21 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4664/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства ''Аллєгро-опт'' до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
ПП ''Аллєгро- опт'', через свого представника - адвоката Іванова О.В., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької митниці від 24.06.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000009-КТ.
Позов мотивовано тим, що згідно контракту від 04.08.2017р. №64 ним був отриманий та заявлений 23.06.2025 в режимі імпорту товар по митній декларації №25UA901020004612U8. Код товару згідно УКТЗЕД заявлено за товарною позицією 8518300090 - навушники HAVIT HV-І62. Однак, відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару №25UA90100000009-КТ, яким заявлений в митній декларації код товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності змінено на 8527130000. Представник позивача вказує, що цей же товар за заявленим у митній декларації від 23.06.2025 року кодом товару УКТЗЕД 8518300090 ввозився позивачем і відповідачем здійснювалось митне оформлення даного товару саме за цим кодом УКТЗЕД. При цьому, жодних рішень про зміну коду відповідач не приймав, що свідчить про правомірність розмитнення товару саме за цим кодом. Представник позивача вважає, що оскаржуваним рішенням відповідач змінив підходи до класифікації товару, раніше застосованих під час здійснення митного контролю ідентичних товарів, випущених у вільний обіг за вказаними вище митними деклараціями, що є порушенням принципу "належного урядування".
Ухвалою судді від 14.07.2025 відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
Представником Кропивницької митниці (далі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідно завдання на проведення митного огляду відповідачем проведено частковий митний огляд товару- навушників HAVIT HV-І62 в кількості 80 шт., ввезених на МТУ ТОВ "Аллєгро-опт". Огляд проведено з метою перевірки маркування товару на предмет наявності в складі товару приймальної апаратури для радіомовлення (FM-приймач). Оглядом встановлено, що маркування на товарі містить інформацію, що виріб відтворює діапазон частот 20Гц - 20 кГц. У відповідності до додаткових пояснень до категорії 85271300 - до цієї категорії включаються радіо мовленнєві приймачі, поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою, незалежно від того, поєднанні вони з іншою апаратурою для запису або відтворення звуку. З урахуванням вимог листів ДФС від 29.01.2019 №2689/7/99-99-19-03-0317 та ДМСУ від 23.10.2021 №19-19/19-01-01/7/1931 та відповідно до правил 1, 3 (с), 5 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, товар торгівельної марки "HAVIT" з комерційною назвою/арт. "HV-і62 headphone" у кількості 80 шт. класифіковано у товарний підкатегорії УКТ ЗЕД 8527130000, так як призначені для відтворення звукових та музичних композицій, здатні функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення. Представник відповідача стверджує, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Митним кодексом України, а тому відсутні підстави для задоволення позову (а.с.39-41).
Позивач подав відповідь на відзив та наполягав на задоволенні позовних вимог (а.с.50-51).
У період з 23.07.2025 по 25.07.2025, з 11.08.2025 по 29.08.2025, 29.10.2025 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку перебуванням у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-
З метою митного оформлення товару позивачем подано до відповідача митну декларацію №25UA901020004612U8 від 23.06.2025, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення (товар №4) навушники ТМ "HAVIT" в асортименті HV-І62 headphone - 80 шт. У графі 33 поданої декларації позивачем задекларовано вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8518300090 (а.с.34-37).
Відповідно до опису товару зазначеного в графі 31 декларації вказаний товар містить наступний опис: поєднані з мікрофоном. Накладні, динамічні, призначені для відтворення звуку за допомогою перетворення електричних сигналів, хвиль у акустичні, механічні коливання. З ПК, телефонів, та іншої звуковідтворювальної техніки, діапазон частот 20 Гц - 20 кГц. Роз'єм АUХ 3.5 мм. Мають функцію Bluetooth-з'єднання. Опір 32 ОМ. Акумулятор 400 мА. Є додаткова функція TF CARD. FM. Застосовуються для індивідуального використання. Не застосовуються на столах, у меблях, на стінах тощо. Моделі не консольного типу, не портативні. Не поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою. Годинник відсутній. Виробник: GUANGZHOU HAVIT TECHNOLOGY COMPANY. Торговельна марка - NAVIT. Країна походження: CN.
Відповідачем було здійснено перевірку заявленого до митного оформлення товару та проведено його огляд, який оформлено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу від 23.06.2025 (а.с.26).
За результатом проведеного огляду відповідачем винесено рішення про визначення коду товару від 24.06.2025 №25UA90100000009-КТ згідно якого код товару отриманого позивачем змінено на 8527130000 (а.с.4-5).
Згідно вказаного рішення товар за кодом 8527130000 містить наступний опис: "Апаратура для радіомовлення, поєднана із звуковідтворювальними пристроями торговельної марки «НАVІТ», з комерційною назвою «HV-i62 headphone» - 80 шт., а саме багатофункціональні бездротові навушники з вбудованими: FM-приймачем, функціональним слотом для картки пам'яті формату «Micro SD Card» (з можливістю відтворення звуку/музики у форматі MP3), Bluetooth v5.3, портом AUX 3.5 мм, роз'ємом для зарядки USB-C, мікрофоном, джерелом живлення (акумулятором ємністю 400 мАг), світлодіодним індикатором, а також функціональними клавішами для налаштувань та роботи приладу з радіохвилями у FM діапазоні (вмикання/вимикання, налаштування FM-хвиль, сканування та збереження FM-каналів), а також для налаштувань інших режимів. Вхідна напруга/струм: DC5V/1A. Частотний діапазон динаміків: « 20 Гц - 20 кГц». Пристрій здатний функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення. Запакований у коробці з інформаційними написами про товар та кольоровим зображенням відповідного товару. Постачається у комплекті з інструкцією користувача, кабелем живлення з роз'ємами «USB/Type-C» та кабелем AUX 3.5 мм. Виробник: GUANGZHOU HAVIT TECHNOLOGY COMPANY LTD.
Не погодившись з рішенням відповідача про визначення коду товару позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Згідно з частиною 2 статті 67 Митного кодексу України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Законом України “Про Митний тариф України» (в редакції закону від 04.06.2020 р. №674-IX) встановлено Митний тариф України.
Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Відповідно до п.12 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
Наказом ДМС України від 14.12.2022 р. №543 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі Пояснення №543).
Згідно із Поясненнями №543 до товарної позиції 8527 визначено, що ця група включає:
(1) Побутові радіоприймачі всіх типів (настільні моделі, моделі консольного типу, приймачі для установлення в меблях, на стінах і т.п., портативні моделі, приймачі, поєднані або не поєднані в одному корпусі зі звукозаписувальною або звуковідтворювальною апаратурою чи годинником).
(2) Автомобільні радіоприймачі.
(3) Окремо подану приймальну апаратуру для установлення в радіорелейній апаратурі товарної позиції 8525.
(4) Кишенькові касетні програвачі (плейєри) з радіоприймачем (див. примітку 1 до цієї групи).
(5) Стереосистеми (системи високоякісного відтворення категорії hі-fі), що містять радіоприймач, подані в наборах для роздрібної торгівлі, що складаються з модульних блоків у власних окремих корпусах, наприклад, в комбінації з програвачем компакт дисків, касетним магнітофоном, підсилювачем з еквалайзером, гучномовцями і т.д. Радіоприймач надає системі її основну властивість.
В додаткових поясненнях №534 до товарної позиції 8527 зазначено, що по коду УКТЗЕД 85271300, тобто, коду який визначив відповідач в оскаржуваному рішенні, до цієї категорії включаються радіо мовленнєві приймачі, поєднані з апаратурою для запису або відтворення звуку з лазерною зчитувальною системою, незалежно від того, поєднані вони з іншою апаратурою для запису або відтворення звуку (наприклад, касетного типу) або годинником.
До цієї категорії також включається апаратура для відтворення звуку, що зветься "MP3-плеєри", що використовує оптичний носій інформації та вбудовані пристрої, котрі можуть бути послідовно активовані для прийому сигналів радіомовлення з допомогою програмного забезпечення.
Між тим, Поясненнями №534 до товарної позиції 8518 визначено, що ця група включає, зокрема: телефони головні, навушники об'єднані або не об'єднані з мікрофоном, і комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців.
Головні телефони та навушники є електроакустичними приймачами, які використовують для генерування звукових сигналів низької інтенсивності. Як і гучномовці, описані вище, вони перетворюють електричний сигнал в акустичний; засоби, використовувані для цього, залишаються тими самими в обох випадках, і єдине розходження полягає в необхідних потужностях.
До цієї товарної позиції входять: головні телефони, навушники, об'єднані або не об'єднані з мікрофоном, для телефонії або телеграфії; головні комплекти, що складаються зі спеціального ларингофону та нероз'ємно закріплених навушників (використовувані, наприклад, в авіації); гарнітури для телефонії, які являють собою пристрої, що об'єднують мікрофон та гучномовець та використовувані переважно телефонними операторами; головні телефони та навушники для підключення до радіо- чи телевізійних приймачів, звуковідтворювальної апаратури або машин для автоматичного оброблення інформації.
Також до цієї товарної позиції також входять комплекти, що складаються з мікрофона та одного або більше гучномовців, які можуть бути об'єднані разом. Головний телефон або навушник може включатись в комплект для індивідуального прослуховування. Такі комплекти призначені для підключення до центральної системи, оснащеної підсилювачем, за допомогою штепсельного роз'єма чи іншим способом. Такі пристрої можуть використовуватись учасниками зборів чи конференцій.
В додаткових поясненнях №543 до товарної позиції зазначено, що до цієї товарної позиції включаються окремо представлені безпровідні мікрофони, головні телефони, навушники та гучномовці, комбіновані або некомбіновані.
З системного аналізу Пояснень №543 вбачається, що обов'язковою умовою віднесення товару до коду УКТЗЕД 85271300, який визначив відповідач в оскаржуваному рішенні, є наявність в даному товарі лазерної зчитувальної системи оптичних носіїв інформації (компакт-дисків). Крім того, обов'язковою умовою віднесення товару до товарної позиції УКТЗЕД 8527 є радіоприймач, який надає системі її основну властивість.
Як встановлено судом вище, посадовими особами відповідача здійснювався огляд заявленого позивачем до митного оформлення товару за результатами якого складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобі, ручної поклажі та багажу від 23.06.2025 (а.с.26).
Розділ 8.3.4. вказаного акту містить опис товару: “Оглядом встановлено: акустична система (колонка) HV-SK884BT не має функції FM, зарядні пристрої HV-W3103 не мають вмонтованого годинника, навушники ТМ “HAVIT» HV-І62 мають функцію FM. Проведено цифрове фотографування. Направлено запит до спеціалізованого підрозділу щодо правильності класифікації товару №4.».
Зважаючи на вказаний опис можливо дійти висновку, що товар №4 (навушники "HAVIT" HV-І62) заявлений до митного оформлення за митною декларацією №23UA901020004612U8 від 23.06.2025, слід класифікувати саме за кодом 8518300090, оскільки він не містить в собі лазерні системи зчитування оптичних дисків, будь-які шкали для пошуку радіохвиль та радіостанцій.
При цьому наявність функції підтримки FМ радіо, без оснащення будь-якими шкалами, які дають змогу використовувати пристрій в якості радіоприймача, не може свідчити про можливість віднесення виробу до коду УКТЗЕД 8527.
Крім того, суд враховує технічні характеристики товару HAVIT HV-І62 headphone, які долучені до матеріалів справи та які достеменно свідчать, що вказаний товар за своїм призначенням є портативним гучномовцем, а тому мають класифікуватись за кодом УКТЗЕД 8518 (а.с.9-11).
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення від 24.06.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000009-КТ.
З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією (а.с.17).
Таким чином, враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В позовній заяві представник позивача заявив до стягнення судові витрати позивача.
Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так у відповіді на відзив представник позивача зазначає, що згідно договору про надання правової допомоги №3 від 03.07.2025 року, платіжної інструкції та акта наданих послуг від 01.08.2025 року, позивач по даній справі поніс витрати на правову допомогу у сумі 7500 гривень.
Відповідно до пункту 4.1 договору суд убачає, що гонорар адвокату за надання правової допомоги, передбаченої п.2.1.1.-2.1.9. цього договору втановлюється 7500 гривень (а.с.53).
На підтвердження наданих послуг та їх оплату представник позивача надав суду копії акту виконаних робіт (а.с.54) та платіжної інструкції від 07.07.2025 №2182 про повну оплату послуг (а.с.53зв).
Представником відповідача у відзиві зазначено, що встановлені представником позивача тарифи на оплату надання послуг з правничої допомоги є значно завищеними, а розмір витрат є неспівмірним зв складністю справи. Зазначає, що справи відповідно до ухвали від 14.07.2025 суд відніс до справ незначної складності, а її розгляд проводився без виклику сторін в судові засідання.
Надаючи правовому оцінку доводам представників сторін та доказам, що наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України", заява №19336/04).
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим суд звертає увагу на те, що заявлений адвокатом розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критеріям розумності, співмірності та необхідності. З матеріалів справи вбачається, що адвокат вже неодноразово представляв інтереси цього ж позивача у аналогічних адміністративних спорах, у межах яких ним була сформована стала правова позиція та напрацьована відповідна доказова і нормативна база (справи №340/749/23, №340/1881/23, №340/3500/23, №340/8852/23, №340/10411/23, №340/548/25 №340/1640/25).
Обставини спору, дії відповідача та зміст поданих документів у даній справі є тотожними (або істотно подібними) до фактів і документів у попередніх справах, у яких цей же адвокат здійснював представництво. Відтак дослідження матеріалів справи, аналіз поданих документів та формування правової позиції не потребували значного обсягу часу, а саме - заявлених 10 годин роботи, з огляду на наявність тотожних справ.
З огляду на сталість правової позиції, повторюваність правових питань та відсутність необхідності у проведенні додаткових складних правових досліджень, заявлені витрати на правничу допомогу не можуть бути визнані такими, що відповідають принципам розумності та співмірності, визначеним статтею 134 КАС України.
Розумно обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, на думку суду, є сума 3500 гривень.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявність підстав до часткового задоволення заяви представника повивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв'язку із розглядом цієї справи.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов приватного підприємства ''Аллєгро-опт'' (вул. Молодіжна, 6 "А", с. Бережинка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27605, ЄДРПОУ 34201283) до Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Лавандова, 27-б, м. Кропивницький, 25030 ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 24.06.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000009-КТ (№КТ-UА901000-0009-2025).
Стягнути на користь приватного підприємства ''Аллєгро-опт'' понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК