24 листопада 2025 рокуСправа №160/22426/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (49005, Днiпропетровська обл., м. Днiпро, Соборний район, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, лiт. А-2, нежитлове приміщення №2- 18; ЄДРПОУ 41071921) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12595891/41071921 від 07.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024 року та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Також вказує, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення податкової накладної, проте, відповідні документи не були взяті Комісією до уваги, у зв'язку з чим прийнято оскаржене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Окрім того, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Поряд із цим, слід відмітити, що оскаржене рішення не містить інформацію, яка безпосередньо ними використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників.
11.08.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (вх. №42673/25).
19.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №43527/25), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов'язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції; позивача віднесено до переліку ризикових платників 16.06.2021 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 зареєструвати податкову накладну представник відповідача-1 вказує на те, що реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена, а без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є передчасним, про що, на думку представника відповідача-1, зазначено і у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у відзиві.
Відтак, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
19.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної податкової служби України (відповідач -2) надійшов відзив на позовну заяву (вх. №43528/25), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-2 зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі, зокрема, і не надання копій документів відповідно до пункту 5 Порядку №520, при цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати необхідні первинні документи, які мають бути належно оформлені, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами, в той же час, податковий орган не зобов'язаний вказувати у квитанції перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції; позивача віднесено до переліку ризикових платників 16.06.2021; реєстрація податкових накладних є дискреційними повноваженнями та для ухвалення рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до п.12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена, а без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов'язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН є передчасним, про що, на думку представника відповідача-2, зазначено і у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у відзиві.
19.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1) надійшло заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №43529/25).
19.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної податкової служби України (відповідач-2) надійшло заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №43530/25).
19.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/22426/25 за правилами загального позовного провадження (вх.№43526/25).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи №160/22426/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 24.11.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (код ЄДРПОУ 41071921) зареєстроване за №11031020000041938 як юридична особа 06.01.2017 року та як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Основним видом діяльності товариства згідно КВЕД є 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
27.07.2023 року між ТОВ «Київський бронетанковий завод» (далі - покупець) та ТОВ «Груп Інтрейд» (далі - постачальник) укладено договір поставки №КБТЗ/ПСПС/23/215.
Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов договору (п.1.1 Договору).
За цим договором постачальник здійснює постачання покупцю запасні частини та комплектуючі до БТОТ (код класифікатора ДК 021:2015 - 35420000-4) (п.1.2 Договору).
Сума Договору складається із загальної вартості товару, прийнятого покупцем протягом всього строку дії Договору, що зазначається у рахунках та видаткових накладних (п.4.1 Договору).
Оплата товару по договору здійснюється покупцем шляхом повної передоплати, у відповідності з рахунком на партію товару (п.5.1 Договору).
Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2023, в частині поставок продукції, а в частині оплати - до повного виконання (п.12.1 Договору).
Після укладення вищезазначеного Договору, ТОВ «Груп Інтрейд» виставило покупцю рахунок-фактуру №0002599 від 14.11.2024 року на суму 451 008 грн., ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД» було оплачено товар на підставі платіжної інструкції № 651 від 23.01.2025 р. на суму 451 008 грн.
За фактом господарської операції із постачання товару за видатковою накладною позивачем було складено податкову накладну №38 від 30.12.2024 року та направлено її на реєстрацію в ЄРПН.
Згідно з квитанцією про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 15.01.2025 року за №9414740111, така ПН №38 від 30.12.2024 року збережена, однак реєстрація такої ПН зупинена. Підставою для зупинення вказаної ПН являється те, що ТОВ «Груп Інтрейд» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, а також запропоновано подати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
ТОВ «Груп Інтрейд» було надано пояснення, та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, пояснення та інші документи.
07.03.2025 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 12595891/41071921 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024.
В обгрунтування відмови у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024 Відповідачем - 1 зазначено, про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: неможливо встановити походження товару, який реалізується.
При цьому, у рішенні не вказано, які саме документи складені із порушенням законодавства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України(далі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201ПК України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/ розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року(далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, та; Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктом201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019р., №1165(набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).
Даний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Так, Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивача віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, як такого, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд звертає увагу на те, що в квитанції, якою реєстрацію податкової накладної зупинено, відсутня інформація, щодо того, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Позивачем було надано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/ розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства. Даних факт не заперечувався відповідачами.
Проте, незважаючи на надані позивачем пояснення, документи, Комісією було прийнято рішення №12595891/41071921 від 07.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд».
Так, в рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.
Отже, форма рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в рішенні не було підкреслено жодного документу та не вказано в чому саме полягало порушення в наданих документах.
Таким чином, суд вважає, що рішення № 12595891/41071921 від 07.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» є необґрунтованим та таким, що прийняте без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, суд доходить висновку, що за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, які подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію,у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Одночасно суд зазначає, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних позивача.
Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.
Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).
Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 38 від 30.12.2024 року датою її фактичного надходження на реєстрацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 3028,00 грн, що документально підтверджується квитанцією від 01.08.2025 року.
Вирішуючи клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд зазначає, що за приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином закон встановлює право особи на відшкодування витрат на правничу допомогу та можливість зменшення розміру таких виплат за обґрунтованим клопотанням іншої сторони.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. позивач надав копію договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 б/н, додаткова угода №1 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 б/н, додаткова угода №2 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 б/н, додаткова угода №3 до договору-доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021 б/н, акт приймання-передач наданої правової допомоги №ОУ-0000132 від 13.08.2025.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18, від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц.
Суд дійшов висновку, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню. На думку суду, обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, враховуючи, що вказана справа є типовою та незначної складності, є визначення вартості послуг адвоката в частині складання позовної заяви у сумі 2000,00 грн. Аналогічні висновки щодо необхідності застосування критеріїв співмірності при оцінці наданих адвокатом послуг викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 по справі №200/14113/18-а.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 255, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (49005, Днiпропетровська обл., м. Днiпро, Соборний район, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, лiт. А-2, нежитлове приміщення №2- 18; ЄДРПОУ 41071921) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12595891/41071921 від 07.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №38 від 30.12.2024 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 38 від 30.12.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (49005, Днiпропетровська обл., м. Днiпро, Соборний район, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, лiт. А-2, нежитлове приміщення №2- 18; ЄДРПОУ 41071921) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 ( одна тисяча) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а; ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (49005, Днiпропетровська обл., м. Днiпро, Соборний район, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, лiт. А-2, нежитлове приміщення №2- 18; ЄДРПОУ 41071921) сплачену суму судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» (49005, Днiпропетровська обл., м. Днiпро, Соборний район, вул. Лешко-Попеля, буд. 13, лiт. А-2, нежитлове приміщення №2- 18; ЄДРПОУ 41071921) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 24.11.2025.
Суддя О.В. Царікова