11 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/7135/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
за участю секретаря судового засідання Клочко А.С.,
представника відповідача Роскошнової Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (далі - ТзОВ «Фудлайф Плюс») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 березня 2025 року №0095080707 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій/пені у сумі 73084095,14 грн та від 09 червня 2025 року №0178360707 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій/пені у сумі 508722,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів від 19 лютого 2025 року №4823/07-07/44359373 та від 14 травня 2025 року №13299/7/07-07/44359373 документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні товариством зовнішньоекономічних операцій. Так ГУ ДПС у Волинській області встановило порушення товариством пункту 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII) в частині ненадходження товару за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з нерезидентами: від 29 жовтня 2021 року №291021 з Pol Export Jaroslaw Roszenko, від 19 серпня 2023 року №07200032 з Tican Fresh Meat A/S, від 01 грудня 2021 року №01/12/21 з Polskamp S.A., від 01 грудня 2022 року №00122022 з Techno Group Sp. z.o.o., від 01 грудня 2022 року №01122022 з Techno Group Sp. z.o.o.
Позивач податкові повідомлення-рішення, якими нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, вважає протиправними, покликаючись на приписи частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII, згідно з якою перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. Загальновійськова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна у розумінні частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є форс-мажорними обставинами та Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким повідомила, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) й що задля спрощення процедури спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин вказаний лист слід вважати загальним офіційним листом. Позивач також зазначив, що з початком воєнного стану доставка товарів є утрудненою, оскільки планування логістики як морським, так і автомобільним транспортом займає значно більше часу; узгодження всіх ланок маршруту та залучення різних перевізників з урахуванням черг в пунктах пропуску та необхідністю забезпечення спеціального температурного режиму продуктів харчування робить неможливими поставки на даний час. У зв'язку із загальною мобілізацією труднощі виникають і через брак водіїв; страйки в Польщі на кордоні, через який проходить більшість автомобільних маршрутів, теж значно відтермінували в часі поставки.
Крім того, на переконання позивача, на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, зокрема, щодо зупинення строків їх перебігу поширюються й норми пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), тобто перебіг строку завершення валютних операцій був зупинений у період часу з 07 березня 2022 року (з дати набрання чинності Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану») по 01 серпня 2023 року (згідно із Законом України від 30 червня 2023 року №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»).
Між тим відповідач проігнорував зупинення перебігу строку, визначеного частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII та пунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та протиправно нарахував пеню.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 липня 2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.32).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволення просив відмовити (а.с.39-45). В обґрунтуванням цієї позиції відповідач вказав, що під час проведення документальних позапланових невиїзних перевірок ТзОВ «Фудлайф Плюс» (акти від 19 лютого 2025 року та від 14 травня 2025 року) було встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів позивач здійснив авансові платежі на рахунок нерезидентів: Vion Food International B.V. (контракт від 29 жовтня 2021 року №29102021), Pol Export Jaroslaw Roszenko (контракт від 29 вересня 2021 року №29882021), Tican Fresh Meat A/S (контракт від 19 листопада 2021 року №07200032 та від 19 серпня 2023 року №07200032), Polskamp S.A. (контракт від 01 грудня 2021 року №01/12/21), Techno Group Sp. z.o.o. (контракти від 01 грудня 2022 року №00122022 та від 01 грудня 2022 року №01122022), за якими товар взагалі не надійшов у межах встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, або надійшов поза межами такого строку. Під час перевірки використано інформацію Національного банку України (НБУ), яку було скеровано до Державної податкової служби України (ДПС України), а також інформацію, надано на додаткові запити ГУ ДПС у Волинській області до АТ «ПУМБ» та АТ АБ «Південний».
На доводи позивача про наявність форс-мажорних обставин відповідач зазначив, що збройна агресія проти України, воєнний стан чи інші обставини не можуть автоматично означати звільнення від виконання зобов'язань, зупинення строків виконання зобов'язань у межах зовнішньоекономічних контрактів, оскільки наявність таких обставин та їх вплив на можливість виконання операцій за контрактом мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Проте позивачем не надано жодного документу на підтверджування існування форс-мажорних обставин в конкретному випадку для нього.
Також відповідач зауважив на помилковості аргументів ТзОВ «Фудлайф Плюс» щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині зупинення для платників податків та контролюючих органів тимчасово, до 01 серпня 2023 року, перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону №2473-VIII за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу одинадцятого пункту 52-1 та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Ухвалою суду від 22 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.121).
У судові засідання, призначені на 14:30 09 жовтня 2025 року, на 14:30 21 жовтня 2025 року, на 14:00 30 жовтня 2025 року, на 14:00 11 листопада 2025 року представник позивача не прибув, щоразу заявляючи клопотання про відкладення судового засідання з різних причин.
Відповідно до положень пункту 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; при цьому відповідач наполягав на розгляді справи по суті, а судом не встановлено перешкод для розгляду справи у зв'язку із неявкою позивача й справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи відзиву на позов.
Перевіривши аргументи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встанови такі обставини.
До ГУ ДПС України надійшли листи ДПС України від 02 січня 2023 року №29/7/99-00-07-05-01-07, від 01 лютого 2023 року №2238/7/99-00-07-05-02-07, від 24 лютого 2023 року №4218/7/99-00-07-05-02-07, від 11 квітня 2023 року №7743/7/99-00-07-05-02-07, від 28 квітня 2023 року №9341/7/99-00-07-05-01-07, від 05 липня 2023 року№15823/7/99-00-07-05-02-07, від 07 серпня 2023 року №18996/7/99-00-07-05-02-07, від 05 вересня 2023 року №21760/7/99-00-07-05-02-07 (а.с.61-67), якими доведено інформацію, отриману від НБУ про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів або товарів, яка надана банками згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7, на виконання статей 12 і 13 Закону №2473-VIII.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України, у зв'язку із надходженням інформації АТ «ПУМБ» щодо порушень встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті (а.с.87) та у зв'язку із ненаданням товариством пояснень та документальних підтверджень на запити, ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 06 січня 2025 року №55-п, повідомлення від 06 січня 2025 року №24 (а.с.83-84) провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Фудлайф Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01 лютого 2021 року по 25 жовтня 2024 року.
За результатами перевірки складено акт від 19 лютого 2025 року №4823/07-07/44359373 (а.с.87 зворот-97, 155-157). Акт надіслано позивачу з повідомленням про вручення поштового відправлення 19 лютого 2025 року (а.с.98 зворот).
Актом перевірки на підставі даних Державної митної служби України, листа АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17 (а.с.87) встановлено таке.
1. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Vion Food International B.V укладено контракт від 29 жовтня 2021 року №29102021, предметом якого є купівля-продаж сала свійських свиней.
ТзОВ «Фудлайф Плюс» здійснило авансові платежі 07 грудня 2022 року на суму 85000,00 євро, 08 грудня 2022 року на суму 100000,00 євро, 13 грудня 2022 року на суму 31500,00 євро, 14 грудня 2022 року на суму 53500,00 євро, 15 грудня 2022 року на суму 78120,00 євро. З порушенням граничного терміну розрахунків імпортовано товар на суму 19829,35 євро (МД №24UA205140001289U4 від 08 січня 2024 року) та на суму 19324,90 (МД №24UA205140004236U5 від 22 січня 2024 року); станом на 06 лютого 2025 року дебіторська заборгованість у сумі 308965,75 євро (13411616,17 грн), що підтверджено листом АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17.
2. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Pol Export Jaroslaw Roszenkо укладено контракт від 29 вересня 2021 року №29882021, предметом якого є купівля-продаж сала свійських свиней, їстівних субпродуктів свійських свиней морожених.
Позивач здійснив на користь нерезидента авансові платежі: 22 вересня 2022 року на суму 183000,00 євро, 02 листопада 2022 року на суму 126940,00 євро та 39000,00 євро, 03 листопада 2022 року на суму 85000,00 євро, 04 листопада 2022 року на суму 90000,00 євро та 39000,00 євро, 07 листопада 2022 року на суму 226000,00 євро, 08 листопада 2022 року на суму 31500,00 євро. Частину товару імпортовано без порушення граничного терміну розрахунків (МД №22UA209160014487U8 від 26 грудня 2022 року на суму 20922,00 євро; МД №22UA209160014516U4 від 27 грудня 2022 року на суму 20383,00 євро; МД №23UA209160000289U7 від 10 січня 2023 року на суму 26000,00 євро; МД №№23UA209160000320U5 від 12 січня 2023 року на суму 15300,98 євро; МД №23UA205140025826U0 від 31 березня 2023 року на суму 10908,00 євро; МД №22UA205140089615U5 від 12 грудня 2022 року на суму 29219,79 євро). Однак станом на 06 лютого 2025 року дебіторська заборгованість у сумі загальній сумі 684676,23 євро (29720494,25 грн), що підтверджено листом АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17.
3. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Tican Fresh Meat A/S укладено контракт від 19 листопада 2021 року №07200032 про поставку сала (шийного) свинячого мороженого.
На виконання умов контракту ТзОВ «Фудлайф Плюс» на рахунок нерезидента Tican Fresh Meat A/S здійснило авансові платежі: 22 червня 2022 року на суму 22470,00 євро, 27 червня 2022 року на суму 55020,00 євро, 29 червня 2022 року на суму 65395,00 євро, 06 липня 2022 року на суму 57195,00 євро, 19 липня 2022 року на суму 57195,00 євро, 26 липня 2022 року на суму 24000,00 євро, 27 липня 2022 року на суму 34950,00 євро, 02 серпня 2022 року на суму 31775,00 євро.
ТзОВ «Фудлайф Плюс'було імпортовано товар (МД UA205140/2022/055844 від 05 серпня 2022 року) на суму 30987,6 євро без порушенням граничних термінів розрахунку. Однак згідно з листом АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17 врахована сума для завершення валютного нагляду по авансовому платежу від 22 червня 2022 року 27618,13 євро. З порушенням граничних термінів розрахунку імпортовано товар на суму 19765,15 євро (МД №23UA209160011291U4 від 03 жовтня 2023 року) та на суму 19738,22 євро (МД №23UA209160011627U6 від 10 жовтня 2023 року). Листом АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17 підтверджено дебіторську заборгованість станом на 06 лютого 2025 року у сумі 289036,10 євро (12546507,93 грн).
4. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Polskamp S.A. укладено контракт від 01 грудня 2021 року №01/12/21; предмет контракту - м'ясо куряче механічної обвалки.
На рахунок нерезидента Polskamp S.A. позивач перерахував кошти (аванс): 09 грудня 2022 року у сумі 22260,00 євро та 15 грудня 2022 року у сумі 9450,00 євро. Без порушення граничних термінів розрахунку імпортовано товар згідно з МД №23UA209160002800U0 від 11 березня 2023 року на суму 9660,00 євро. На підставі листа АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17 врахована сума для завершення валютного нагляду по авансовому платежу від 09 грудня 2022 року 921,00 євро; сума дебіторської заборгованості станом на 06 лютого 2025 року мтановить 30789,00 євро (1336491,99 грн).
5. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Techno Group Spolka z o.o. укладено імпортний контракт від 01 грудня 2022 року №00122022, предмет товару (вказано в інвойсі) - ставрида морожена, тушка.
Позивач на рахунок Techno Group Spolka z o.o здійснив авансові платежі: 06 грудня 2022 року в сумі 250000,00 доларів США та 07 грудня 2022 року в сумі 50000,00 доларів США.
Імпортовано товар з порушенням граничних термінів розрахунку: МД №23UA205140091570U4 від 31 жовтня 2023 року на суму 4404,40 доларів США; МД №23UA205140092202U2 від 06 листопада 2023 року на суму 18507,00 доларів США, МД №24UA209160001163U1 від 30 січня 2024 року на суму 18824,00 доларів США; станом на 06 лютого 2025 року дебіторська заборгованість становить 258264,60 доларів США (10758890,01 грн), що підтверджено АТ «ПУМБ» у листі від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17.
6. Між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Techno Group Spolka z o.o. укладено контракт від 01 грудня 2022 року № 01122022, предмет товару (вказано в інвойсі) - сало (бокове) свиняче морожене.
ТзОВ «Фудлайф Плюс» перерахувало на рахунок Techno Group Spolka z o.o кошти: 06 грудня 2022 року в сумі 219000,00 євро.
Товар імпортовано без порушення граничних термінів розрахунку: МД №23UA209160002525U2 від 06 березня 2023 року на суму 10710,00 євро, МД №23UA209160002495U7 від 06 березня 2023 року на суму 7272,30 євро, МД №23UA209160002516U7 від 06 березня 2023 року на суму 10860,45 євро; МД №23UA209160002523U4 від 06 березня 2023 року на суму 10212,75 євро; МД №23UA209160002515U8 від 06 березня 2023 року на суму 10262,00 євро; МД №23UA209160002544U2 від 06 березня 2023 року на суму 22855,80 євро; МД №23UA209160002536U6 від 06 березня 2023 року на суму 14646,59 євро; МД №23UA209160002519U4 від 06 березня 2023 року на суму 10746,21 євро; МД №23UA209160002566U0 від 06 березня 2023 року на суму 22971,30 євро; МД №23UA209160002588U7 від 06 березня 2023 року на суму 5600,00 євро; МД №23UA209160002611U9 від 06 березня 2023 року на суму 10611,57 євро.
Товар на суму 23181,76 євро згідно з МД №24UA205140006192U6 від 29 січня 2024 року надійшов з порушенням граничних термінів розрахунку (граничний термін - 03 червня 2023 року). Відповідно до листа АТ «ПУМБ» від 03 грудня 2024 року №КНО-60.4/17 врахована сума для завершення валютного нагляду по авансовому платежу від 06 грудня 2022 року 22998,14 євро; дебіторська заборгованість станом на 06 лютого 2025 року становить 59252,89 євро (2572055,37 грн).
Перевіркою встановлено порушення: частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5 (далі - Положення №5), пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) в частині порушення строків надходження товару. За змістом висновків акта перевірки товар не надійшов/надійшов з порушенням граничних строків розрахунків за укладеними ТзОВ «Фудлайф Плюс» з нерезидентами таких контрактів: від 29 жовтня 2021 року №29102021 з Vion Food International B.V., від 29 вересня 2021 року №29882021 з Pol Export Jaroslaw Roszenkо, від 19 листопада 2021 року №07200032 з Tican Fresh Meat A/S, від 01 грудня 2021 року №01/12/21 з Polskamp S.A. , від 01 грудня 2022 року №00122022 та від 01 грудня 2022 року №01122022 з Techno Group Sp. z.o.o. При цьому |ТзОВ «Фудлайф Плюс» із позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), не зверталося, висновок на продовження строку розрахунків центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку не отримувало, сертифікат для засвідчення форс-мажорних обставин не надало.
На підставі акта перевірки від 19 лютого 2025 року №4823/07-07/44359373 ГУ ДПС прийняло податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2025 року №0095080707 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій/пені у сумі 73084095,14 грн (а.с.80 зворот-82).
Крім того, судом встановлено, що ДПС України довело до ГУ ДПС у Волинській області (лист від 15 травня 2024 року №14210/7/99-00-07-05-02-07) інформацію, отриману від НБУ, про незавершені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності розрахунки у встановлені НБУ граничні строки, яка надана банками (а.с.51, 55). Зокрема, за цією інформацією ТзОВ «Фудлайф Плюс» порушено встановлені законодавством терміни розрахунків в іноземній валюті по ряду контрактів, у т.ч. від 19 серпня 2023 року №07200032 (дата авансового платежу 28 вересня 2023 року, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 26 березня 2024 року).
ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 01 квітня 2025 року №1129-п (а.с.85), повідомлення від 01 квітня 2025 року №392 (а.с.86), у зв'язку із надходженням інформації АТ АБ «Південний» щодо порушень встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті (а.с.46) та у зв'язку із ненаданням товариством пояснень та документальних підтверджень на запити провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Фудлайф Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 03 серпня 2023 року по 25 вересня 2024 року.
За результатами здійсненої перевірки складено акт від 14 травня 2025 року №13299/07-07/44359373 (а.с.99-102, додатки а.с.158-163), який згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення позивач отримав 20 травня 2025 року (а.с.103 том 1).
Актом перевірки на підставі даних Державної митної служби України, листа АТ АБ «Південний» від 25 вересня 2024 року №17/001/28853/2024-БТ, від 04 квітня 2025 року №17/001/10170/2025-БТ (а.с.46) встановлено, що між ТзОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентом Tican Fresh Meat A/S укладено контракт від 19 серпня 2023 року №07200032, предметом якого є купівля-продаж сала свійських свиней.
На виконання умов контракту позивач 25 червня 2024 року здійснив на рахунок продавця авансовий платіж в сумі 37417,00 євро; граничний термін надходження товару - 21 грудня 2024 року. Станом на 04 квітня 2025 року прострочена дебіторська заборгованість по попередній оплаті в сумі 37417,00 євро від 25 червня 2024 року, що підтверджується листом АТ АБ «Південний» від 04 квітня 2025 року №17/001/10170/2025-БТ на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області від 18 березня 2025 року №5087/6/03-20-07-01-06 про суму незавершених розрахунків у встановлені НБУ граничні строки розрахунків. ТзОВ «Фудлайф Плюс» із позовною заявою не зверталося, висновок на продовження строку розрахунків центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку не отримувало, сертифікат для засвідчення форс-мажорних обставин не надало (пункт 3.1.1 акта).
Перевіркою встановлено порушення: частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 розділу II Положення №5, пункту 14-2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями) в частині ненадходження товару за укладеним ТзОВ «Фудлайф Плюс» з нерезидентом Tican Fresh Meat A/S контракту від 19 серпня 2023 року №07200032.
На підставі акта перевірки від 14 травня 2025 року №13299/07-07/44359373 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 09 червня 2025 року №0178360707 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій/пені у сумі 508722,43 грн (а.с.78 зворот-79).
Податкові повідомлення-рішення від 24 березня 2025 року №0095080707 та від 09 червня 2025 року №0178360707 є предметом оскарження у цьому спорі.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Закон №2473-VIII визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частинами першою-третьою статті 3 Закону №2473-VIII установлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11).
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так згідно з частиною першою статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За приписами частини третьої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону №2473-VIII постановою правління НБУ від 02 січня 2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідно до пункту 14 якої (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Підпунктом 4 пункту 3 розділу І Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженого постановою НБУ від 02 січня 2018 року №7, визначено, що день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операціями з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ вказаної Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Позивач не заперечує та не спростував висновки акта перевірки про те, що у наведених в акті перевірки випадках після сплати авансових платежів (здійснені після 05 квітня 2022 року) за зовнішньоекономічними контрактами (від 29 жовтня 2021 року №29102021, від 29 вересня 2021 року №29882021, від 19 листопада 2021 року №07200032, від 01 грудня 2021 року №01/12/21, від 01 грудня 2022 року №00122022, від 01 грудня 2022 року №01122022 та від 19 серпня 2023 року №07200032), товар до нього у встановлений НБУ граничний термін розрахунків не надійшов (є дебіторська заборгованість) або надійшов з перевищенням встановленого НБУ граничного терміну.
У частині четвертій статті 13 Закону №2473-VIII унормовано, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
У розглядуваному випадку такий висновок про продовження строку розрахунків відсутній.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
За приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, ... якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган, здійснюючи контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
Натомість частиною сьомою статті 13 Закону №2473-VIII обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Позивач не надав доказів звернення до суду, що зумовлювало б відповідно до частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII зупинення строку, установленого частиною п'ятою цього Закону.
Порушення строків імпорту товарів позивач обґрунтовує наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, а також спричинило загальну мобілізацію і як наслідок труднощі в організації перевезень вантажів. Форс-мажорною обставиною позивач також називає страйки на кордоні з Польщею.
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Згідно з частинами першою та другою статті 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З наведеного слідує, що лист Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 не відповідає правилам засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), оскільки форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) мають засвідчуватися відповідним сертифікатом. Разом з тим, такий лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду вказаний лист має загальний інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку без доведення причинно-наслідкового зв'язку, тоді як наявність форс-мажорних обставин у конкретному випадку має підтверджуватися відповідним сертифікатом, який має іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.
Суд також ураховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справа №240/25642/22, згідно з якими введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів. Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом матеріали справи не містять. З огляду на це Судова палата погодилася із висновком апеляційного суду про неприйнятність самих лише посилань на введення воєнного стану як на форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили).
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Належних і допустимих доказів на підтвердження існування та впливу форс-мажорних обставин на можливість ввезення на митну території України в режимі імпорту товару позивач ні під час перевірки, ні суду не надав.
Доводи позивача про наявність труднощів в доставці товару від контрагента не є прийнятними й з огляду на кількість та періодичність здійснення авансових платежів на користь нерезидента.
У решті своїх доводів позивач покликається на зупинення відповідно до пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, й поширення цих приписів на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так дійсно Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Питання, чи розповсюджуються приписи підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (набрав чинності з 07 березня 2022 року) на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, було предметом дослідження та правової оцінки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 та сформовані висновки полягають у такому.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом №2473-VIII; зміна його положень здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону, шо прямо установлено у статті 3 названого Закону.
Відповідні зміни до Закону №2473-VIII в частині зупинення перебігу строків не вносились.
Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами НБУ, який відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Акти НБУ (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон.
Судова палата вважає, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Законом №2473-VIII, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Окрім цього, підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Отже, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим, так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).
Однак Закон №2473-VIII є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону №2473-VIII, застосовуються положення останнього.
Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону №2473-VIII, чого законодавець не зробив.
Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закону №2473-VIII, зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03 березня 2022 року) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.
Таким чином, ураховуючи правовий висновок Верховного Суду у справі №240/25642/22, суд зазначає, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд повторює, що у розглядуваній справі обставини виявленого в ході перевірки порушення позивачем не заперечувались та не спростовувались, доказів наявності висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження строків розрахунку в іноземній валюті по контракту ані до перевірки, ані до суду надано не було, як не було надано належних і допустимих доказів про форс-мажорні обставини; розрахунок пені також не оспорюється.
Виходячи із заявлених позовних вимог та мотивів, якими їх обґрунтовано, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів у справі, суд дійшов висновку про відповідність спірних рішень контролюючого органу критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Лідавська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 44359373) до Головного управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк
Повний текст складено 21 листопада 2025 року