21 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/4942/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» (далі - ТзОВ «НВП «Укрресурс») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень від 15 листопада 2024 року №UA205140/2024/000341/2, від 24 грудня 2024 року №UA205140/2024/000429/2, від 21 січня 2025 року №UA205140/2025/000017/2 та від 04 лютого 2025 року №UA205140/2025/000029/2 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позову позивач вказав, що з метою митного оформлення чотирьох партій товару (пластмасові контейнери для побутово-комунального сміття, які були у використанні), імпортованого на умовах EXW зі складу продавця за одним контрактом від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N, декларант позивача подав до Волинської митниці митні декларації (далі - МД) №24UA205140072155U3 від 15 листопада 2024 року, №24UA205140080745U7 від 23 грудня 2024 року, №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року, №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року, визначивши митну вартість товару за основним методом з урахуванням витрат на перевезення товару до кордону України. Однак відповідач відмовив у митному оформленні за заявленою вартістю і прийняв рішення від 15 листопада 2024 року №UA205140/2024/000341/2, від 24 грудня 2024 року №UA205140/2024/000429/2, від 21 січня 2025 року №UA205140/2025/000017/2 та від 04 лютого 2025 року №UA205140/2025/000029/2 про коригування митної вартості за резервним методом, покликаючись на те, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із такими рішеннями й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав усі обов'язкові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Поряд з тим на прохання відповідача надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості такі уточнюючі документи були подані з урахуванням зауважень митного органу, що однаково не призвело до митного оформлення товару за заявленою декларантом митною вартістю.
На думку позивача, у спірних рішеннях відповідач безпідставно покликається на розбіжності. Зазначив, що вантажно-розвантажувальні роботи здійснено за рахунок вантажовідправника, а вантаж не страхувався; декларант не впливає на ціноутворення перевізника, з яким укладено договір, а спеціальний нормативно-правовий акт, яким було б передбачено ціни на послуги перевезення чи яким було б іншим чином встановлено державне регулювання цін на послуги з перевезення, відсутній. Також в копії митної декларації країни відправлення відсутнє числове значення вартості товарів, так як ця форма не передбачає внесення таких даних, але у графі 7 є посилання на інвойс, в графі 42 наявна вартість товару в євро, а в графі 31 вказана кількість і вага товару.
Не погоджується позивач із зауваженнями відповідача щодо розбіжностей в умовах оплати, вказавши, що між продавцем та покупцем існують довготермінові відносини і здійснюються багаторазові поставки. Попередньо оплачені товари постачаються різними партіями та одним платіжним дорученням може здійснюватися оплата за кількома рахунками-замовленнями, а не на підставі інвойсу, який виписується опісля, тобто за фактом завантаження товару в транспорт. У такому порядку сформовані документи, які були долучені до МД №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року. Товар, митне оформлення якого проводилося за МД №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року, був оплачений на підставі кількох рахунків двома платіжними дорученнями (у передбачений пунктом 4.1 договору в редакції додатку №3 до договору строк - протягом 30 днів з дня отримання рахунку) та після отримання передоплати за товар продавець сформував на відповідну партію товару інвойс.
Позивач зазначив, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних та аналогічних товарів, митне оформлення якого було проведено, не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару. За результатом розгляду судових справ такі дії відповідача неодноразово були визнані протиправними за подібними випадками щодо митного оформлення раніше імпортованого ТзОВ «НВП «Укрресурс» товару.
На думку позивача, Волинська митниця не довела та не обґрунтувала наявності таких розбіжностей у поданих документах, які впливають на числові значення складових митної вартості товару. Крім того, у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів лише формально зазначено про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної та джерело використаної інформації та не обґрунтовано ціну у розмірі 1,92 долара США/кг внаслідок коригування митної вартості за резервним методом (розраховано за кілограм, а не за штуку; не враховано технічний стан товару - новий чи вживаний).
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.187-200 том 1). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР) відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризиків. Під час перевірки документів (щодо усіх чотирьох митних декларацій) встановлено: відсутність відомостей про вартість витрат на навантаження товару; відсутність вартісних і статистичних даних про товар у копіях митної декларації країни відправлення. Крім того по МД №24UA205140072155U3 від 15 листопада 2024 року та МД №24UA205140080745U7 від 23 грудня 2024 року виявлено розбіжності щодо неспівмірності транспортних витрат до кордону України та по території України, а по МД №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року, №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року - щодо термінів оплати товару та їх документального підтвердження.
Такі розбіжності, на думку відповідача, є підставою для сумніву у повноті числових значень митної вартості, а тому декларанту була надана можливість їх спростувати. Однак додатково подані документи також містили розбіжності: по МД №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року - в рахунку-замовленні від 03 січня 2025 року №2 наявне посилання на додаткову угоду від 12 травня 2020 року №2, а в угоді відсутні відомості про вартісні характеристики товару; по МД №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року - надані рахунки-фактури №RE-4002987 від 17 грудня 2024 року, №4003008 від 13 січня 2025 року, ЕМД 24UA205140081178U8 від 24 грудня 2024 року, ЕМД 25UA205140003523U3 від 21 січня 2025 року, які не стосуються партії оцінюваного товару; листом від 04 лютого 2025 року №1469-Х отримувач повідомив про розрахунки за ввезені партії товарів та залишки коштів, не надавши їх документальне підтвердження.
Відповідач вважає, що його рішення відповідають вимогам митного законодавства, є законними та обґрунтованими, оскільки позивач не надав необхідних документів, які б документально підтвердили або належно визначили кількісно і достовірно складові митної вартості за основним методом. Через неможливість застосування наступних методів (у зв'язку із відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також вартісної основи для розрахунку митної вартості) застосовано резервний метод й на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби) - МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року митну вартість визначено на рівні 1,92 доларів США/кг.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.5 том 2).
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
25 січня 2017 року між ТзОВ «НВП «Укрресурс» (покупець) та фірмою «H&N GmbH» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №9UKR-H&N таких, що були у використанні контейнерів для збору відходів, а також комплектуючих та запчастин для контейнерів (а.с.20-21 том 1).
1). 15 листопада 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW, Шермбек (Німеччина) товару «Пластмасові контейнери з кришками, призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття облаштовані захватами, колесами діаметр 200 мм: контейнер MGB місткістю 1100 л, були у використанні - 140 шт, з пласкою кришкою, 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колесним тормозом, боковий захват. Для цілях зручності транспортування поставляються частково розібраному вигляді, не медичного призначення. Виробник: нема даних, DE, торговельна марка нема даних» декларант в інтересах позивача подав МД №24UA205140072155U3 (а.с.40 том 1). Фактурна вартість товару становить 9800,00 євро (425983,461 грн). Митна вартість товару заявлена за основним методом з урахуванням умов поставки EXW та становить 494419,46 грн (з урахуванням транспортних витрат - 68436,00 грн). До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1); додаткову угоду до договору від 17 червня 2019 року №1 (а.с.24 том 1); додаткову угоду до договору від 12 травня 2020 року №2 (а.с.25 том 1); додаткову угоду від 04 січня 2023 року №3 (а.с.26 том 1), комерційну пропозицію 24 жовтня 2024 року (а.с.32 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 08 листопада 2024 року №RE-4002941 (а.с.35 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 11 листопада 2024 року №104 (а.с.33 том 1), договір про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.30 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 07 листопада 2024 року №213 (а.с.27 том 1), рахунок на оплату від 14 листопада 2024 року №3948 (а.с.29 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 14 листопада 2024 року №1/14/11 (а.с.28 том 1), витяг з бухгалтерської документації від 11 листопада 2024 року (а.с.34 том 1), автотранспортну накладну від 11 листопада 2024 року А №0001228 (а.с.31 том 1), декларацію про походження товару від 08 листопада 2024 року RE-4002941, декларацію країни відправлення MRN 24DE265646612116A9 від 11 листопада 2024 року (а.с.37 том 1).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано на такі розбіжності у документах: 1) у довідці про транспортні витрати від 14 листопада 2024 року №1/14/11 зазначено, що навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника, а згідно з пунктом 2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N вартість товару включає ціну тари, упаковки та маркування. Інформації щодо суб'єктів та вартості надання вантажно-розвантажувальних послуг не надано; в графах 21, 22 декларації митної вартості (ДМВ) відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування; 2) митна декларація країни відправлення №24DE265646612116A9 від 11 листопада 2024 року дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних і статистичних даних товару; 3) відповідно до довідки про транспортні витрати від 14 листопада 2024 року №1/14/11 витрати на транспортування за маршрутом місто Шермбек (Німеччина) - пункт пропуску Ягодин (1456 км) становлять 68436,00 грн (або 47,00 грн/км) та 7604,65 грн (або 56,75 грн/км) за маршрутом пункт пропуску Ягодин - Луцьк (134 км), що свідчить про можливе заниження транспортних витрат до кордону України. Запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, копію митної декларації країни відправлення, якщо здійснювалось страхування - страхові документи та відомості про вартість страхування (а.с.41 том 1).
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 15 листопада 2024 року (а.с.42 том 1) повідомив про подання усіх необхідних для митного оформлення документів, а у листі від 15 листопада 2024 року №15/2024 (а.с.228 том 1).
15 листопада 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000341/2 (а.с.44 том 1) та сформувала картку відмови №UA205140/2024/003047 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.43 том 1).
Як зазначено у графі 33 рішення, зважаючи на неподання декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року - на рівні 1,92 доларів США/кг.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140072296U8 від 15 листопада 2024 року (а.с.234 зворот-235 том 1).
2). 23 грудня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на тих самих умовах аналогічної партії товару (70 пластмасових контейнерів з кришками, призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття…, були у використанні…) декларант позивача подав МД №24UA205140080745U7 (а.с.60 том 1). Фактурна вартість товару становить 4900,00 євро (213205,00 грн); митна вартість товару заявлена за основним методом та становить 251205,86 грн (з урахуванням транспортних витрат 38000,00 грн). Для підтвердження митної вартості товару надано: зовнішньоекономічний договір від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1); додаткову угоду до договору від 17 червня 2019 року №1 (а.с.24 том 1); додаткову угоду до договору від 12 травня 2020 року №2 (а.с.25 том 1); додаткову угоду від 04 січня 2023 року №3 (а.с.26 том 1), комерційну пропозицію 04 грудня 2024 року (а.с.52 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 17 грудня 2024 року №RE-4002987 (а.с.55 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.53 том 1), договір про перевезення вантажів від 26 січня 2024 року №131 (а.с.50 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 16 грудня 2024 року №233 (а.с.47 том 1), рахунок на оплату від 23 грудня 2024 року №50/12 (а.с.48 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 23 грудня 2024 року №16 (а.с.47 том 1), витяг з бухгалтерської документації від 19 грудня 2024 року (а.с.54 том 1), автотранспортну накладну від 19 грудня 2024 року А №376855 (а.с.51 том 1), декларацію країни відправлення MRN 24DE265649651969А7 від 17 грудня 2024 року (а.с.57 том 1).
Митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано: 1) відповідно довідки про транспортні витрати від 23 грудня 2024 року №16 навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника, згідно пунктом 2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N вартість товару включає ціну тари, упаковки та маркування, а в графах 21, 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування; 2) в рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 23 грудня 2024 року №50/12 є посилання на договір від 26 січня 2024 року №131, який не поданий до митного оформлення; 3) митна декларація країни відправлення №24DE265649651969А7 від 17 грудня 2024 року дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних і статистичних даних товару; 4) витрати на транспортування розподілено непропорційно: відповідно до довідки про транспортні витрати від 23 грудня 2024 року №16 витрати на транспортування по маршруту місто Шермбек (Німеччина) - пункт пропуску Ягодин (1456 км) становлять 38000,00 грн (26,10 грн/км), від пункту пропуску Ягодин до міста Луцька - 5511,40 грн (134 км) або 41,12 грн/км. Запропоновано надати: договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи; копію митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування - страхові документи та відомості про вартість страхування (а.с.61 том 1).
На електронне повідомлення митниці декларант надав лист від 24 грудня 2024 року (а.с.62 том 1) разом з договором про перевезення вантажів від 26 січня 2024 року №131 (а.с.50 том 1).
24 грудня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000429/2 (а.с.64 том 1) та сформувала картку відмови №UA205140/2024/003550 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.63 том 1).
За змістом графи 33 рішення, у зв'язку із неподанням декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта) митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року - на рівні 1,92 доларів США/кг.
Товар випущено у вільний обіг за МД №24UA205140081178U8 від 24 грудня 2024 року (а.с.227 том 1).
3) 20 січня 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW, Шермбек (Німеччина) товару «Пластмасові контейнери з кришками, призначені для збору, накопичення та тимчасового зберігання твердого побутово-комунального сміття, сконструйовані для механічного вивантаження сміття у кузов автомобілів сміттєвозів, для зручності перевезення до місця вивантаження сміття, облаштовані захватами, колесами діаметр 200 мм: контейнер MGB місткістю 1100 л, були у використанні - 112 шт, зі сферичною кришкою, 4-ма колесами діаметром 200 мм, два з яких з колесним тормозом, боковий захват. Для цілях зручності транспортування поставляються частково розібраному вигляді, не медичного призначення. Виробник: нема даних, DE, торговельна марка, нема даних» декларант подав МД №25UA205140003118U5 (а.с.79 том 1). Фактурна вартість імпортованого товару становить 8624,00 євро (еквівалентно 374009,0810 грн), митну вартість визначено на рівні 444009,08 (з урахуванням транспортних витрат у сумі 70000,00 грн). До митної декларації додано: зовнішньоекономічний договір від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1); додаткову угоду до договору від 17 червня 2019 року №1 (а.с.24 том 1); додаткову угоду до договору від 12 травня 2020 року №2 (а.с.25 том 1); додаткову угоду від 04 січня 2023 року №3 (а.с.26 том 1), комерційну пропозицію 02 січня 2025 року (а.с.71 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 13 січня 2025 року №4003008 (а.с.74 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 (а.с.72 том 1), договір про перевезення вантажів від 02 січня 2025 року №1 (а.с.69 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 06 січня 2025 року №1 (а.с.66 том 1), рахунок на оплату від 20 січня 2025 року №22/01 (а.с.68 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 20 січня 2025 року №1 (а.с.67 том 1), витяг з бухгалтерської документації від 15 січня 2025 року (а.с.73 том 1), автотранспортну накладну від 15 січня 2025 року А №373746 (а.с.70 том 1), декларацію країни відправлення MRN 25DE265650752586A0 від 13 січня 2025 року (а.с.76 том 1).
Митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; копію митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.80 том 1). Витребування додаткових документів пояснено так: 1) згідно з пунктом 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N оплата за товар здійснюється шляхом повної передоплати на рахунок продавця протягом п'яти робочих днів з дня виставлення рахунка; відповідно до рахунка-фактури від 13 січня 2025 року №4003008 передбачена повна передоплата за товар, однак в графі 70 (призначення платежу) банківського платіжного документу від 10 січня 2025 року №103 зазначений інвойс та сума, відмінні від поданого до митного оформлення; 2) умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування, проте в графах 21, 22 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості; 3) у митній декларації країни відправлення 25DE265650752586A0 від 13 січня 2025 року не заповнені усі графи (зокрема, вартісні), що може свідчити про неостаточність інформації зазначеної в даній митній декларації.
У відповідь на електронне повідомлення декларантом було надано: лист від 21 січня 2025 року (а.с.81 том 1), рахунок-замовлення від 03 січня 2025 року №1 (а.с.245 том 1), рахунок-замовлення від 03 січня 2025 року №2 (а.с.82 том 1).
21 січня 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000017/2 (а.с.84 том 1) та сформувала картку відмови №UA205140/2025/000120 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.83 том 1).
У графі 33 рішення йдеться про те, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які вказано у повідомленні декларанту). Також вказано додатково надані декларантом документи містять недоліки: в рахунку-замовленні від 03 січня 2025 року №2 наявне посилання на додаткову угоду від 12 травня 2020 року №2, однак в угоді відсутні відомості про вартісні характеристики товару, що таким чином не ідентифікується з оцінюваною партією товару. Через неподання декларантом всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року - на рівні 1,92 доларів США/кг.
Товар випущено у вільний обіг за МД №25UA205140003523U3 від 21 січня 2025 року (а.с.85 том 1).
4). 03 лютого 2025 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України на умовах EXW, Шермбек (Німеччина) аналогічний попередній партії товар у кількості 140 шт декларант подав МД №25UA205140006415U0 (а.с.236 зворот-237). Фактурна вартість товару становить 9800,00 євро (еквівалентно 424579,1210 грн), митну вартість визначено на рівні 491298,12 (з урахуванням транспортних витрат у сумі 66719,00 грн). Для підтвердження митної вартості надано: зовнішньоекономічний договір від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1); додаткову угоду до договору від 17 червня 2019 року №1 (а.с.24 том 1); додаткову угоду до договору від 12 травня 2020 року №2 (а.с.25 том 1); додаткову угоду від 04 січня 2023 року №3 (а.с.26 том 1), комерційну пропозицію 02 січня 2025 року (а.с.90 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 24 січня 2025 року №4003021 (а.с.96 том 1); платіжні інструкції в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 (а.с.92 том 1) та від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.91 том 1), договір про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.88 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 23 січня 2025 року №5 (а.с.86 том 1), лист від 03 лютого 2025 року №1/03/02 (а.с.87 том 1), витяг з бухгалтерської документації від 28 січня 2025 року (а.с.93 том 1), автотранспортну накладну від 30 січня 2025 року А №0001231 (а.с.89 том 1), декларацію країни відправлення MRN 25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року (а.с.98 том 1).
В електронному повідомленні декларанту митний орган вказав на виявлені у документах розбіжності: 1) згідно з пунктом 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N оплата за товар здійснюється шляхом повної передоплати на рахунок продавця протягом п'яти робочих днів з дня виставлення рахунка; відповідно до рахунка-фактури від 24 січня 2025 року №4003021 передбачена повна передоплата за товар, однак в графі 70 (призначення платежу) банківських платіжних документів від 17 грудня 2024 року №105, від 10 січня 2025 року №107 зазначені інвойси та суми, відмінні від поданого до митного оформлення; 2) умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов'язки з оплати вантажно-розвантажувальних робіт, перевезення, страхування; в графах 21, 22 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження, вивантаження та страхування; 3) у митній декларації країни відправлення №25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року не заповнені усі графи (зокрема, вартісні), що може свідчити про неостаточність інформації зазначеної в даній митній декларації. Запропоновано подати в 10-денний термін такі документи: договір із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; копію митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (а.с.102 том 1).
У відповідь на електронне повідомлення декларантом було надано: лист від 04 лютого 2025 року №1469-Х (а.с.105 том 1), рахунок-фактуру від 17 грудня 2024 року №RE-4002987 (а.с.94), рахунок-фактуру від 13 січня 2025 року №4003008 (а.с.109), рахунок-замовлення від 03 січня 2025 року №2 (а.с.107 том 1), рахунок-замовлення від 03 січня 2025 року №1 (а.с.106 том 1), ЕМД 24UA205140081178U8 від 24 грудня 2024 року (а.с.110 том 1), ЕМД 25UA205140003523U3 від 21 січня 2025 (а.с.111 том 1), платіжну інструкцію від 10 січня 2025 року №107 (а.с.92 том 1), платіжну інструкцію від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.91 том 1), рахунок-фактуру від 24 січня 2025 року №4003021 (а.с.96 том 1), зовнішньоекономічний договір (контракт) №9UKR-H&N від 25 січня 2017 року (а.с.20-21 том 1), лист від 04 лютого 2025 року (а.с.103), декларацію про походження товару від 24 січня 2025 року №4003021, копію митної декларації країни відправлення №25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року (а.с.98 том 1).
04 лютого 2025 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000029/2 (а.с.114 том 1).
У графі 33 рішення вказано, що подані документи не містять усіх даних, необхідних за визначення митної вартості за обраним декларантом методом, та мають розбіжності (які вказано у повідомленні декларанту). Декларант не надав усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, а додатково надані рахунок-фактура від 17 грудня 2024 року №RE-4002987, рахунок-фактура від 13 січня 2025 року №4003008, ЕМД 24UA205140081178U8 від 24 грудня 2024 року, ЕМД 25UA205140003523U3 від 21 січня 2025 року не стосуються партії оцінюваного товару; платіжні інструкції від 10 січня 2025 року №107, від 17 грудня 2024 року №105 року, рахунок-фактура від 24 січня 2025 року №4003021, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N, копія митної декларації країни відправлення №25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року заявлені до митного оформлення та подані повторно. У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року - на рівні 1,92 доларів США/кг.
Товар випущено у вільний обіг за МД №25UA205140006812U2 від 04 лютого 2025 року (а.с.115 том 1).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як регламентовано частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом - за ціною договору (контракту).
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант подав разом із митними деклараціями документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару згідно з частиною другою статті 53 МК України: у кожному випадку - зовнішньоекономічний договір від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1); додаткову угоду до договору від 17 червня 2019 року №1 (а.с.24 том 1); додаткову угоду до договору від 12 травня 2020 року №2 (а.с.25 том 1); додаткову угоду від 04 січня 2023 року №3 (а.с.26 том 1), а також:
щодо першої партії товару - комерційну пропозицію 24 жовтня 2024 року (а.с.32 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 08 листопада 2024 року №RE-4002941 (а.с.35 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 11 листопада 2024 року №104 (а.с.33 том 1), договір про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.30 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 07 листопада 2024 року №213 (а.с.27 том 1), рахунок на оплату від 14 листопада 2024 року №3948 (а.с.29 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 14 листопада 2024 року №1/14/11 (а.с.28 том 1);
щодо другої партії товару - комерційну пропозицію 04 грудня 2024 року (а.с.52 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 17 грудня 2024 року №RE-4002987 (а.с.55 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.53 том 1), договір про перевезення вантажів від 26 січня 2024 року №131 (а.с.50 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 16 грудня 2024 року №233 (а.с.47 том 1), рахунок на оплату від 23 грудня 2024 року №50/12 (а.с.48 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 23 грудня 2024 року №16 (а.с.47 том 1);
щодо третьої партії товару - комерційну пропозицію 02 січня 2025 року (а.с.71 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 13 січня 2025 року №4003008 (а.с.74 том 1); платіжну інструкцію в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 (а.с.72 том 1), договір про перевезення вантажів від 02 січня 2025 року №1 (а.с.69 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 06 січня 2025 року №1 (а.с.66 том 1), рахунок на оплату від 20 січня 2025 року №22/01 (а.с.68 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 20 січня 2025 року №1 (а.с.67 том 1);
щодо четвертої партії товару - комерційну пропозицію 02 січня 2025 року (а.с.90 том 1); рахунок-фактуру (інвойс) від 24 січня 2025 року №4003021 (а.с.96 том 1); платіжні інструкції в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 (а.с.92 том 1) та від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.91 том 1), договір про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.88 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 23 січня 2025 року №5 (а.с.86 том 1), лист від 03 лютого 2025 року №1/03/02 (а.с.87 том 1).
Так з матеріалів справи слідує, що ввезення чотирьох партій товару на митну територію України відбулося на підставі одного зовнішньоекономічного контракту від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1), укладеного між ТзОВ «НВП «Укрресурс» (покупець) та компанією «H&N GmbH» (продавець).
За умовами цього контракту продавець продає, а покупець купує такі, що були у використанні, контейнери для збору відходів, а також комплектуючі та запчастини до контейнерів відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору - 400000,00 євро. Ціна передбачає умови EXW, Шермбек (Iнкотермс-2010), включаючи вартість тари, упаковки та маркування (пункт 2 договору) (а.с.20-21 том 1).
Поставка першої партії товару на суму 9800,00 євро здійснювалася згідно з інвойсом від 08 листопада 2024 року №RE-4002941 (а.с.35 том 1); другої партії на суму 4900,00 євро - згідно з інвойсом від 17 грудня 2024 року №RE-4002987 (а.с.55 том 1); третьої партії на суму 8624,00 євро - згідно з інвойсом від 13 січня 2025 року №4003008 (а.с.74 том 1); четвертої партії на суму 9800,00 євро - згідно з інвойсом від 24 січня 2025 року №4003021 (а.с.96 том 1).
Ця вартість відповідає фактурній вартості в МД №24UA205140072155U3 від 15 листопада 2024 року, МД №24UA205140080745U7 від 23 грудня 2024 року, МД №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року та МД №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року відповідно.
Оплата здійснена платіжною інструкцією в іноземній валюті, а саме: від 11 листопада 2024 року №104 на суму 9800,00 євро - першої партії товару (а.с.33 том 1), від 17 грудня 2024 року №105 на суму 9800,00 євро - другої партії товару (а.с.53 том 1), від 10 січня 2025 року №107 на суму 23324,00 євро - третьої партії товару (а.с.72 том 1), від 10 січня 2025 року №107 на суму 23324,00 євро (а.с.72 том 1) та від 17 грудня 2024 року №105 (а.с.91 том 1) - четвертої партії товару (були надані на вимогу митного органу).
Зауваження митного органу щодо оплати товару (в банківському платіжному документі вказано інвойс і сума, відмінні від поданого до митного оформлення) та термінів оплати стосуються третьої та четвертої партій товару (МД №25UA205140003118U5 від 20 січня 2025 року та МД №25UA205140006415U0 від 03 лютого 2025 року відповідно).
З цього приводу необхідно зауважити, що пунктом 4.1 договору від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1) обумовлено, що платіж за товар за цим договором буде здійснено прямим переказом на рахунок, зазначений продавцем, у розмірі 100 відсотків у вигляді передплати протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунку.
Натомість додатковою угодою від 04 січня 2023 року №3 внесено зміни до договору від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N та викладено пункт 3 у такій редакції: «Товар повинен поставлятися у вказаний термін в рахунку, який є його невід'ємною частиною договору», а пункт 4.1 у такій редакції: «Оплата товару за договором здійснюється покупцем на вказаний рахунок продавця як на умові передоплати, так і на умові відтермінування оплати протягом 30 днів з дня поставки товару продавцем» (а.с.26 том 1).
Тобто, договором зі змінами передбачено як передоплату, так і післяплату товару.
Листом від 21 січня 2025 року (а.с.81 том 1) позивач пояснював митному органу порядок оплати товару, який імпортувався за вказаними митними деклараціями.
Зокрема, платіжною інструкцією в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 на суму 23324,00 євро (а.с.72 том 1) позивач здійснив оплату за двома рахунками-замовленнями - від 03 січня 2025 року №1 на суму 14700,00 євро та від 03 січня 2025 року №2 на суму 8624,00 євро (цей стосувався третьої партії товару). У призначенні платежу є посилання як на рахунок від 03 січня 2025 року №1, так і на рахунок від 03 січня 2025 року №2 (а.с.82 том 1).
Отже, оплата ТзОВ «НВП «Укрресурс» третьої партії товару проведена платіжним дорученням в іноземній валюті від 10 січня 2025 року №107 на підставі виставленого рахунку-замовлення від 03 січня 2025 року №2 (а.с.82 том 1) на суму 8624,00 євро, що відповідає вартості товару в інвойсі від 13 січня 2025 року №4003008 №RE-4002987 (а.с.55 том 1).
Суд зазначає, що оплата за товар згідно з банківським платіжним документом від 10 січня 2025 року №107 передує виставленню рахунку-фактури від 13 січня 2025 року №4003008 №RE-4002987, що відповідає умовам договору.
Компанія «H&N GmbH» листом від 21 січня 2025 року (а.с.112 том 1) підтвердила, що нею від ТзОВ «НВП «Укрресурс» на підставі платіжної інструкції від 10 січня 2025 року №107 отримано оплату за рахунками-замовленнями від 03 січня 2025 року №1 на суму 14700,00 євро та від 03 січня 2025 року №2 на суму 8624,00 євро, тому товар, відправлений згідно з MRN 25DE265650752586A0 від 13 січня 2025 року оплачений покупцем шляхом повної передоплати.
На таких же умовах було проведена оплата за четверту партію товару. Так листом від 04 лютого 2025 року (а.с.103 том 1) декларант повідомив, що на підставі рахунків компанії «H&N GmbH» від 04 грудня 2024 року ВІ-Номер 57 на суму 9800,00 євро, від 03 січня 2025 року ВІ-Номер 2 на суму 8624,00 євро, від 03 січня 2025 року ВІ-Номер 1 на суму 14700,00 євро здійснено оплату двома платіжними дорученнями від 17 грудня 2024 року №105 та від 10 січня 2025 року №107. На четверту партію товару було сформовано інвойс від 24 січня 2025 року №4003021, про що також було зазначено у листі від 04 лютого 2025 року №1469-Х (а.с.105 том 1).
Фактурна вартість товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни товару; вказані судом документи щодо оплати товару надавалися декларантом для митного оформлення, тож у відповідача була можливість ідентифікувати, що оплата здійснювалася саме за спірний товар.
Також суд зазначає, що умови оплати товару безпосередньо на митну вартість не впливають. Так у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №420/18880/21.
Суд наголошує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Відповідно до пункту 5.1 договору від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1) постачання товару здійснюється на умовах EXW, Шемберк (Німеччина), що також вказано і в рахунках-фактурах.
Умовами поставки EXW («Ex Works» - Франко-завод) означають, що продавець виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець несе всі витрати та ризики, пов'язані з перевезенням товару від приміщення продавця до кінцевого пункту призначення (завантаження товару на свій транспортний засіб, перевезення до країни призначення).
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З метою підтвердження понесених витрат на транспортування до митного оформлення щодо кожної партії поставки товару долучались документи.
Так витрати на транспортування першої партії товару підтверджено договором про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.30 том 1), заявкою про транспортне обслуговування від 07 листопада 2024 року №213 (а.с.27 том 1), рахунком на оплату від 14 листопада 2024 року №3948 (а.с.29 том 1), довідкою про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 14 листопада 2024 року №1/14/11 (а.с.28 том 1). У цьому випадку перевезення за маршрутом Шермбек (Німеччина) - Луцьк (Україна) здійснювалося ТзОВ «Меблева фабрика «Константа»; вартість перевезення до митного поста Ягодин становить 68436,00 грн (які і були включені до митної вартості товару), а від кордону України до міста Луцьк - 7604,65 грн; страхування вантажу не проводилося; навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника.
ТзОВ «НВП «Укрресурс» для підтвердження понесення витрат на транспортування другої партії товару відповідачу надало договір про перевезення вантажів від 26 січня 2024 року №131 (а.с.50 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 16 грудня 2024 року №233 (а.с.47 том 1), рахунок на оплату від 23 грудня 2024 року №50/12 (а.с.48 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 23 грудня 2024 року №16 (а.с.47 том 1). Із цих матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язувалася здійснити перевезення товару за маршрутом Шермбек (Німеччина) - Луцьк (Україна). Згідно з довідкою про транспортні витрати від 23 грудня 2024 року №16 вартість послуг перевезення за вказаним маршрутом становить 43511,40 грн, зокрема вартість перевезення до кордону - 38000,00 грн; страхування вантажу не здійснювалося; навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника.
Як видно з матеріалів справи, ТзОВ «НВП «Укрресурс» для підтвердження витрат на транспортування третьої партії товару надало Волинській митниці такі документи: договір про перевезення вантажів від 02 січня 2025 року №1 (а.с.69 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 06 січня 2025 року №1 (а.с.66 том 1), рахунок на оплату від 20 січня 2025 року №22/01 (а.с.68 том 1), довідку про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 20 січня 2025 року №1 (а.с.67 том 1). Заявкою про транспортне обслуговування від 06 січня 2025 року №1, підписаною ТзОВ «НВП «Укрресурс» та ФОП ОСОБА_1 , узгоджено перевезення вантажу за маршрутом Шермбек (Німеччина) - Луцьк (Україна), вартість надання послуг яких відповідно до довідки від 20 січня 2025 року №1 становить 78063,12 грн: 70000,00 грн - до митного поста Ягодин та 8063,12 грн - від кордону України до міста Луцьк. У довідці також вказано, що страхування вантажу не здійснювалося; навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника.
Також декларантом для підтвердження понесення витрат на транспортування четвертої партії товару відповідачу було надано договір про перевезення вантажів від 07 листопада 2024 року №191 (а.с.88 том 1), заявку про транспортне обслуговування від 23 січня 2025 року №5 (а.с.86 том 1), лист від 03 лютого 2025 року №1/03/02 (а.с.87 том 1), витяг з бухгалтерської документації від 28 січня 2025 року (а.с.93 том 1), згідно з яким послуги з перевезення товару ТзОВ «Меблева фабрика «Константа» за маршрутом Шермбек (Німеччина) - Луцьк (Україна) становлять 75817,70 грн, з них 66719,60 грн - до митного паста Ягодин та 9098,10 грн - від кордону України до міста Луцьк; страхування вантажу не здійснювалося; навантаження здійснено за рахунок вантажовідправника.
З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (як-от вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі і т.п.). При цьому митний орган неуповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення.
Отже, надані документи у сукупності підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що вимога про надання договору із третіми особами, пов'язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортних (перевізних) документів; копії митної декларації країни відправлення; страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 25 січня 2017 року №9UKR-H&N (а.с.20-21 том 1) та інвойси від 08 листопада 2024 року №RE-4002941, від 17 грудня 2024 року №RE-4002987, від 13 січня 2025 року №4003008, від 24 січня 2025 року №4003021. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
У продовження цієї думки та з огляду на те, що контейнери для сміття поставлялися не нові, а такі, які були у використанні, не знаходить логічного пояснення вимога митного органу надати каталоги, прейскуранти виробника товару.
Витребування митним органом страхових документів є некоректним за обставин справи, оскільки відомості про те, що страхування товару за рахунок ТзОВ «НВП «Укрресурс» не здійснювалося, значилися в довідках про транспортні витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом від 14 листопада 2024 року №1/14/11 (а.с.28 том 1), від 23 грудня 2024 року №16 (а.с.47 том 1), від 20 січня 2025 року №1 (а.с.67 том 1) й підтверджено у листі від 03 лютого 2025 року №1/03/02 (а.с.87 том 1).
Безпідставним також було витребовування митним органом виписок з бухгалтерської документації, адже при митному оформленні чотирьох партій товару ТзОВ «НВП «Укрресурс» було надано витяги з бухгалтерської документації від 11 листопада 2024 року (а.с.34 том 1), від 19 грудня 2024 року (а.с.54 том 1), від 15 січня 2025 року (а.с.73 том 1) та від 28 січня 2025 року (а.с.93 том 1).
Декларант також посадовим особами митного органу надавав декларації країни відправлення MRN 24DE265646612116A9 від 11 листопада 2024 року (а.с.37 том 1), MRN 24DE265649651969А7 від 17 грудня 2024 року (а.с.57 том 1), MRN 25DE265650752586A0 від 13 січня 2025 року (а.с.76 том 1) та MRN 25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року (а.с.98 том 1), що свідчить про необґрунтованість витребовування митним органом таких документів.
Відповідач у повідомленні декларанту та у спірних рішеннях вказував як на недолік відсутність числового значення вартості товару у деклараціях країни відправлення.
Необхідно зазначити, що у графі 7 митної декларацій країни відправлення MRN 24DE265646612116A9 від 11 листопада 2024 року є посилання на рахунок-фактуру (інвойс) №4002941, у MRN 24DE265649651969А7 від 17 грудня 2024 року - на інвойс №4002987, у MRN 25DE265650752586A0 від 13 січня 2025 року - на інвойс №4003008, а у MRN 25DE265651761501А1 від 24 січня 2025 року - на інвойс №4002987.
Суд наголошує, що декларація країни відправлення, на відміну від рахунка-фактури (інвойса), не визначає фактурну вартість, а є додатковим документом. Відсутність числових значень вартості товарів в декларації країни відправлення за наявності інших документів, які визначають митну вартість, не є підставою для коригування митної вартості за першим методом.
Також суд зазначає, що відсутність договірних відносин позивача із третіми особами робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Тому митний орган не може покликатися на ненадання позивачем документів, яких у нього не було і не могло бути.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (№UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. Варто зауважити, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (штуку), тоді як митний орган в спірних рішеннях визначив відкориговану митну вартість товару за кілограм. Крім того, за змістом використаної митним органом МД №UA805020/2024/001209 від 07 лютого 2024 року (а.с.225 том 1) митна вартість визначалася самим декларантом за резервним методом.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 15 листопада 2024 року №UA205140/2024/000341/2, від 24 грудня 2024 року №UA205140/2024/000429/2, від 21 січня 2025 року №UA205140/2025/000017/2 та від 04 лютого 2025 року №UA205140/2025/000029/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже ці рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24 квітня 2025 року №3028 (а.с.19), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.182).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) розмір судового збору за подання цього позову юридичною особою (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) становить 3028,00 грн.
Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд», а згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведених приписів розмір судового збору за подання цього позову становить 2442,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2442,40 грн. Решту судового збору може бути повернуто позивачу відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Воїнів-афганців, будинок 7, квартира 70, ідентифікаційний код юридичної особи 34396623) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці рішення від 15 листопада 2024 року №UA205140/2024/000341/2, від 24 грудня 2024 року №UA205140/2024/000429/2, від 21 січня 2025 року №UA205140/2025/000017/2 та від 04 лютого 2025 року №UA205140/2025/000029/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрресурс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 2442,40 грн (дві тисячі чотириста сорок дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк