10 листопада 2025 рокуСправа №160/25071/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним і скасування рішення , зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ - 41053310) щодо не встановлення малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, а також щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 06.05.2025 року про прийняття рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради, яким надати малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування;
зобов'язати Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 41053310) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 року та прийняти рішення, яким надати малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування;
визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 року № 94 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 »;
зобов'язати Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ - 41053310) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 року щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявами про прийняття рішення, яким надати малолітньому брату статусу дитини, позбавленої батьківського піклування і із заявою про встановлення опіки над малолітнім братом та призначення опікуном над ним, натомість заяви розглянуті не були, рішення по суті не прийняті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року відкрито провадження у справі №160/25071/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом доставлення ухвали суду 09.09.2025 до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
За правилами ч. 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним братом по матері малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Матір'ю братів є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 12.10.2000 і свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 28.07.2015.
Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На момент смерті матері позивач і його малолітній брат проживали разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з ними за вказаною адресою ні до, ні після смерті матері не проживав, зі своїм малолітнім сином не спілкувався, участі у його житті, утриманні і вихованні не приймав, що підтверджується складеним Виконавчим комітетом Маломихайлівської сільської ради актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 24.03.2025.
Крім того, ОСОБА_4 14.02.2025 у м. Варшава, Республіка Польща, підписано нотаріально посвідчену заяву про відмову від батьківських прав щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій міститься прохання до компетентних органів прийняти рішення щодо передачі опікунства над дитиною ОСОБА_1 .
Отже, на даний час у розумінні ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично є дитиною, позбавленою батьківського піклування.
За рішенням Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 28.01.2025 №13 «Про тимчасве влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », малолітнього ОСОБА_2 було тимчасово влаштовано в сімью рідного брата - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до встановлення над ним опіки.
Вказаним рішенням ОСОБА_1 було призначено законним представником та відповідальним за життя, здоров'я, фізичний та психічний розвиток ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до призначення над ним опіки.
Позивачем, через свого представника, 06.05.2025 на електронну пошту Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та повторно 11.06.2025, було направлено заяву про прийняття рішення, яким надати малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
16.05.2025 позивачем через свого представника до Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області були подані заяви:
про надання тимчасової допомоги на дитину (дітей), щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та яку (яких) тимчасово влаштовано в сім'ю родичів, знайомих, прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, «Дитина не одна».
Заява зареєстрована 16.05.2025 за №1100;
Про прийняття рішення, яким встановити опіку над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити ОСОБА_1 опікуном над ним.
Заява зареєстрована 16.05.2025 за №1101.
Не отримавши рішень за заявами, представником позивача до Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради будо подано адвокатський запит №24-18/25 від 01.07.2025, в якому вона просила надати інформацію щодо стану розгляду вищевказаних заяв, а також надати копії відповідних рішень Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради.
Рішенням Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області №94 від 11.07.2025 затверджено висновок Органу опіки і піклування про розгляд заяви ОСОБА_1 та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.
З висновку про розгляд заяв ОСОБА_1 вбачається, що Орган опіки та піклування при Виконавчому комітеті Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, розглянувши заяву ОСОБА_1 про надання малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, встановив, що керуючись ст.ст. 34, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, ст. 164 Сімейного кодексу України, підпункт 1 пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» від 24.09.2008 №866 (зі змінами), з метою забезпечення виконання законів України, батько - ОСОБА_4 не позбавлений батьківських прав відповідно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно чинного законодавства України.
Згідно листа Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради від 26.05.2025 №639 електронна справа ОСОБА_1 від 16.05.2025 року передана до Покровського управління соціального захисту населення.
Посилаючись на протиправну бездіяльність відповідача з розгляду вищезазначених заяв, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Законом від 26 .04.2001 № 2402-III «Про охорону дитинства» (Закон № 2402-III в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
За визначеннями у ст. 1 Закону № 2402-III дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше;
діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
Аналогічне визначення дитини, позбавленої батьківського піклування наведено і у ст. 1 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (Закон № 2342-IV ).
За абз. 4 ч. 3 ст. 5 Закону № 2402-III місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону № 2342-IV (в редакції на час виникнення спірних відносин) органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
За ч. 2 вказаної статті органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо, зокрема:
встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Частинами 4-6 ст. 23-1 Закону № 2402-III передбачено, що у разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім'я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.
У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини.
Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.
За умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства (ст. 5 Закону № 2342-IV).
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008. № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, який визначає механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Пунктом 21 Порядку №866 встановлено, що для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).
Згідно п. 22.Порядку №866 рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті (в разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.
У рішенні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.
В п. 24. Порядку №866 наведено перелік підстав, за яких дітям надається статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Такими підставами є:
1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;
3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;
4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;
5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;
6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;
7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду);
8) батьки яких перебувають у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;
9) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;
10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС;
11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин перебування батьків на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11;
12) батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти за особливих обставин або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (до початку його функціонування витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань);
13) батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України "Про оборону України", за формою, встановленою Мінрозвитку;
14) батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних адміністрацій та збройних формувань), що підтверджується довідкою державного підприємства, на яке покладено функції Національного інформаційного бюро відповідно до Закону України "Про оборону України", за формою, встановленою Мінрозвитку;
15) розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
Разом з тим, виходячи з вищенаведеного визначення дітей, позбавлених батьківського піклування, насамперед у Законах №№ 2402-III і № 2342-IV. , які -мають перевагу у застосуванні над іншими нормативним актами статус дитини , позбавленої батьківського піклування може бути наданий і за умов, якщо від них відмовились батьки.
Юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України ( 254к/96-ВР ).
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Пунктом 35 Порядку №866 встановлено, що після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім'ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу).
Як встановлено вище судом, відповідачем в порушення вказаної норми рішенням від 28.01.2025 №13 було тимчасово влаштовану в сім'ю позивача неповнолітнього брата без встановлення йому статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
При цьому, відповідач таке рішення повинен був прийняти самостійно, не чекаючи відповідної заяви від зацікавленої особи. Натомість ні самостійно, ні за заявою позивача питання надання малолітньому ОСОБА_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування розглянуто не було, рішення в порушення чинного законодавства не прийнято.
Фактично цим рішенням відповідач визнав ОСОБА_2 , дитиною позбавленої батьківського піклування без прийняття відповідного рішення про надання дитині такого статусу.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 N 34/166/131/88, затверджено Правила опіки та піклування .
Згідно п. 1.2. вказаних Правил опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
За пунктами 1.3, 1.4, Правил опіки та піклування органами, які приймають рішення щодо піки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.
Відповідно до п. 1.7. органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації, зокрема вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування.
Опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань (п. 2.1 Правил).
Відповідно до п.2.2. Правил опіки та піклування опіка встановлюється над неповнолітніми віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років та над громадянами, визнаними судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами. Піклування також може бути встановлене над особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права.
Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми встановлюється, якщо батьки:
померли;
невідомі;
визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
Опіку (піклування) може бути встановлено і при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки:
судом позбавлені батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини і передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичному
закладі чи на державному утриманні в будинках-інтернатах);
понад шість місяців не можуть займатись вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за скоєння злочину, за станом здоров'я (інваліди I-II групи) тощо);
понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
відмовились від дітей в установленому законом порядку;
виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні;
перебувають під слідством.
Пунктом 2.4. Правил опіки та піклування визначено, що опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.
Враховуючи наявність рішення від 28.01.2025 №13 «Про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким також було призначено позивача його законним представником до призначення опіки, відповідач був увідомлений про необхідність встановлення опіки, натомість вказане питання не було розглянуто, рішення по суті заяви відповідача відсутнє.
За п. 3.1. Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник.
В п. 3.3. Правил опіки та піклування наведені документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна:
повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян);
копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік;
копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку;
акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки;
довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки;
документ про закріплення за дитиною житлової площі.
У разі коли заявники, які бажають взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, є родичами дитини, служба у справах дітей протягом п'яти робочих днів після перевірки документів, зазначених у пунктах 40 і 40-1 цього Порядку, поданих разом з електронною заявою або заявою у паперовій формі, у разі відповідності їх законодавству:
вносить відомості про заявників до єдиного банку даних;
проводить обстеження умов проживання заявників, за результатами якого складає акт згідно з додатком 9 (у разі, коли місцем проживання заявників є територія села, селища, подає клопотання до служби у справах дітей відповідної сільської, селищної ради про обстеження умов проживання заявників та складення акта);
реєструє заявників у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, що ведеться за формою згідно з додатком 6;
готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини (п. 41 Порядку №866).
Відповідно до пунктів 42 44 Порядку №866 опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом.
Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку.
З наявних у матеріалах справи заяв позивача з порушених питань вбачається, що до кожної з них були додані необхідні для розгляду копії документів, натомість відповідачем в порушення вищевказаної норми заяви розглянуті не були, рішення по суті не прийнято.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 №94 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », суд виходить з наступного.
Виходячи з висновку органу опіки і піклування до рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 №94 фактично він стосується лише заяви позивача про надання малолітньому ОСОБА_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
Відповідач при прийнятті висновку виходив з факту смерті матері малолітнього ОСОБА_2 та з того факту, що батько дитини хоч і відмовився від сина, натомість не позбавлений батьківських прав.
Відповідно до частин 1-3 ст. 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 5, ч. 6 ст. 19 СК України).
Надання органом опіки та піклування письмових висновків щодо суті сімейного спору суду є традиційним для вітчизняної практики. Пленум Верховного Суду України в Постанові № 16 від 12.06.1998 р. "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю" (п. 23) звертав увагу на те, що при розгляді сімейних спорів обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки і піклування та їхня участь у судовому засіданні. Складання зазначених висновків і участь у судових засіданнях покладено на відділи й управління освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій і виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
Висновок органу опіки та піклування - це письмовий документ, який має інформаційно-рекомендаційний характер. Фактично такий висновок подається до суду при розв'язанні сімейних справ.
Тобто, спірне рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області , яким затверджено висновок органу опіки і піклування про розгляд заяви позивача не є рішенням прийнятим за результатом розгляду заяви позивача про надання малолітньому ОСОБА_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування.
При прийнятті такого висновку відповідачем також не було враховано, що виходячи з ст. 1 Закону «Про охорону дитинства і п. 2.2. Правил опіки та піклування самостійною підставою для надання малолітньому ОСОБА_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування може бути непроживання батька понад шість місяців разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
відмова від дітей в установленому законом порядку.
Вказані підстави не розглянуті і не відхилені відповідачем.
З врахуванням наведеного рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 №94 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 », визнається судом протиправним і підлягає скасуванню.
Суд звертає увагу, що на час розгляду справи, відповідачем доказів прийняття рішення за заявою позивача не надано.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його компетенції.
В свою чергу, відсутність рішення за наслідками розгляду по суті заяви позивача свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме неприйняття рішень за заявами позивача
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року №509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У дослідженому випадку відповідачем взагалі не прийнято рішень за заявами позивача, а тому позовні вимоги в частині прийняти рішення, яким надати малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини, позбавленої батьківського піклування і в частині зобов'язання розглянути повторно заяву щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним, задоволенню не підлягають.
Належним способом захисту, в даному випадку, буде :
визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 року № 94 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 »;
зобов'язання Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.05.2025 щодо надання малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду у цій справі;
Заява позивача щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення опікуном ОСОБА_1 взагалі не розглядалася відповідачем, що свідчить про бездіяльність відповідача, а тому належним способом захисту буде:
визнання протиправною бездіяльність Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2025 року щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним;
зобов'язання Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.05.2025 року щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією ID9203-8542-0527-3738 від 27.08.2025.
Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 30, с. Маломихайлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 53612, код ЄДРПОУ 41053310) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 11.07.2025 року №94 «Про розгляд заяв ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 30, с. Маломихайлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 53612, код ЄДРПОУ 41053310) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 06.05.2025 щодо надання малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та прийняти рішення по суті, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Визнати протиправною бездіяльність Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 16.05.2025 року щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним.
Зобов'язати Орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 30, с. Маломихайлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 53612, код ЄДРПОУ 41053310) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 16.05.2025 року щодо встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначення ОСОБА_1 опікуном над ним та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Органу опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (вул. Центральна, буд. 30, с. Маломихайлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 53612, код ЄДРПОУ 41053310) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона