24 листопада 2025 року № 320/28224/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.05.2024 № 930030872351;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 з 13.05.2024 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10,12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 899 з урахуванням довідок про заробітну плату виданих Київською Митницею від 03.05.2024 року № 103 та № 104.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває на пенсії за віком відповідно до Закону №1058 та звернулась до територіального управління ПФУ з заявою щодо переведення на пенсію відповідно до положень п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу». Рішенням відповідача було відмовлено в переведенні на пенсію за іншим законом, оскільки в 2011 році позивачці вже було призначено пенсію державного службовця.
Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, оскільки вважає, що право на пенсію одержують особи, зазначені в п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №899, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не вказано, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом України "Про державну службу" не призначалась. На підставі вищевикладеного позивач має право на обрахунок пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати премії, надбавки, інші виплати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби оскільки раніше вони цим правом не скористалась.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою залучено до розгляду справи Головне управління ПФУ в м. Києві в якості другого відповідача по справі.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VШ, збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) на умовах статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. 13.05.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою № 7165 щодо перерахунку - переходу з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Станом на дату звернення заявниці вже була призначена пенсія за віком з 13.04.2011 згідно із Законом України “Про держвну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям. Отже, відповідач вважає, що заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши усі обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
З 13.04.2011 позивачці було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
З 01.05.2020 позивачка отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
13.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою №7165 щодо перерахунку - перехід з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності та прийнято рішення № 930030872351 від 16.05.2024 про відмову позивачу в переведенні пенсії з виду на вид, оскільки Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
До 1 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом № 889-VIII.
При цьому, відповідно до пункту 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Суд зазначає, що право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-XII як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що особам, визначеним у пунктах 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII надано право вибору, на підставі якого закону їм має бути призначена пенсія.
Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01 грудня 2020 року у справі № 466/6057/17, від 16 грудня 2021 року у справі № 538/804/17, від 22 червня 2021 року у справі № 308/67/17, від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17 та від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17.
Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону № 3723-XII мали особи, які: а) досягли певного віку; б) мають передбачений законодавством страховий стаж; в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Тобто, за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 560/2398/19.
Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.05.2024 №930030872351, позивачці відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до Закону №889-VIII, оскільки останній раніше призначалася та виплачувалася пенсія згідно із Законом №3723-ХІІ, а перерахунки пенсій державним службовцям чинним законодавством не передбачено.
Суд зазначає, що дійсно, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII, а ні стаття 37 Закону № 3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) призначалась пенсія відповідно до Закону № 3723-XII.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 580/3805/22.
Водночас, законом № 1058-IV визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачці з 13.04.2011 призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Отже позивачка реалізувала своє право на призначення пенсії за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII в 2011 році.
Таким чином, первинно звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, позивачка використала право на призначення пенсії в солідарній системі за нормами статті 37 Закону № 3723-XII.
Надалі, з 01.05.2020 позивачку переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, 13.05.2024 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком за Законом №889-VIII.
Як вже зазначалось вище, пункти 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII зберігають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
Іншими словами, розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII не встановлює іншого виду пенсії, а зберігає механізм призначення пенсійної виплати за нормами Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, який вже втратив чинність.
Тобто позивачка просить пенсійний орган повторно призначити їй пенсію за віком державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, право на яку було реалізовано нею ще в 2011 році.
При цьому позивачка додала нові довідки про складові заробітної для призначення пенсії державного службовця, які видані Київською митницею Державної митної служби України від 03.05.2024 № 103, 104.
Суд зазначає, що право на вибір особою одного з видів пенсії, передбачених статтею 9 Закону №1058-IV, не передбачає можливості переходу з одного виду пенсії на аналогічний, вже призначений вид пенсії, шляхом здійснення нового «призначення» цієї ж пенсії.
Суд зауважує, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком. Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Крім того, пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Тобто позивачка має право на поновлення пенсійної виплати призначеної відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, однак у розмірі, який було встановлено до переведення, яке відбулося 01.05.2020.
При цьому варто зазначити, що у своїй заяві позивачка не просила поновити пенсію призначену відповідно до Закону України "Про державну службу", а наполягала на новому її призначенні і обрахунку, з використанням механізму пунктів 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII .
Відтак підстав для зобов'язання органу ПФУ в поновленні пенсійної виплати встановленої до переведення немає.
Також суд не приймає до уваги посилання представника позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та наведену в позовній заяві практику Верховного Суду, оскільки фактичні обставини наведених справ та справи, що розглядається є відмінними. У вказаних справах позивачу первинно призначено пенсію державного службовця по інвалідності за Законом № 3723-XII, згодом переведено на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV і надалі позивач звернувся за призначення пенсії державного службовця по віку за ст. 37 Закону № 3723-XII, з врахуванням пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII.
У цій справі, що розглядається позивачці було призначено пенсію за віком державного службовця за ст. 37 Закону № 3723-XII, згодом переведено на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV, і надалі остання просить повторно призначити таку ж пенсію (по віку державного службовця за ст. 37 Закону № 3723-XII). Доказів того, що позивачці первинно призначалась пенсія по інвалідності матеріали справи не містять та позивачкою не було надано.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2025 року в справі №300/936/23 суд касаційної інстанції розглянув питання права осіб, які бажають перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону 3723-XII, яка їм вже призначалась до цього, на перерахунок цієї пенсії на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої ці особи вийшли на пенсію.
Верховний Суд зазначив, що як Закон № 889-VІІІ, так і Закон № 1058-IV не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону № 3723-ХІІ.
Більше того, Верховний Суд в постанові від 25 липня 2025 року в справі №140/5363/24, з огляду на приписи статті 37 Закону №3723-ХІІ, положення розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, статті 90 цього ж Закону, дійшов висновку, що чинне законодавство України не передбачає можливості повторного призначення пенсії державного службовця, яка вже була призначена раніше, а також не встановлює правового механізму її перерахунку у зв'язку зі зміною (збільшенням) складових заробітної плати.
Таким чином, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, судом не встановлено протиправності рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.