Справа № 373/3265/25
про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2025 року м.Переяслав
Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області Хасанова В.В., отримавши позовну заяву про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення
позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_1 28.02.2025 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6014240 від 25.10.2025, винесену поліцейським ВП № 1 Бориспільського РУП Коржем Д.В. ГУНП в Київської області про накладення адміністративного стягнення на позивача у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу провадженням закрити.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд встановив наступне.
Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2020 року № 543/775/17 за оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень, необхідно сплатити судовий збір.
За позицією Великої Палати ВС, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення в розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає, за подання позовної заяви - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Як вбачається з позовної заяви, вона не оплачена судовим збором.
Натомість, позивачем додано до позовної заяви копію посвідчення на підтвердження статусу учасника бойових дій.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Долучена до позовної заяви копія посвідчення, серії НОМЕР_1 від 30.06.2015, на ім'я ОСОБА_1 не дає підстав для звільнення його від сплати судового збору в справі про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Наявність у позивача статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх без винятку спорах. Предметом даної справи є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке жодним чином не стосується спору про порушення прав та інтересів позивача як учасника бойових дій.
Відтак, п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не поширюється на справи за позовом про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення, а отже, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання такої заяви.
Крім того, суд звертає увагу позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 щодо визначення кола належних відповідачів та їх найменування.
Відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
За вищенаведених обставин позивачу необхідно виправити допущені недоліки позовної заяви та привести її у відповідність до закону.
У відповідності до ч. ч. 1 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір за подання позовної заяви та визначити коло належних відповідачів у справі (найменування, код ЄДРПОУ та місцезнаходження).
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у строк, встановлений судом, позовна заява повертається позивачеві.
Відповідно до ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів від дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Хасанова