21 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7377/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Державної податкової служби України, Львівська площа,8, м. Київ, 04053
до відповідача-2: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький, 25006
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправним і скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 02.10.2025р. № 13330968/2938113075,
2) зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 11.09.2025р. № 1, складену ФОП ОСОБА_1 , датою її подання.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін.
Від представника відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи, зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником відповідача 2 не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та, приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача та розгляду справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника відповідача - 2 про розгляд справи №340/7377/25 у порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО