Справа № 608/2453/15-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/334/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала суду
20 листопада 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора.
Звернуто в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень, внесену заставодавцем ОСОБА_9 за обвинуваченого ОСОБА_7 згідно ухвали Чортківського районного суду Тернопільської області від 23.05.2024.
Застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 09 листопада 2025 року включно без визначення застави.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати в частині задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.
Вказані вимоги мотивує тим, що матеріали провадження не містять будь-яких даних на підтвердження умисного ухилення обвинуваченого від виконання покладених на нього обов'язків, а його електронний браслет був розряджений, а коли прибували працівники поліції він спав.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону в повній мірі дотримано судом при розгляді клопотання.
Так, на розгляді Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 КК України.
Ухвалою Чортківського районного суду від 05.04.2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 121 120 гривень та покладенням обов'язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
Так, ОСОБА_7 вибув 05 червня 2024 року після звільнення з Чортківської УВП (№26) у зв'язку із внесенням застави, що також підтверджено довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області ТУ ДСА в Тернопільській області № 03-765/24 від 05 червня 2024 року.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 серпня 2025 року вказаний запобіжний захід у вигляді застави продовжено до 10 жовтня 2025 року включно.
Згідно інформації, отриманої від ГУНП в Тернопільській області за №121380-2025 від 27.08.2025 встановлено, що 23.08.2025 обвинуваченим ОСОБА_7 було порушено встановлений судом обов'язок носити електронний засіб контролю, оскільки його фактичне місцеперебування неможливо було встановити у період часу з 02.42 год. до 07.04 год. 23.08.2025. Крім того зазначено, що 23.08.2025 о 02:42 на пульт моніторингу ЕЗК надійшов сигнал тривоги «Браслет-трекер вимкнено». При спробах зв'язатися з обвинуваченим, всі телефони були вимкнені або знаходились поза зоною досяжності. Вказане порушення зареєстровано через лінію 102 до ЄО № 10817 від 23.08.2025 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області.
За вказаним фактом за місцем проживання ОСОБА_7 виїхав наряд поліції, де останній був відсутній, на звукові та світлові сигнали ніхто не реагував, також ніхто не відповідав на телефонні дзвінки. О 07:10 23.08.2025 ОСОБА_7 зателефонував до працівників моніторингу ЕЗК та повідомив, що перебуває вдома і причиною вимкнення браслета він назвав те, що забув його зарядити, про нічні візити працівників поліції, за його словами, він не знав, оскільки спав. Згідно рапорту начальника СД Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області при виїзді за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_7 виявлено, що останній перебуває за місцем проживання, порушень не виявлено. До рапорту додано фотографію ОСОБА_7 за місцем його проживання.
Відповідно до ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За приписами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як зазначено у п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
Мотивуючи своє рішення щодо необхідності зміни раніше обраного запобіжного заходу та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190, ч.2 ст.199 КК України, яке згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочину, та наявність передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду; впливати на свдіків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про існування вказаних ризиків свідчать обставини цього кримінального правопорушення та поведінка обвинуваченого, зокрема те, що він, будучи належним чином повідомлений про покладені на нього обов'язки, у тому числі носити електронний засіб контролю, зокрема 23.08.2025 місце знаходження його встановити виявилось неможливим, що свідчить про наявність ризику ухилення від суду та слідства.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 , до якого раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 121 120 грн. та покладенням на нього у випадку внесення застави обов'язків, порушив обов'язок, покладений на нього при застосуванні застави, а саме: носити електронний засіб контролю.
Така процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 стала підставою звернення прокурора до суду з клопотанням про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки раніше обраний запобіжний захід виявився недостатнім для запобігання ризикам.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Таким чином суд першої інстанції, враховуючи неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , відомостей про його особу, а також існування ризику того, що обвинувачений може й в подальшому переховуватися від суду, а раніше застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід не забезпечив належного виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дійшов правильних висновків про зміну раніше обраного запобіжного заходу та необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд слушно зазначив про те, що інші більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти встановленому ризику. З таким висновком місцевого суду погоджується й колегія суддів, з огляду на те, що внесена за обвинуваченого визначена ухвалою суду сума застави не стала для останнього запобіжником щодо виконання покладених на нього обов'язків..
Крім того, як повідомив в судовому засіданні прокурор, 28 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено ще підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень та ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 05.09.2025 року у тому кримінальному провадженні застосовано до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави.
Отже, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, місцевим судом вірно було враховано наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які за обставин викладених вище, не можна вважати недоведеними.
Колегія суддів також звертає увагу, що КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваних чи обвинувачених кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного чи обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогнозованості характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду про необхідність застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , виходячи з вимог ст.ст. 177, 178, 183 КПК, в тому числі і з огляду на правову кваліфікацію інкримінованого останній кримінального правопорушення, а тому вважає, що інший вид запобіжного заходу обвинуваченому, з великою вірогідністю, не зможе запобігти існуючим ризикам, та унеможливить завершення судового розгляду кримінального провадження, що в свою чергу не буде слугувати виконанню завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений міцно спав, коли прибували працівники поліції, а його браслет розрядився, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не підтверджені доказами. На думку колегії суддів, навіть у разі документального підтвердження вказаних обставин, вони не можуть нівелювати наявність встановлених ризиків.
Крім того ОСОБА_7 було роз'яснено, що якщо він, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спецфонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановлено, що ОСОБА_7 при цьому було проінструктовано про правильність порядку експлуатації електронного засобу контролю, вручено йому про це пам'ятку та складено протокол про необхідність правильної його експлуатації.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність підстав для звернення застави в дохід держави на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України, є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що апеляційний суд перевіряє законність постановлення оскаржуваної ухвали на момент її прийняття, а доцільність необхідності подальшого тримання обвинуваченого під вартою буде перевірена через нетривалий час, під час якого також будуть перевірені факти щодо існування або зменшення заявлених у клопотанні прокурора ризиків.
Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали суду, по справі не встановлено.
Аналізуючи всі викладені вище обставини в своїй сукупності, враховуючи наявність в зазначеному кримінальному провадженні доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи особу підозрюваної, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, а ухвала суду є законною, вмотивованою і обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді