Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2029/25
Провадження № 2-н/542/353/25
Іменем України
24 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі судді Шарової-Айдаєвої О.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період із 01 листопада 2025 року по 30 вересня 2025 року в сумі 37921 грн 12 коп., направленою засобами поштового зв'язку 14 листопада 2025 року.
Заява про видачу судового наказу надійшла до суду 19 листопада 2025 року.
Досліджуючи форму та зміст заяви про видачу судового наказу, передбачені статтею 163 ЦПК України, вирішуючи питання про відсутність підстав для відмови у видачі судового наказу, передбачених статтею 165 ЦПК України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 5 статті 165 ЦПК України у разі, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України судом 19 листопада 2025 року направлено запит до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржникаОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37).
Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області від 21 листопада 2025 року № 217 зазначено, що
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).
Із матеріалів заяви вбачається, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» надіслав до суду заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 14 листопада 2025 року та пред'явив вимоги про стягнення боргу із боржника за період із 01 листопада 2025 року по 30 вересня 2025 року в розмірі 37921 грн 12 коп.
Поряд із цим, із розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , можна встановити, що заборгованість розрахована за період із 01 листопада 2022 року по 30 вересня 2025 року (а.с. 7).
Отже, з огляду на те, що представник заявника звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ14 листопада 2025 року, то частина заборгованості, яку просить стягнути заявник, перебуває поза межами строку позовної давності.
Згідно з частиною 1 статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданого до неї розрахунку заборгованість виникла за період із 01 листопада 2022 року по 30 вересня 2025 рокувключно, а заявник звернувся до суду 14 листопада 2025 року (а.с. 39), тому суддя вважає, що з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ в наказаному провадженні законодавцем визначено в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті 160-173).
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (частиною 3 статті 160 ЦПК України).
Частиною 1 статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно пункту 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд з такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
Цивільний кодекс України містить положення щодо переривання перебігу позовної давності та можливості її застосування.
Однак, встановлення цих обставин виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання чи продовження позовної давності.
Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання строку позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до наданого розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що станом на 01 листопада 2022 року у боржника вже існувала заборгованість у розмірі 25839 грн 91 коп. і така сума була включена заявником в розмір заборгованості боржника за період із 01 листопада 2022 року по 30 вересня 2025 року.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожитий природний газ із ОСОБА_1 відповідно до пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження та, відповідно, доводити факт переривання позовної давності у разі подання відповідачем заяви про застосування позовної давності.
Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 163-165, 260-261 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити Акціонерному товариству «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про можливість звернення до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва