Справа № 607/11104/24Головуючий у 1-й інстанції Кунець Н.Р
Провадження №22-ц/817/1235/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
про залишення апеляційної скарги без руху
24 листопада 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Костів О.З. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2025 року у справі №607/11104/24 за поданням старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Витвицького Володимира Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,
06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2025 року у справі №607/11104/24 за поданням старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Витвицького Володимира Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника. При цьому строк на апеляційне оскарження пропущено.
Разом з апеляційною скаргою, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Мотивує тим, що копію оскаржуваної ухвали суду боржник не отримував, а ознайомився з її текстом лише 31 жовтня 2025 у Тернопільському міськрайонному суді під час ознайомлення з матеріалами справи його представником.
Так, згідно із положенням ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В силу положень ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 17 листопада 2025 року витребувано з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали цивільної справи №607/11104/24 за поданням старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Витвицького Володимира Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 11 жовтня 2025 року отримав копію оскаржуваної ухвали, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення.
Таким чином, строк, протягом якого ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2025 року, сплинув 27 жовтня 2025 року.
Вирішуючи дане клопотання апеляційний суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні ст.127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження судових рішень в кожній конкретній справі залежить від вказаних у відповідній заяві причин, підтверджених належними доказами.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. При цьому суд може встановити наявність таких перешкод за умови подання відповідних доказів особою, яка пропустила процесуальний строк та клопоче про його поновлення.
Апеляційний суд приходить до висновку, що не заслуговують до уваги твердження апелянта про те, що ним не отримано повний текст оскаржуваного судового рішення, оскільки таке судове рішення було отримано апелянтом 11 жовтня 2025 року.
Таким чином, доводи апелянта в клопотанні про поновлення строку на оскарження, апеляційний суд вважає неповажними.
Відповідно до ч.3 ст.357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням наведеного апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, - десять днів з дня отримання апелянтом даної ухвали для подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 вересня 2025 року у справі №607/11104/24 за поданням старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Витвицького Володимира Олександровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 - строк десять днів з дня отримання даної ухвали для подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Роз'яснити, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тернопільського апеляційного суду О.З. Костів