Справа № 161/3598/25 Провадження №11-кп/802/666/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 листопада 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024035580000775 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_10 ,
Вказаним вироком суду ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Луцька Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, раніше судимого:
1) вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2023 за ст.126-1 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт;
2) вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2024 за ст.390-1, ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці 20 днів, який змінений ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.07.2024 року, остаточно призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік 40 днів; поставлений на облік Луцького центру пробації 06.08.2024 (дата початку відбування покарання), невідбута частина покарання становить 27 днів,
засуджений за ст.126-1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11.03.2024, зміненого ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.07.2024, із розрахунку, що згідно з п.5 ч.1 ст.72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та призначено остаточне покарання ОСОБА_10 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 5 (п'ять) днів.
Строк покарання ОСОБА_10 ухвалено обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
На підставі ст.91-1 КК України застосовано до ОСОБА_10 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників протягом 3 (трьох) місяців.
Попереджено ОСОБА_10 про кримінальну відповідальність, передбачену ст.390-1 КК України за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Застосовано до ОСОБА_10 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладанням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили, але не більше як на 2 місяці, до 17.10.2025 включно.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування завданої моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_7 завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_11 до ОСОБА_10 про відшкодування завданої моральної шкоди задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_7 , яка дії в інтересах малолітньої ОСОБА_11 завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень..
ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що він 06.08.2023 о 01:31 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав та вихватив з рук малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив куди саме з нею йде, чим змусив ОСОБА_7 переживати за життя та здоров'я дитини та здійснити виклик на лінію 102, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_12 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №758338 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Також, 09.08.2023 об 11 годині 50 хвилин., ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_7 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного те економічного характеру, а саме висловлював словесні образи та забрав її особисті речі - документи та мобільний телефон. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_10 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №798614 від 11.08.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Крім того, 12.10.2023 о 16 годині 12 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою в АДРЕСА_4 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_7 (у розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме - ображав різними словами, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, розбив вікно у ванну кімнату, що могло негативно вплинути на психологічне здоров'я малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №963540 від 12.10.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Окрім цього, 16 серпня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_7 , яка є його колишньою дружиною (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») умисно наніс один удар коліном правої ноги в ділянку обличчя зліва, від чого ОСОБА_7 впала на землю.
В подальшому, не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_14 наніс один удар лівою ногою в ділянку правого стегна та один удар правою ногою в ділянку лівого вуха та щелепи зліва потерпілої ОСОБА_7 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_12 потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівій підщелеповій та завушній ділянках, на задній поверхні правого плеча в нижній та верхній третинах, на задній поверхні правого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого стегна в верхній третині, на внутрішній та передній поверхні лівого плеча; садна на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині на межі з ліктьовим суглобом, які відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 554 від 20 серпня 2024 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, 30.12.2024 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи на зупинці транспортного транспорту, що по вулиці М.Скорика, у місті Луцьк, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_7 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)домашнє насильство психологічного характеру, а саме - ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_14 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_15 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме: кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
За даним фактом, щодо ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії BAB № 604489 від 30.12.2024 ч.3 ст.173-2 КУпАП та терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА №394429 від 30.12.2024.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2025 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 (тисячу двадцять)гривень.
Внаслідок вищевказаних умисних, систематичних, протиправних дій ОСОБА_12 , які полягали у вчиненні домашнього насильства, щодо колишньої дружини, потерпілій ОСОБА_7 завдано психологічних та фізичних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності, погіршення якості життя.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», в період з 06.08.2023 по 11.01.2025, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), діючи умисно, систематично вчиняв психологічне насильство, що призвело до її тривожності та негативно впливає на її психологічний стан.
Так, 06.08.2023, о 01:31 год, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив відносно дружини ОСОБА_7 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав та вихватив з рук малолітню дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив куди саме з нею йде, чим змусив ОСОБА_7 переживати за життя та здоров'я дитини та здійснити виклик на лінію 102, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_12 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №758339 за ч.2 ст.173-2 КУПАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.10.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Також, 09.08.2023, о 11 годині 50 хвилин., ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_7 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного те економічного характеру, а саме висловлював словесні образи та забрав її особисті речі - документи та мобільний телефон. Окрім цього, внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_10 могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом, щодо ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ N?843825 від 11.08.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.09.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Крім того, 12.10.2023 о 16 годині 12 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою в АДРЕСА_4 , у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_7 (у розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного та економічного характеру, а саме - ображав різними словами, поводив себе агресивно, на зауваження не реагував, розбив вікно у ванну кімнату, що могло негативно вплинути на психологічне здоров'я малолітньої дитини ОСОБА_13 .
За даним фактом щодо ОСОБА_12 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ №963661 від 12.10.2023 за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.11.2023 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Окрім цього, 16 серпня 2024 року, близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , у присутності малолітньої дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, керуючись метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та суспільну небезпеку своїх дій, на ґрунті неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_7 , яка є його колишньою дружиною (у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), умисно наніс один удар коліном правої ноги в ділянку обличчя зліва, від чого ОСОБА_7 впала на землю.
В подальшому, не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_14 наніс один удар лівою ногою в ділянку правого стегна та один удар правою ногою в ділянку лівого вуха та щелепи зліва потерпілої ОСОБА_7 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_12 потерпіла ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівій підшелеповій та завушній ділянках, на задній поверхні правого плеча в нижній та верхній третинах, на задній поверхні правого ліктьового суглоба, на задній поверхні правого стегна в верхній третині, на внутрішній та передній поверхні лівого плеча; садна на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині на межі з ліктьовим суглобом, які відповідно до висновку судово-медичного експерта за № 554 від 20 серпня 2024 року за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, 30.12.2024 року о 19 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи на зупинці транспортного транспорту, що по вулиці М.Скорика, у місті Луцьк, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки та бажаючи їх настання, умисно вчинив щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_7 (у розумінні п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») домашнє насильство психологічного характеру, а саме - ображав нецензурною лайкою, погрожував, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю останній. Окрім цього, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_14 повторно протягом року вчинив домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_15 , тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме: кричав, висловлювався нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров'ю.
За даним фактом, щодо ОСОБА_10 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 604490 від 30.12.2024 за ч.3 ст.173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника АА № 166990 від 30.12.2024.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.02.2025 на ОСОБА_10 накладено стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 (тисячу двадцять) гривень.
Також, 08.01.2025 року близько 11 години 11 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , в порушення тимчасового припису серії АА № 166990 від 30.12.2025 в частині заборони на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи та заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, контактував із потерпілою малолітньою дитиною ОСОБА_11 . За даним фактом щодо ОСОБА_12 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 598657 від 11.01.2025 за ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Згідно постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2025 на ОСОБА_12 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Внаслідок вищевказаних умисних, систематичних, протиправних дій ОСОБА_12 , які полягали у вчиненні домашнього насильства, щодо своєї малолітньої доньки, потерпілій ОСОБА_11 завдано психологічних страждань та погіршення якості життя.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає вирок суду в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , а також в частині вирішення цивільних позовів необґрунтованим. Вказує на те, що ОСОБА_10 опікується своєю донькою, вчасно сплачує аліменти. Також зазначає, що суд безпідставно стягнув з обвинуваченого на користь потерпілих по 30 000 гривень за завдану моральну шкоду, оскільки позивачкою не доведено тяжкість та глибину її душевних страждань, які можуть носити тривалий характер. Просить вирок суду змінити, визначити ОСОБА_10 покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 5 днів обмеження волі, і на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробовуванням, стягнути з ОСОБА_10 на користь позивачів 5 000 гривень кожному.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, думку прокурора, потерпілої та її представника, які подану апеляційну скаргу заперечували і просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
За змістом положень ч.ч.1, 2 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, за згодою учасників судового провадження, керуючись вимогами ст.349 КПК України після допиту обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у провину, дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.
Доводи захисника про призначення ОСОБА_10 покарання із застосування положень ст.75 КК України, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_10 покарання, місцевий суд у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про його особу та інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності.
Так, місцевим судом взято до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_10 кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, судом визнано вчинення кримінального правопорушення особою повторно.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , місцевий суд обґрунтовано відніс щире каяття.
Також місцевим судом враховано конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_10 щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, протягом останніх півроку неодноразово притягувався за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1,2 ст.173-2 КУпАП, в адресу ОСОБА_10 постійно надходять скарги від колишньої дружини ОСОБА_7 ..
Крім того, ОСОБА_10 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, знову вчинив злочин, в період відбуття покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
На підставі вказаних обставин місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ст.126-1 КК України, яке слід відбувати реально.
А остаточне покарання суд першої інстанції правильно призначив ОСОБА_10 на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків.
Доводи апеляційної скарги про можливість застосування до ОСОБА_10 положень ст.75 КК України є безпідставними, оскільки в даному випадку відсутні й законні підстави для застосування цього закону, враховуючи те, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення у період невідбутого покарання за попереднім вироком, а тому згідно ч.1 ст.71 КК України, та пункту 25 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 обвинуваченому обґрунтовано призначено остаточне покарання, яке слід відбувати реально, у зв'язку із чим апеляційний суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України.
Призначене судом ОСОБА_10 покарання повністю відповідає ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення і на думку суду апеляційної інстанції повністю відповідає меті й принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, яке в даному випадку є адекватним характеру вчинених обвинуваченим дій, їх небезпечності та даним про особу винного, і не є надто суворим, як про це зазначено в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, а також враховано інтереси усіх суб'єктів кримінально-правових відносин.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про неправильне вирішення цивільного позову в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих по 30 000 гривень за завдану моральну шкоду.
У відповідності з приписами ст.127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно приписів ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до норм ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Положеннями ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.23 ЦК України).
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, враховується, що здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст.1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи.
Беручи до уваги конкретні обставини провадження, зокрема те, що обвинувачений спричинив потерпілим моральну шкоду, яка пов'язана із систематичним домашнім насильством щодо потерпілої з боку колишнього чоловіка ОСОБА_10 , в присутності малолітньої дитини, який не дотримувався встановлених судом обов'язків. Моральна шкода полягає у їх душевних стражданнях, психологічному дискомфорті з приводу систематичних дій, внаслідок чого останні звертались за допомогою до психолога. Потерпілій доводиться докладати зусилля не боятися за своє та малолітньої доньки життя та здоров'я, відчувати загрозу для себе, оскільки навіть всупереч обмежувальному припису суду, кривдник вчиняв наведені вище дії.
Враховуючи вказані обставини, апеляційний суд вважає, що стягнута з обвинуваченого ОСОБА_10 в користь потерпілих ОСОБА_7 та малолітньої потерпілої ОСОБА_11 моральна шкода в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень є обґрунтованою.
На переконання суду апеляційної інстанції саме такий розмір у відшкодування завданої моральної шкоди буде відповідати вимогам розумності та справедливості.
Підстав для зміни вироку суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: