Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/16465/25
17 жовтня 2025 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070002092 від 15.10.2025р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, інваліда другої групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимість погашена,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100070002092 від 15.10.2025р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.10.2025 приблизно о 23 год. 00 хв ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: м. Київ, площа Тараса Шевченка, 2, в районі автостанції «Полісся», разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 де разом розпивали спиртні напої.
В подальшому, не раніше 23:00 год. 13.10.2025 та не пізніше 07:00 год. 14.10.2025, точного часу досудовим слідством не встановлено, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виникла словесна сварка на ґрунті неприязних відносин один до одного.
Під час вказаного конфлікту, з мотиву особистих неприязних відносин, що раптово виникли, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , у період часу не раніше 23:00 год. 13.10.2025 та не пізніше 07:00 год. 14.10.2025, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті останнього і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, знаходячись в районі автостанція «Полісся», наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_7 , який в цей час знаходився перед ним.
Від отриманого удару ОСОБА_7 втратив рівновагу та впав на землю, а ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_7 , маючи перевагу у фізичній силі, користуючись тим, що останній не може чинити опору, продовжив наносити численні удари ногами і руками в область голови та тулуба останнього, доки ОСОБА_7 не перестав подавати ознаки життя.
В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_7 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді набряку та набухання головного мозку, шоку, поєднаної травми голови та грудей, які знаходяться у прямому наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Причиною смерті ОСОБА_7 стала дія тупого предмету, що призвела до набряку-набухання головного мозку, шоку.
16.10.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , повідомлено: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, слідчий у клопотанні зазначив, що відносно ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки орган досудового слідства вважає, що останній буде переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинятиме інші кримінальні правопорушення.
Посилаючись на те, що санкція статті за кримінальне правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, сторона обвинувачення обґрунтовує ризик переховування підозрюваного. Перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність великого строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 вчинив злочин пов'язаний із застосуванням насильства, що свідчить про низький рівень правосвідомості підозрюваного.
Ризик впливу на свідків сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 знає місце проживання свідка, яка повідомила правоохоронним органам, що він вбив людину та може здійснювати вплив на неї з метою зміни показань. Крім того, досудовим розслідуванням не встановлено та не допитано всіх свідків вказаного кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість. Щодо долучених довідок про наявність психічної хвороби у ОСОБА_6 прокурор повідомила, що наразі по справі не проведена судово -психіатрична експертиза, а тому підстав застосовувати до підозрюваного інший запобіжний захід як до неосудної особи немає.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Звертав увагу слідчого судді, що ОСОБА_6 є психічно хворою особою, має інвалідність другої групи та не може бути поміщеним до Слідчого ізолятора зі здоровими особами. Просив суд обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив суд задовольнити клопотання та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12025100070002092 від 15.10.2025р.
15.10.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16.10.2025 слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 . ОСОБА_6 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Як передбачено статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною третьою статті176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та які не викликають розумних сумнівів у цьому, зокрема, про обґрунтованість вказаної підозри свідчать наступні матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування: повідомленням ДСУ «Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз» з причиною смерті ОСОБА_7 ; протоколом обшуку за адресою: м. Київ, площа Тараса Шевченка, 2, в районі автостанція «Полісся» від 15.10.2025, де було виявлено речі зі слідами вчинення злочину; протоколом затримання особи, підозрюваного у вчинені злочину згідно ч. 1 ст. 115 ККУ, від 15.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.10.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , від 15.10.2025, який зізнався у вчиненні злочину та розповів про обставини його вчинення, а також пояснив, як він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_7 , після яких останній не подав ознак життя; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_6 , від 16.10.2025, відповідно до якого, останній підтвердив надані покази та відтворив на місці обстановку та обставини подій.
Таким чином, у судовому засіданні слідчий суддя переконався у тому, що у сторони обвинувачення є вагомі докази того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя також виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Оцінюючи ризики переховування та вчинення нових злочинів підозрюваним з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про його особистість встановлено, що ОСОБА_6 не має місця роботи, не зміг повідомити, де працює останнім часом навіть неофіційно. А тому є підстави вважати, що підозрюваний може, з метою уникнення покарання за злочин, зникнути від органу досудового розслідування, а для підтримання своєї життєдіяльності -вчиняти нові злочини для отримання джерел для існування.
Відтак, ризик вчинення нових кримінальних правопорушень слідчий суддя вважає доведеним прокурором.
Слідчий суддя також не відкидає ризик впливу на свідків.
З'ясовуючи наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду у постанові №4 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №10 від 11.06.2004, №15 від 24.10.2008) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом третім вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує дані, що характеризують особу підозрюваного, вік, майновий і сімейний стан, наявність соціальних зв'язків. Слідчий суддя вважає, що наведені доводи захисника не можуть свідчити на користь зменшення встановлених ризиків та запобігти іншим способам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили застосувати менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, адже діяння було вчиненого із застосуванням насильства до потерпілої.
Щодо доводів захисника про неможливість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з триманням в слідчому ізоляторі, слідчий суддя звертає увагу на такі обставини.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главо 39 КПК України. За відсутності постанови про здійснення досудового розслідування в порядку глави 39 КПК України, слідчий суддя не має права виходити за межі клопотання, що перебуває на розгляді, та з метою ізоляції підозрюваного, задовольняє клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Керуючись ст. ст. 2, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100070002092 від 15.10.2025р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 грудня 2025 включно з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання, тобто з 15 жовтня 2025 року.
Строк дії ухвали визначити до 13 грудня 2025 включно.
Розмір застави, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1