНФОРМАЦІЯ_2 , а розформований ІНФОРМАЦІЯ_6 був структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , тому позивач вважає, що наразі ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з Генеральним штабом ЗСУ мають вирішити питання про те, який ТЦК та СП має внести до ЄДРПВР відомості про поновлення позивача на військовому обліку.
Позивач вказує, що має діючий військово-обліковий документ у паперовій формі, в якому мається відмітка про перебування на військовому обліку. З моменту розформування ІНФОРМАЦІЯ_7 , що мало місце 12 січня 2015 року, він жодного разу не був повідомлений про те, що не перебуває на військовому обліку та те, що у нього є обов'язок прибути до будь-якого ТЦК та СП, з метою взяття на військовий облік.
Позивач вказує, що не є військовозобов'язаним, який прибув з окупації на нове місце проживання, оскільки вибув за кордон ще у 2019 році, та неодноразово повідомляв МО України, Генеральний штаб ЗСУ, ІНФОРМАЦІЯ_2 про необхідність внесення щодо нього достовірних відомостей до ЄДРПВР, а саме: про перебування на військовому обліку.
У відповідь на звернення позивача, ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 03 липня 2025 року № 3176 повідомив, що позивача шляхом автоматичної верифікації зараховано на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Проте ІНФОРМАЦІЯ_8 на заяву позивача про виправлення даних у ЄДРПВР листом від 28 липня 2025 року № ЩТ/2012 повідомив, що територія відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_8 окупована ворогом, на теперішній час рішень про внесення даних громадян України до ЄДРПВР дистанційно не приймаються. На підставі чого позивачу рекомендовано особисто звернутися до ТЦК та СП за місцем проживання як ВПО та стати на військовий облік.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідачів подано письмову заяву про взяття / поновлення на військовому обліку військовозобов'язаного та внесення уточнених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 15 жовтня 2025 року.
Відповіді від Генерального штабу ЗСУ не отримано.
Згідно з письмовою відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 жовтня 2025 року № 5431 у зв'язку з окупацією Луганської області незаконними збройними формуваннями у 2014 році, ІНФОРМАЦІЯ_9 було розформовано, доля документації, яка в ньому зберігалась (в тому числі особових справ та послужних карток) на теперішній час невідома. Одночасно повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 , евакуйовані з тимчасово окупованих територій не здійснюють уточнення військово-облікових даних та взяття громадян на військовий облік. Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) ТЦК та СП на загальних засадах. За для вирішення питання позивача, рекомендовано звернутись особисто до дипломатичної установи України у країні, де він перебуває, або надіслати заяву в довільній формі поштою, при цьому необхідно вказати відомості про військово-обліковий документ (якщо є), номер військово-облікової спеціальності та звання, а також до заяви прикладається копія закордонного паспорту. Дипломатична установа направить заяву та документи до відповідного ТЦК, СБУ або розвідувального підрозділу протягом семи днів.
Позивач вважає, що не має обов'язку заново ставати на військовий облік у ТЦК та СП, оскільки згідно з його військово-облікового документа у паперовій формі (військового квитка) - позивач вже перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних.
На думку позивача, відмова відповідачів визначити ТЦК та СП, який має поновити його на військовому обліку є протиправною, яка порушує його права та законні інтереси, перешкоджає обов'язку виконання правил військового обліку, в частині необхідності перебувати на військовому обліку у ТЦК та СП.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не встановив, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259-262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів від відповідачів, а саме: копії рішення (наказу, іншого документу) про припинення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), належним чином завірених копій документів стосовно передачі особових справ військовозобов'язаних, які перебували на обліку у даному ОРВК (акти передачі-прийняття, тощо), зокрема особову справу ОСОБА_1 , та додатково повідомити позивача письмово, де наразі знаходиться його особиста картка військовозобов'язаного, після припинення діяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 ; висновки службових розслідувань, копії інших документів, пов'язаних з розформуванням ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Вирішуючи клопотання про витребування доказів суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Положеннями частини третьої статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Позивачем у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 80 КАС України не зазначено обставини, які можуть підтвердити докази, про витребування яких заявлено клопотання, або аргументи, які ним може бути спростовано.
Приймаючи рішення про витребування доказів, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.
Для вирішення будь-якого спору по суті, для суду мають значення лише ті докази та пояснення, що безпосередньо стосуються предмета спору та дозволяють встановити необхідні фактичні обставини.
На думку суду, докази, про витребування яких заявлено клопотання, є такими, що не можуть підтвердити або спростувати обставини справи, які є предметом спору у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, у зв'язку із чим у задоволенні слід відмовити.
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У разі заперечень учасників справи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) встановити строк для подання відповідної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У задоволення клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Запропонувати Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити сторонам строк для подання до суду відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Генеральний штаб Збройних Сил України подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відповідь на заяву ОСОБА_1 від 15 жовтня 2025 року про взяття / поновлення на військовому обліку військовозобов'язаного та внесення уточнених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 подати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження:
- організаційно-розпорядчий документ, згідно з яким розформовано ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- докази зарахування ОСОБА_1 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_8 шляхом автоматичної верифікації, про що повідомлено позивачу в листі від 03 липня 2025 року № 3176.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяК.О. Пляшкова