Справа № 761/28638/25
Провадження № 2-о/761/401/2025
06 листопада 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі судового засідання Голуб О.А.,
за участю заявниці ОСОБА_1 ,
представника заявниці Горбачова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
У липні 2025 року заявниця ОСОБА_1 , інтереси якої представлені адвокатом Горбачовим О.О., звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про встановлення юридичного факту, в якому просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт: проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який перебуває у полоні РФ з 16.05.2022 року та який брав участь у виконанні бойових завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, а саме у виконанні бойових завдань із оборони міста Маріуполя, Донецької області (старший сержант, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) у період з 17.01.2017 року по теперішній час.
Заяву обґрунтовує тим, що заявниця спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 17.01.2017 року і по теперішній час. Зазначає, що за час проживання однією сім'єю як дружина та чоловік заявниця разом з військовослужбовцем ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, спільні витрати, спільне харчування, разом купували майно для спільного користування, спільно приймали участь у витратах на утримання спільного житла та його ремонт, постійно надавали взаємну допомогу, разом визначали порядок користування житловим приміщенням, де вони проживали. Вказує, що ОСОБА_2 є старший сержант, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Крім того, він брав участь у бойових діях у місті Маріуполі, Донецької області на заводі «Азовсталь». Вказує, що 15.06.2021 року ОСОБА_2 зробив заявниці пропозицію одруження, однак шлюб між ними не укладався, оскільки цьому завадило повномасштабне вторгнення РФ.
Після того, як ОСОБА_2 вийшов за наказом Головнокомандувача ЗСУ з оточення в місті Маріуполі, Донецької області потрапив у полон 16.05.2022 у м. Маріуполь, Донецької області. Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення виплат та матеріальної допомоги, як члену сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , який перебуває у полоні РФ, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Крім того, заявниця потребує необхідності особисто звертатися, як член сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 , з запитами у військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, за якою був закріплений ОСОБА_2 , Службу безпеки України, Національне інформаційне бюро України, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, а також Червоний хрест з метою отримання інформації щодо місця перебування військовослужбовця ОСОБА_2 у полоні РФ, а також уточнення інформації щодо можливості його обміну.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 вищевказана заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.07.2025 відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву, просили її задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надали пояснення аналогічні викладеним в заяві.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 з січня 2017 року по 2020 рік проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу та мешкали у квартирі, яка перебувала у власності матері заявниці за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, а саме: в період з 2020 року по 2022 рік ОСОБА_1 з ОСОБА_2 проживала однією сім'єю, як чоловік та жінка, без реєстрації шлюбу та мешкали у квартирі, яка перебувала у власності заявниці за адресою: АДРЕСА_2 .
В період сумісного проживання вони фактично виконували права та обов'язки подружжя, вели спільне господарство, мали організований побут, спільний бюджет, спільно вирішували питання, пов'язані з побутом, брали участь в утриманні житла та займалися його благоустроєм, піклувалися та дбали один про одного, що носило постійний та систематичний характер, що підтверджується спільними фотографіями та листуванням, які додані до матеріалів справи.
Також, 15.06.2021 ОСОБА_2 зробив заявниці пропозицію одруження, планувалося відсвяткувати весілля влітку 2022 року, однак, шлюб не укладався, у зв'язку з тим, що почалося повномасштабне вторгнення РФ на територію України.
Дані обставини були також підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3 .
З 16.05.2022 ОСОБА_2 перебуває в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується довідкою про перебування громадянина України з числа осіб, визначених п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ « Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах №1369 від 04.02.2025.
З метою підтвердження факту постійного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також для звернення у відповідні органи з метою отримання інформації про ОСОБА_2 та для можливості вчинення дій щодо його обміну, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За приписами п.5 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
В силу ч.ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За встановлених обставин, суд знаходить доведеним факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 17.01.2017.
Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, оскільки встановити факти в іншому порядку неможливо, а від їх встановлення залежить виникнення, зміна або припинення особистих та майнових прав.
Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 17.01.2017 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який з 16.05.2022 перебуває в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, як особа, визначена п.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їхнії сімей».
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Сіромашенко