Справа № 607/24778/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/817/932/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
11 листопада 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Хоми М.В., Костіва О.З.
за участю секретаря - Дідух М.Є.,
представників сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в м. Тернополі цивільну справу №607/24778/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від імені якої діє адвокат Сампара Надія Миронівна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року (ухвалене суддею Герчаківською О.Я., дату складення повно тексту рішення не зазначено) у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІАКОН Україна», Тернопільська обласна військова адміністрація, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити певні дії, -
В лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду із вказаним позовом.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 500/562/23 (провадження № А/857/13592/23) заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено - справу № 500/562/23 передано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (надійшла до суду 18 грудня 2023 року).
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що їй на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказувала на те, що зазначений житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею - 0,1565 га, з кадастровим номером - 6125088300:05:001:0125, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський район, с. Струсів, що належить їй на праві приватної власності.
Звертала увагу на те, що житловий будинок та земельна ділянка, на якому він знаходиться, межує з автомобільною дорогою загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103-602 у с. Струсів Тернопільській області, на якій розпочато проведення капітального ремонту даної автомобільної дороги.
Зазначала, що в ході здійснення ремонтних робіт мостового переходу через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103 + 602 піднято і встановлено бордюр, а також встановлено бар'єрне огородження, що унеможливлює заїзд на її прибудинкову територію, оскільки відбулось фактичне перекриття цього заїзду на її подвір'я, що спричинило порушення її права користування земельною ділянкою та нерухомим майном і відповідно ускладнило її звичний ритм життя.
Посилалась на те, що вона неодноразово (особисто і через адвоката) зверталась зі скаргами та зверненнями до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області, Тернопільської обласної військової адміністрації, Міністерства інфраструктури України, Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, з метою вжиття заходів щодо облаштування заїзду на її присадибну земельну ділянку так, як він був влаштований до проведених ремонтних робіт, однак результату від таких звернень досягнуто не було, все закінчувалось відписками.
З урахуванням наведеного просила:
- зобов'язати Службу автомобільних доріг у Тернопільській області (відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31 березня 2023 року № Н-133 перейменовано у Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області, далі - Служба) внести зміни у робочий проект на капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області, передбачивши з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та облаштувати з'їзд на вказану територію;
- зобов'язати Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області розробити та погодити у встановленому порядку схему організації дорожнього руху на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області, передбачивши з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 2-31).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Вважає, що Службою автомобільних доріг в Тернопільській області, протиправно при здійсненні робіт по капітальному ремонту мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області не передбачено з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на її подвір'я розташоване за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5, який існував до початку таких ремонтних робіт та де розміщена будівля гаража.
Звертає увагу на те, що у даній справі 22.06.2023 року Тернопільським окружним адміністративним судом було винесено рішення, яким її позовні вимоги було задоволено, однак 11.10.2023 року постановою Восьмого окружного адміністративного суду вирішено апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області - задовольнити частково, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі № 500/562/23 скасувати та закрити провадження у справі. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Звертає увагу на те, що будь-яких доказів існування обставин чи умов, в тому числі, суспільної необхідності проведення будівництва підходів до мосту через р. Серет, шляхом перекриття з'їзду з автомобільної дороги на територію належної їй садибної забудови в результаті підняття дороги, встановлення бар'єрного огородження та бордюру, - відповідачем не представлено.
Вважає, що такі дії відповідача, свідчать про втручання у її право мирно володіти своїм майном.
Вказує на те, що земельна ділянка та садибна забудова за адресою: АДРЕСА_1 є її приватною власністю, а викопіювання з Генерального плану забудови населеного пункту (с. Струсів) щодо забудови вищезазначеної земельної ділянки, на вказаній ділянці, передбачає заїзд-виїзд на територію садибної забудови з автомобільної дороги загального користування ІваноФранківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602, а також те, що відповідачем не надано доказів того, що перекриття заїзду на територію її подвір'я - відповідає суспільним інтересам та меті обслуговування автомобільної дороги загального користування державного значення, а тому вважає, що суд першої інстанції протиправно прийшов до висновку про відмову у позові.
Звертає увагу на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам справи, оскільки обласною державною адміністрацією ініційовано та проведено нараду за участі представників Служби автомобільних доріг та Управління патрульної поліції Тернопільської області, щодо врегулювання питання перекриття заїзду на подвір'я жительки с. Струсів ОСОБА_1 внаслідок проведеного ремонту мостового переходу на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач-Тернопіль. У вказаному листі Тернопільської обласної військової адміністрації вказано: «за наслідками наради дано доручення Службі автомобільних доріг в області у найкоротші терміни вжити заходів щодо внесення змін в проектну документацію передбачивши заїзд з автомобільної дороги загального користування державного значення 11-18 ІваноФранківськ - Бучач - Тернопіль, на подвір'я жительки ОСОБА_1 »
Вважає, що вказаний факт, визнання порушеного права суб'єктами владних повноважень, виключає твердження суду, що “ ОСОБА_1 користувалася земельною ділянкою в спосіб, який вважала для себе доцільним».
Звертає увагу на те, що 31 січня 2023 року стороною позивача отримано відповідь від Служби №10-02/161, відповідно до якої повідомлено, що на момент розроблення проектної документації «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано- Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» від громадянки ОСОБА_1 на адресу Служби не надходило відповідних звернень чи заяв щодо влаштування заїзду-виїзду з садибної ділянки на автомобільну дорогу загального користування державного значення. В складі згаданої проектної документації розроблено та погоджено з відповідним підрозділом Патрульної поліції організацію дорожнього руху, яка не передбачає влаштування заїзду-виїзду вказаного у зверненні. Також повідомлено, що згідно з проектом організації дорожнього руху автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач- Тернопіль км 33+811-106+769 влаштування заїзду-виїзду на територію садибної забудови передбачено по вулиці Поперечна.
Також повідомлено, що Служба є балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області, в тому числі автомобільної дороги Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль в складі якої є штучні споруди. Однак, проект «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» на даний момент не є реалізованим повністю, а об'єкт є незавершеним у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань.
Таким чином вважає, що відповідач визнав правомірність вимог ОСОБА_1 , проте на момент звернення, проект не було реалізовано до кінця.
Від представника Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області - Кавійчик В.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заперечує проти заявлених вимог, скаргу вважає безпідставною, необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що місце з'їзду з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на відстані 8-10 метрів від проектних конструкцій моста, а тому розроблення схеми ОДР із включенням в неї даного з'їзду суперечить вимогам чинного ДСТУ 8751:2017 та унеможливлює погодження такої схеми ОДР з відповідним підрозділом патрульної поліції і подальше його влаштування із зняттям бар'єрного огородження.
Дана проектна документація разом із схемою організації дорожнього руху досліджена і погоджена начальником Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції полковником поліції Олександром Фалатюком, що свідчить про дотримання проектантом всіх чинних будівельних норм при складанні даної схеми ОДР на підставі відповідних інженерно-вишукувальних робіт.
Окрім того, згідно з проектом організації дорожнього руху автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 33+811 - 106+769 влаштування заїзду-виїзду на територію садибної забудови передбачено по вулиці Поперечна.
Вважає, що твердження позивачки про те, що до 2020 року заїзд на прибудинкову територію здійснювався з вищевказаної автомобільної дороги свідчить про те, що такі дії вчинялись самовільно та з порушенням правил дорожнього руху, оскільки в жодній з існуючих за всі періоди схем організацій дорожнього руху не було передбачено влаштування заїзду-виїзду на дану дорогу з подвір'я громадянки ОСОБА_2 в зазначеному місці.
Заперечує посилання скаржниці, що згідно генплану забудови насаленого пункту чітко позначений заїзд на територію присадибної ділянки з дороги Н-18 Івано- Франківськ - Бучач -Тернопіль, оскільки як слідує з паспорту 571 на забудову садиби в населених пунктах України - генплан забудови земельної ділянки забудовника ОСОБА_2 , позивачці дозволено забудову земельної ділянки, яка є об'єктом містобудування, на підставі рішення виконкому Струсівської сільської ради № 115 від 19 липня 2007 року.
Звертає увагу на те, що із вказаного паспорту, який судом оглядався в оригіналі, не вбачається, що на територію садибної забудови позивача за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5, передбачено заїзд/виїзд з автомобільної дороги загального користування державного значення ІваноФранківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602. В експлікації до цього генплану немає інформації про огорожу будинковолодіння, про розміщення хвіртки чи воріт (брами), які б вказували на заїзд/виїзд на подвір'я позивачки, відсутній детальний опис та пояснення до графічних матеріалів плану, включаючи інформацію про розміщення інженерних мереж та інфраструктури - немає даних про червоні лінії, які розділяють територію забудови та території іншого призначення, та лінії регулювання забудови в межах даної території, як і інформації про те, що саме зі сторони автомобільної дороги державного значення Н-18 «Івано- Франківськ - Бучач - Тернопіль» облаштовано заїзд/виїзд на земельну ділянку, якою на той час користувалася ОСОБА_2 , оскільки у власність позивачці вона була передана у 2009 році, про що є рішення органу місцевого самоврядування.
Окрім того, при розробленні даного генплану він не був погоджений із Службою та не направлявся на адресу Служби з 2007 року по 2019 рік, а тому Службі не було відомо про зміни до генплану населеного пункту.
Також, до моменту розроблення та під час розроблення проектної документації “Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» від громадянки ОСОБА_2 на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області не надходило відповідних звернень чи заяв щодо влаштування заїзду-виїзду з садибної ділянки відразу на вказану автомобільну дорогу.
Зазначає, що враховуючи державні будівельні норми та державні стандарти України, влаштування з'їзду в даному місці є неможливим, тому генеральним планом такий з'їзд не передбачався.
Окрім того, до моменту розроблення проектної документації “Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 ІваноФранківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» з 2004 року діяла схема ОДР в складі проекту «Організація дорожнього руху на автомобільній дорозі державного значення Р-25 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль», розроблена ДП «Укрдіпродор», а з 2009 року схема ОДР в складі проекту «Організація дорожнього руху та облаштування автомобільної дороги Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 33+266 - км 106+882 (Тернопільська область)», розроблена КП Мала Іноваційна Фірма «ПРАКТИКА», які погоджені у встановленому законодавством порядку та не передбачали даного з'їзду.
Наведене свідчить, що ні органом місцевого самоврядування, який погоджував межі земельної ділянки ОСОБА_2 , ні безпосередньо позивачкою, що вона підтвердила в судовому засіданні, будучи допитаною в процесуальному статусі свідка, не було погоджено зі Службою облаштування заїзду/виїзду на земельну ділянку з кадастровим номером 6125088300:05:001:0125, з'їзд з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови позивача, відповідно він відсутній і у схемах організації дорожнього руху.
Водночас у цих схемах міститься інформація про з'їзд на земельну ділянку позивачки з іншої сторони, а саме з АДРЕСА_1 .
Вважає невірним твердження позивача щодо не виконання протокольних доручень Тернопільської ОВА, оскільки Служба, як неприбуткова державна організація, діє лише на підставі та в межах повноважень визначених Положенням про Службу, відповідно до якого Служба у своїй діяльності керується наказами та дорученнями Уповноваженого органу управління, яким виступає Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, від якого Служба не отримувала жодних доручень щодо внесення змін в даний проект. Окрім того Служба, як замовник робіт, за бюджетні кошти не має права замовляти та оплачувати одні і ті ж роботи, в тому числі розроблення схеми ОДР.
Водночас на момент звернень позивача від 22.10.2021 року та від 18.11.2022 року та на час проведення наради при ОДА, вже був наявний експертний звіт від 25.02.2019 року №28-0001-18, що підтверджував відповідність проекту чинним будівельним нормам.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. просила апеляційну скаргу задовольнити з мотивів, викладених у ній.
В судовому засіданні представники Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Тернопільській області - Юськевич Є.В. та адвокат Кавійчик В.П. просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 28 грудня 2004 року, адреса домоволодіння змінена, вулиці присвоєно назву ОСОБА_3 , замість ОСОБА_4 на основі рішення Струсівської сільської ради № 142 від 02 квітня 2007 року «Про затвердження назв вулиць населених пунктів Струсівської громади» (т.1, а.с.7-9).
Згідно довідки виконавчого комітету Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 30 від 13 лютого 2023 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходився раніше за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідно до проведеної інвентаризації житлового фонду та рішення сесії Струсівської сільської ради №142 від 02 квітня 2007 року, на даний час вищезазначений житловий будинок має наступу адресу: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с.10).
Вказаний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці: площею - 0,1565 га, кадастровим номером - 6125088300:05:001:0125, цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд», яка розташована за адресою: Тернопільська область, Теребовлянський району, с. Струсів і належить ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно з Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №225095, реєстраційний № 010965903810, виданий 10 грудня 2009 року на підставі Рішення сесії Струсівської сільської ради № 472 від 14 липня 2009 року. На плані меж цієї земельної ділянки їх описано: від А до Б - землі гр. ОСОБА_5 ; від Б до А - землі Струсівської сільської ради (т. 1, а. с. 7 (зворот)-8).
Як слідує з паспорту 571 на забудову садиби в населених пунктах України - генплан забудови земельної ділянки забудовника ОСОБА_1 (будівництво дозволено на підставі рішення виконкому Струсівської сільської ради № 115 від 19 липня 2007 року), на вказаній ділянці, окрім житлового будинку позивача, також розміщено господарський будинок, літню кухню, гараж тощо (т. 1, а. с. 29).
Згідно наданих фотоматеріалів вбачається, що заїзд - ворота (брама) на подвір'я ОСОБА_1 , як і благоустрій самого подвір'я були влаштовані в процесі капітального ремонту мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області». Попередньо ця частина земельної ділянки ОСОБА_1 була огороджена металічною сіткою (т. 1, а.с. 10 (зворот) - 12; т. 4, а.с. 35- 39, 43-44, 155-158).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» № 55 від 30 січня 2019 року (чинна до 01 січня 2022 року), до автомобільних доріг загального користування державного значення віднесено, зокрема, автомобільну дорогу «Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль» з присвоєнням індексу «Н-18».
Цей статус вказана автомобільна дорога не втратила і на час вирішення судом справи по суті, що слідує зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» № 1318 від 15 грудня 2023 року.
За змістом матеріалів судової справи та із відкритих даних публічної кадастрової карти України (https://kadastr.live/#19/49.3427976/25.6202171), автомобільна дорога загального користування державного значення Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль Н-18 в межах Тернопільської області знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6125088300:05:001:0369, площею 0,4113 га, за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, Теребовлянський район, с. Струсів, з категорією земель «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» та цільовим призначення «12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства», перебуває у державній власності.
Житловий будинок, який належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - розміщений на земельній ділянці, яка межує з автомобільною дорогою загального користування державного значення «Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103-602 у с. Струсів Тернопільській області».
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 122 «Деякі питання дорожнього господарства» затверджено перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2021 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», що додаються та внесено до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року № 382 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 42, ст. 1480; 2021 р., № 1, ст. 16), зміни, що додаються. Вказаною Постановою Кабінет Міністрів України визначив в межах Тернопільської області об'єкти будівництва автомобільних доріг, об'єкти капітального ремонту автомобільних доріг та об'єкти поточного середнього ремонту автомобільних доріг.
У переліку об'єктів капітального ремонту автомобільних доріг Тернопільської області, визначеному Кабінетом Міністрів України, зокрема вказано міст через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103 + 602 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2021-%D0%BF#Text).
Також вказаною постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року № 382, затверджено Паспорт державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018-2022 роки, відповідно до якого державним замовником-координатором визначено Мінінфраструктури, державним замовником Укравтодор, керівником Програми - Міністр інфраструктури. Виконавцями Програми визначено - Мінінфраструктури, Укравтодор, обласні та Київська міська держадміністрації.
Служба, будучи балансоутримувач дороги державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103 + 602, замовила виконання робіт з виготовлення проектної документації «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області». Генеральним проектувальником якого виступило ТОВ «Віакон Україна» (далі - ТОВ «Віакон Україна»).
ТОВ «Віакон Україна» у 2017 році розроблено Робочий проект на капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103-602 у Тернопільській області у п'ятьох томах, копія якого на вимогу суду надана відповідачем до матеріалів судової справи (т.1 а.с. 108-263, т.2 а.с. 1-224, т.3, а.с. 1-62).
Згідно із пояснювальної записки Робочого проекту (том 1), вказаним робочим проектом передбачено демонтаж прогінної будови та влаштування металогофрованих конструкцій. Автомобільна дорога є важливою магістраллю в системі дорожньої мережі України та з'єднує між собою промислові та адміністративні центри України, перетинає дві дороги державного значення та цілий ряд доріг місцевого значення, забезпечує зв'язок з північними та західними областями України і відноситься до національних доріг Н-18. Дана ділянка дороги відремонтована понад 40 років тому і з цього часу жодного разу капітально не ремонтувалась.
Щодо стану мосту, який розташований через р. Серет на км 103-602 автомобільної дороги Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль, в Робочому проекті вказано, що міст збудовано у 1967 році, знаходиться в аварійному стані.
Відповідно до розділу 7 Том 1 Робочого проекту на капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103-602 у Тернопільській області «Основні рішення та показники генерального плану, інженерних мереж і комунікацій» передбачено, що будівельна довжина ділянки складає 360,88м. Ширина проїзної частини становить 7,5 м. На всій довжині траси передбачено влаштування трьох в'їздів у двори та одне примикання у вулицю. Проектом передбачено демонтаж існуючого мосту за схемою 11,36-1676-11,36 м та влаштування трьохочкової металевої гофрованої конструкції.
В складі згаданої проектної документації (том 2) проектантом, відповідно до вимог ДСТУ 8752:2017 «Безпека дорожнього руху. Проект організації дорожнього руху», розроблено схему організації дорожнього руху на якій вчинено запис «Департаментом патрульної поліції погоджено листом від 12.12.2019 321398/41/27/02-2019», підписано начальником Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції, полковником поліції О.С. Фалатюк (т. 2 а.с. 25).
З аналізу схеми організації дорожнього руху, розробленої в складі цієї проектної документації, відсутнє влаштування з'їзду з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови позивача за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5.
У проекті організації дорожнього руху та облаштування автомобільної дороги державного значення Н-18 «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль» км 33+266 - 106+882 (Тернопільська область), складений у 2009 році МІФ «ПРАКТИКА» також відсутнє влаштування заїзду з цієї автомобільної дороги загального користування державного значення на територію садибної забудови ОСОБА_1 (т. 4, а.с. 40-42).
Описаний вище проект капітального ремонту пройшов державну експертизу проектної документації та Державним підприємством УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА надано позитивний експертний звіт №28-0001-18 від 25 лютого 2019 року щодо розгляду проектно кошторисної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103-602 у Тернопільській області (т. 1 а. с. 45-52).
Ремонтні роботи мостового переходу через р. Серет на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-18 Івано - Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у с. Струсів Тернопільській області розпочались у 2020 році.
Під час проведення будівництва підходів до мосту через р. Серет, враховуючи геометричні параметри мосту, русло річки, можливі наслідки льодоходу і параметри попереднього мосту та існуючої дороги - дорогу було піднято, встановлено бар'єрне огородження та бордюр згідно проектної документації.
Відповідно ОСОБА_1 вважала, що внаслідок таких дій було перекрито з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою облаштування заїзду на територію свого будинковолодіння з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602, позивачкою особисто та через адвоката, адресовано відповідні звернення до суб'єктів владних повноважень для вжиття заходів в межах їх компетенції щодо усунення створених розпочатими ремонтними роботами обмежень (перешкод) у користуванні її майном, зокрема, в частині перекриття заїзду на подвір'я, який існував до початку виконання таких робіт.
Свої звернення позивач мотивувала тим, що оскільки таке перекриття унеможливлює заїзд на прибудинкову територію ОСОБА_1 , завдає шкоду їй як власниці земельної ділянки, а при розробленні проектної документації капітального ремонту мосту - не було враховано реальну забудову населеного пункту села Струсів, то існує необхідність вжиття відповідних заходів щодо внесення змін у робочий проект на капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області, передбачивши з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та облаштувати з'їзд на вказану територію (т. 1 а.с.12 (зворот) - 19).
22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Служби, в якій просила облаштувати заїзд на її присадибну земельну ділянку так, як він був облаштований до проведених ремонтних робіт (т. 4, а. с. 159).
23 жовтня 2021 року Служба листом №10-02/2584 повідомила, що з метою забезпечення безпеки всіх учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 необхідно розробити та погодити у встановленому порядку схему організації дорожнього руху на ділянці на автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 у с. Струсів Тернопільській області в місці заїзду-виїзду з садибної забудови на автомобільну дорогу загального користування державного значення.
21 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської обласної військової адміністрації, в якій просила відновити заїзд на її подвір'я.
06 липня 2022 року позивачкою отримано лист №1677/Л-15/3229-Л-030/01-13 «Про відновлення заїзду», у якому Тернопільська обласна військова адміністрація повідомила ОСОБА_1 , що на звернення позивача від 21 червня 2022 року щодо відновлення заїзду, обласною державною адміністрацією ініційовано та проведено нараду за участі представників Служби автомобільних доріг та Управління патрульної поліції Тернопільської області, щодо врегулювання питання перекриття заїзду на подвір'я жительки с. Струсів ОСОБА_1 спричинене у ході ремонту мостового переходу на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач-Тернопіль. У вказаному листі Тернопільської обласної військової адміністрації вказано: «за наслідками наради дано доручення Службі автомобільних доріг в області у найкоротші терміни вжити заходів щодо внесення змін в проектну документацію передбачивши заїзд з автомобільної дороги загального користування державного значення 11-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль, на подвір'я жительки ОСОБА_1 ».
18 листопада 2022 року ОСОБА_1 повторно звернулась із листом до Служби, в якому просила облаштувати заїзд на її присадибну земельну ділянку так, як він був облаштований до проведених ремонтних робіт.
01 грудня 2022 року Служба листом № 10-02/2026 повідомила, що з метою забезпечення безпеки всіх учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 необхідно розробити та погодити у встановленому порядку схему організації дорожнього руху на ділянці на автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 у с. Струсів Тернопільській області в місці заїзду-виїзду з садибної забудови на автомобільну дорогу загального користування державного значення ( т.1 а.с.15).
30 грудня 2022 року адвокат позивачки - Сампара Н. М направила до Тернопільської обласної військової адміністрації адвокатський запит, в якому попросила надати інформацію про виконання протокольного рішення від 28 червня 2022 року та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують виконання Службою даного їй доручення.
Відповідно до отриманої відповіді від 05 січня 2023 року №04-145/16 Тернопільська обласна військова адміністрація повідомила, що інформації про проведену роботу від Служби на адресу обласної військової адміністрації не надходило.
30 грудня 2022 року, адвокатом Сампарою Н. М. направлено до Служби адвокатський запит, в якому просить надати інформацію та відповідні копії документів, що стосується проведення будівельних робіт по ремонту та облаштуванню моста через р. Серет в с. Струсів на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602.
31 січня 2023 року стороною позивача отримано відповідь від Служби №10-02/161, відповідно до якої повідомлено, що на момент розроблення проектної документації «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано- Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» від громадянки ОСОБА_1 на адресу Служби не надходило відповідних звернень чи заяв щодо влаштування заїзду-виїзду з садибної ділянки на автомобільну дорогу загального користування державного значення. В складі згаданої проектної документації розроблено та погоджено з відповідним підрозділом Патрульної поліції організацію дорожнього руху, яка не передбачає влаштування заїзду-виїзду вказаного у зверненні. Також повідомлено, що згідно з проектом організації дорожнього руху автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач- Тернопіль км 33+811-106+769 влаштування заїзду-виїзду на територію садибної забудови передбачений по вулиці Поперечна. Також повідомлено, що Служба є балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування у Тернопільській області, в тому числі автомобільної дороги Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль в складі якої є штучні споруди. Однак, проект «Капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області» на даний момент не є реалізованим повністю, а об'єкт є незавершеним у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань (т.1 а.с. 18 (зворот)).
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції позивачка ОСОБА_1 в процесуальному статусі свідка суду пояснила, що будинок в АДРЕСА_1 придбала у 1986 році, де і на той час був облаштований заїзд зі сторони дороги. Будинковолодіння було огороджене дерев'яним плотом, а пізніше сіткою. ОСОБА_1 вважала, що заїзд був упорядкований ще попередніми власниками, а тому його ні з ким не потрібно погоджувати. Зі сторони дороги була брама, через неї на подвір'я завозили вугілля та дрова. Гараж почали будувати у 2009 році, на даний час він збудований, влаштована брама, однак через дорожнє огородження позивачка не може користуватися своїм майном. Коли розроблявся проект мосту з ОСОБА_1 не погоджували його. Позивачка також не погоджувала заїзд із мосту з відповідачем, адже вважала, що з цієї сторони вона ні з ким не межує.
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з 1983 року проживає у АДРЕСА_1 , а тому їй відомо про те, що заїзду зі сторони вул. Поперечна на подвір'я позивачки не було, він був облаштований зі сторони дороги, там стояла дерев'яна огорожа, через яку завозили дрова і картоплю. ОСОБА_1 придбала тільки будинок, ні хліва, ні надвірних будівель там не було. Зі сторони АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 була хвіртка, куди заходили, та огородження з сітки, однак туди заїжджати не було можливості через «підйом», а зі сторони дороги було рівно. Про погодження позивачкою заїзду зі сторони мосту свідку нічого не відомо.
Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що у будинковолодінні, в якому на даний час проживає ОСОБА_1 , він мешкав з 1978 року по 1985 рік з дружиною та дітьми. Це житло свідок винаймав, він з сім'єю проживав у двох кімнатах. На той час будинок був облаштований дерев'яною огорожею, пофарбованою у голубий колір, а нижня частина ділянки - город 5-6 сотих. Захід на подвір'я був від костелу, там стояла хвіртка, а заїзд - внизу ділянки облаштували, тоді вже був міст. Свідок заїздом не користувався бо нічого не возив.
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що проживає в с. Варваринці, що межує із с. Струсів, сусідку ОСОБА_1 знає з часу придбання нею будинку. Заїзд до її будинковолодіння було облаштовано зі сторони дороги, встановлено сітку, і якщо виникала потреба щось завезти, сітку знімали. В тому місці не було дорожнього огородження, а тому цим заїздом користувалися безперешкодно. Зі сторони костелу на подвір'я позивачки була влаштована хвіртка.
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що проживає по АДРЕСА_4 , з 1968 року, через річку - навпроти мешкає ОСОБА_1 . Свідок пам'ятає попереднього власника, однак коли саме позивачка придбала будинок не пригадує, але це житло завжди межувало з дорогою, навпроти подвір'я - костел, з іншого боку - будинок сусідів, і город - внизу, до річки. Будинок був облаштований дерев'яною огорожею, спереду, від костелу стояла хвіртка, але заїжджали туди, де була сітка, від дороги. До 2021 року ніяких відбійників не було у тому місці, огородження мосту знаходилося за межами сітки ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в с. Струсів він проживає з 1967 року та обізнаний, що ОСОБА_1 межує з мостом, костелом та річкою. Ще будучи дитиною він заходив у садок того будинку по груші, заходив з дороги, там були дерев'яні штахети, розділені на дві половини. Свідок не знає, чи був заїзд на подвір'я спереду від костелу, він туди не ходив, але з того місця заїхати важко там сильний схил.
Допитана в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що проживає у АДРЕСА_5 , з 1985 року. Пам'ятає, що ОСОБА_1 купила будинок по сусідству у 1986 році, а переїхала туди жити через два роки. Подвір'я позивачки було огороджене сіткою, а зі сторони мосту стояв дерев'яний «заборчик», туди завозили дрова і картоплю. Як була облаштована огорожа зі сторони костелу, свідок не пригадує. З центральної дороги був безперешкодний заїзд, а зараз там стоять відбійники.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що приходиться позивачці ОСОБА_1 сином. У 1986 році батьки придбали будинковолодіння в с. Струсів, де була облаштована дерев'яна огорожа, а у 1987 році встановили сітку, по периметру і від дороги. Заїзд був зі сторони дороги, там стояла дерев'яна брама, а потім її змінили на металічну, через неї все завозили з городу, а також дрова. Рельєф ділянки не дозволяв влаштували заїзд зі сторони костелу, там крутий підйом. З тої сторони була облаштована тільки хвіртка. Огородження мосту починалося метрів за 20 від заїзду. В подальшому швагро свідка почав забудовувати земельну ділянку, він зняв браму і затягнув усе сіткою, яку знімали, коли потрібно було заїхати. Останній раз заїздом позивачка користувалася у 2020 році. Будівництво гаража розпочали у 2007 році, але фактично огорожа і брама улаштовані тоді, коли міст вже було збудовано та встановлено відбійники.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Службу внести зміни у робочий проект на капітальний ремонт мосту через р. Серет на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області, передбачивши з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та облаштувати з'їзд на вказану територію, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою свого порушеного права.
Водночас відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Службу розробити та погодити у встановленому порядку схему організації дорожнього руху на автомобільній дорозі державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 у Тернопільській області, передбачивши з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на подвір'я жительки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції вважав її похідною.
З такими висновками погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Згідно ч. 4 ст. 13 та ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
За змістом ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
За загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених у ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Частиною 2 ст. 103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Визначення права власності особи наведено у ст. 316 ЦК України, частиною 2 котрої визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України складають правомочності власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном. В силу частин 2, 4 - 5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник (співвласники) не можуть використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Статтею 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України регламентовані підстави набуття права вланості. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У свою чергу, статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням його права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 14 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на час надання органом місцевого самоврядування дозволу на забудову земельної ділянки позивачки) передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: визначення згідно з рішенням відповідної ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією; встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від форми власності у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами; забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній, місцевих правил забудови населених пунктів; проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація охорони культурної спадщини; організація робіт, пов'язаних із створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.
Як передбачено ч. 1 ст. 17 цього Закону, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.
Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд (ст. 22 Закону України «Про основи містобудування»).
Згідно із статтею 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про транспорт» до земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.
До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, зокрема, будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами.
Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального користування та їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про автомобільні дороги» розвиток мережі автомобільних доріг загального користування має для держави пріоритетне значення.
Статтею. 7 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільні дороги загального користування є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.
Згідно Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439, Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Для належного та своєчасного виконання завдань по ремонту та належному утриманню автомобільних доріг загального користування в межах Тернопільської області створено Службу.
Підпунктом 13 пункту 10 Положення про Державне агентство автомобільних доріг України передбачено, що Голова Укравтодору утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи і організації, затверджує положення (статути) про них.
Відповідно до Положення «Про Службу автомобільних доріг у Тернопільській області» затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29 липня 2019 року № 255, Служба заснована на державній власності і належить до сфери управління Держаного агентства автомобільних доріг України.
На балансі Служби обліковуються автомобільні дороги, та їх складові, передані Службі в оперативне управління, що є складовою єдиної транспортної системи України та належать до сфери управління Укравтодору (пункт 5.3 Положення № 255).
Правила проектування і будівництва автомобільних доріг загального користування в Україні встановлено ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Споруди транспорту. Частина I. Частина II (далі - ДБН В.2.3-4:2015).
Розділом 4 Частини 1 «Проектування» ДБН В.2.3-4:2015 передбачено, що прийняті проектні рішення повинні передбачати заходи для забезпечення безпеки руху всіх учасників дорожнього руху, у тому числі пішоходів у місцях переходу дороги, на час проведення будівництва, а також відповідність споживчих властивостей автомобільної дороги та її окремих елементів вимогам нормативних документів протягом міжремонтних строків експлуатації.
За положеннями пункту 4 Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», які застосовують для визначення видів ремонтів та переліку ремонтно-будівельних робіт, які повинні виконуватись на автомобільних дорогах загального користування, ремонти направлені на забезпечення споживчих властивостей автомобільних доріг сукупності транспортно-експлуатаційних показників, безпосередньо відповідають інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху».
Так, пунктом 3.1.12 ДБН В.2.3-4:2015 визначено, що з'їзд з автомобільної дороги (в'їзд на дорогу, примикання) це елемент автомобільної дороги, призначений для з'їзду з автомобільної дороги на прилеглу територію або в'їзду на неї з прилеглої території.
Пунктом 4.4 Розділу 4 Частини 1 «Проектування» ДБН В.2.3-4:2015 передбачено, що траса автомобільної дороги повинна прокладатись з урахуванням відповідної містобудівної документації: генеральної схеми планування території України; схеми планування території Автономної Республіки Крим; схеми планування територій областей, районів, їх окремих територій, які мають регіональне значення; генеральних планів або планів зонування територій населених пунктів; детальних планів територій.
При прийнятті проектних рішень необхідно враховувати результати громадських слухань у межах вимог чинних нормативних документів при відповідному техніко-економічному розрахунку.
Таким чином, положеннями ДБН В.2.3-4:2015 та Галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 врегульовано правила проектування, ремонту і будівництва автомобільних доріг загального користування та передбачено, зокрема, що при прийнятті проектних рішень слід враховувати містобудівну документацію населеного пункту та передбачити також відповідність споживчих властивостей автомобільної дороги та її окремих елементів інтересам користувачів та чинним нормам згідно з Законами України «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху». При цьому, з'їзд з автомобільної дороги (в'їзд на дорогу, примикання) є елементом автомобільної дороги.
Так, судом було встановлено що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння в АДРЕСА_1 , яке знаходиться на земельній ділянці площею - 0,1565 га, кадастровий номер 6125088300:05:001:0125, яка межує, в тому числі з автомобільною дорогою державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602, балансоутримувачем якої є Служба.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 стверджувала, що саме зі сторони дороги на вказану земельну ділянку було влаштовано заїзд/виїзд, однак під час проведення будівництва підходів до мосту через р. Серет, враховуючи геометричні параметри мосту, русло річки, можливі наслідки льодоходу і параметри попереднього мосту та існуючої дороги - дорогу було піднято, встановлено бар'єрне огородження та бордюр, згідно проектної документації, внаслідок чого їй було перекрито з'їзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням, як вона вважала, її прав як власника, які потребують захисту в спосіб, визначений у прохальній частині позовної заяви.
Колегія суддів суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що заїзд/виїзд на земельну ділянку ОСОБА_1 з дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 не було передбачено містобудівною документацією, цей з'їзд не погоджувався зі Службою, як і не погоджувалось облаштування заїзду/виїзду в схемі організації дорожнього руху.
Так, у 2020 році на автомобільній дорозі загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль км 103+602 у с. Струсів Тернопільській області розпочались ремонтні роботи мостового переходу через р. Серет на вказаній автомобільній дорозі.
Під час проведення будівництва підходів до мосту через р. Серет, - дорогу піднято, встановлено бар'єрне огородження та бордюр згідно проектної документації.
Суд першої інстанції вірно виснував про те, що внаслідок таких дій не було перекрито з'їзд з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови позивача за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5, оскільки такого не було погоджено, як і не відображено у містобудівній документації, а заїздом/виїздом на територію до своєї земельної ділянки ОСОБА_1 користувалася безперешкодно через відсутність там металевого бар'єрного огородження, однак це суперечило схемі організації дорожнього руху на цій ділянці дороги.
Також місцевим судом надано належним чином оцінку як доказу - паспорту 571 на забудову садиби в населених пунктах України - генплан забудови земельної ділянки забудовника ОСОБА_1 , з якого видно, що позивачці дозволено забудову земельної ділянки, яка є об'єктом містобудування, на підставі рішення виконкому Струсівської сільської ради № 115 від 19 липня 2007 року, однак із вказаного паспорту, оригінал якого судом першої інстанції було оглянуто, не вбачається, що на територію садибної забудови позивача за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5, передбачено заїзд/виїзд з автомобільної дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602.
Крім того, в експлікації до цього генплану немає інформації про огорожу будинковолодіння, про розміщення хвіртки чи воріт (брами), які б вказували на заїзд/виїзд на подвір'я позивачки, відсутній детальний опис та пояснення до графічних матеріалів плану, включаючи інформацію про розміщення інженерних мереж та інфраструктури. Немає даних про червоні лінії, які розділяють територію забудови та території іншого призначення, та лінії регулювання забудови в межах даної території, як і інформації про те, що саме зі сторони автомобільної дороги державного значення Н-18 «Івано- Франківськ - Бучач - Тернопіль» облаштовано заїзд/виїзд на земельну ділянку, якою на той час користувалася ОСОБА_1 , оскільки у власність позивачці вона була передана у 2009 році.
Також апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що покази допитаних свідків вказують на те, що ОСОБА_1 фактично користувалася земельною ділянкою в спосіб, який вважала для себе доцільним, влаштувавши цей заїзд/виїзд на автомобільну дорогу без відповідного погодження, що також підтверджується і схемами організації дорожнього руху, у місці його облаштування, які вказують на те, що заїзд/виїзд на земельну ділянку ОСОБА_1 з автомобільної дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 суперечить Правилам дорожнього руху, дорожній розмітці, яка відображена у схемах.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що в складі вище згаданої проектної документації (том 2) проектантом, відповідно до вимог ДСТУ 8752.2017 «Безпека дорожнього руху. Проект організації дорожнього руху», розроблено схему організації дорожнього руху на якій вчинено запис «Департаментом патрульної поліції погоджено листом від 12.12.2019 321398/41/27/02-2019», підписано начальником Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції, полковником поліції О.С. Фалатюк.
З аналізу схеми організації дорожнього руху, розробленої в складі згаданої проектної документації, вбачається, що влаштування з'їзду з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602, зокрема на територію садибної забудови за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5 - відсутнє.
У проекті організації дорожнього руху та облаштування автомобільної дороги державного значення Н-18 «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль» км 33+266 - 106+882 (Тернопільська область), складений у 2009 році МІФ «ПРАКТИКА» також відсутнє влаштування з'їзду з цієї автомобільної дороги загального користування державного значення на територію садибної забудови ОСОБА_1 .
Відтак суд першої інстанції обґрунтовано виснував про те, що ані органом місцевого самоврядування, який погоджував межі земельної ділянки ОСОБА_1 , ані безпосередньо позивачкою, що вона підтвердила в судовому засіданні у суді першої інстанції, будучи допитаною в процесуальному статусі свідка, не було погоджено зі Службою облаштування заїзду/виїзду на земельну ділянку з кадастровим номером 6125088300:05:001:0125.
Крім того, з'їзд з автомобільної дороги загального користування Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 на територію садибної забудови позивача за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, село Струсів, вулиця Поперечна, 5, відсутній і у вищезазначених схемах організації дорожнього руху, в яких, у свою чергу, міститься інформація про з'їзд на земельну ділянку позивачки зі сторони вул. Поперечна, с. Струсів.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на протокольне рішення Тернопільської обласної військової адміністрації, згідно якого за наслідками наради дано доручення Службі автомобільних доріг в області у найкоротші терміни вжити заходів щодо внесення змін в проектну документацію передбачивши заїзд з автомобільної дороги загального користування державного значення 11-18 Івано Франківськ - Бучач - Тернопіль, на подвір'я жительки ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки таке рішення базується тільки на усних доводах учасників наради про те, що заїзд/виїзд на територію земельної ділянки ОСОБА_1 існував та Служба була обізнана з його облаштуванням, однак матеріалами справи такі доводи спростовуються, оскільки законність влаштування з'їзду/заїзду з цієї автомобільної дороги загального користування державного значення на територію садибної забудови ОСОБА_1 не підтверджується жодними вище дослідженими доказами.
Також місцевий суд слушно звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до відповідача та узгодити заїзд/виїзд на належну їй земельну ділянку з автомобільної дороги загального користування державного значення Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602, попередньо узгодивши схему організації дорожнього руху на цій ділянці дороги з органом Національної поліції.
Водночас стороною позивачки не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчиняються такі дії.
Крім того, 01 грудня 2022 року Служба листом № 10-02/2026 повідомила, що з метою забезпечення безпеки всіх учасників дорожнього руху, ОСОБА_1 необхідно розробити та погодити у встановленому порядку схему організації дорожнього руху на ділянці на автомобільної дороги загального користування державного значення Н-18 Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602 у с. Струсів Тернопільській області в місці заїзду-виїзду з садибної забудови на автомобільну дорогу загального користування державного значення.
Виходячи з вищенаведеного колегія судів вважає, що за відсутності розробленої з боку позивачки схеми ОДР, яка має бути погоджена відповідним підрозділом Національної поліції, із включенням в неї заїзду/з'їзду на автомобільну дорогу державного значення, який (заїзд/з'їзд) знаходиться на відстані 8-10 метрів від проектних конструкцій моста і подальше його облаштування із зняттям бар'єрного огородження, може потенційно створювати небезпеку для учасників дорожнього руху, а суспільний інтерес превалює над інтересом позивачки.
Доводи апеляційної скарги про те, що викопіювання з Генерального плану забудови населеного пункту (с. Струсів) щодо забудови вищезазначеної земельної ділянки, на вказаній ділянці, передбачає заїзд-виїзд на територію садибної забудови з автомобільної дороги загального користування ІваноФранківськ-Бучач-Тернопіль км 103+602, колегія оцінює критично, оскільки жодних доказів на підтвердження цієї обставини стороною позивача надано не було.
Водночас суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не була позбавлена права клопотати перед судом про витребування оригіналу Генерального плану забудови населеного пункту с. Струсів чи іншої містобудівної документації, однак такого клопотання суду не було заявлено, як і не було повідомлено суду про перешкоди в отриманні доказів, в той час як процесуальний обов'язок доведення позовних вимог покладається саме на позивача.
Відтак апеляційний суд вважає правильним висновок місцевого суду про недоведеність позивачкою порушення її прав.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Служба не є розробником робочого проекту капітального ремонту мосту через р. Серет і відповідно не може вносити зміни у робочий проект, однак за наявності відповідних законних підстав може ініціювати таке питання перед розробником - ТОВ “Віакон Україна».
Також, Служба не має повноважень розробляти схеми організації дорожнього руху, оскільки це здійснюють спеціалізовані проектні організації, та не має права їх погоджувати, оскільки таке погодження належать до компетенції Національної поліції України, в розумінні ст. 52-3 ЗУ “Про дорожній рух» та п.5.5. ДСТУ 8752:2017, згідно якого проект (схема) ОДР підлягає погодженню з уповноваженим підрозділом Національної поліції України та затвердженню в установленому порядку. Лист на погодження подає організація-розробник. Розділ ОДР у складі проектної документації на будівництво, ремонт дороги (вулиці), об'єкт дорожнього сервісу погоджують та затверджують разом із зазначеною документацією.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції по суті вирішення спору не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Хома М.В.
Костів О.З.