Номер провадження: 22-з/813/318/25
Справа № 2-490/09
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Сегеда С. М.
11.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Драгомерецького М.М.,
за участю секретаря Козлової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутність учасників справи, заяву представника ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвоката Цимбал Альона Анатоліївна про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО» про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18.11.2009 року позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 34/05ф від 18.03.2005 року в сумі 39 399,66 грн. та судові витрати у справі (т.1, а.с.7-9).
10.09.2020 року ТОВ «ФК «АССІСТО» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на те, що 25.03.2020 року між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ТОВ «ФК «АССІСТО» укладено договір відступлення прав вимоги №616802.272, згідно з умовами якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитом, в тому числі за договором кредиту № 34/05ф (т.1, а.с.1-6).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2020 року заяву ТОВ «ФК «АССІСТО» про заміну сторони у виконавчому провадженні було задоволено (т.1, а.с.51-53).
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в особі адвоката Цимбал А.А., подав апеляційну скаргу (т.1, а.с.133-141).
Постановою Одеського апеляційного суду від 10.06.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Цимбал А.А., було задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2020 року про заміну сторони у виконавчому провадженні скасовано та у задоволенні заяви ТОВ «ФК «АССІСТО» було відмовлено (т.2, а.с.68-71).
Разом з тим, 08.07.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбал А.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «ФК «АССІСТО» судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою у розмірі 15 000,00 грн., а також сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн. (т.2, а.с.75-77).
В своїх запереченнях на заяву ТОВ «ФК «АССІСТО» просить відмовити ОСОБА_1 у стягненні судових витрат на правничу допомогу, оскільки апелянтом не було заявлено про попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу (т.2, а.с.115-119).
Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2-5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Враховуючи складність даної справи, а також для недопущення порушення строків розгляду справи, колегія суддів вирішила слухати справи у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомленні про місце, день та час слухання справи (т.2, а.с.127-129, 132-134).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За правилами ч. ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. (т.1, а.с.189).
Проте, під час ухвалення постанови 10.06.2025 року, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
За таких обставин, враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі, з ТОВ «ФК «АССІСТО» на користь апелянта слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подачу апеляційної скарги.
Що стосується питання про відшкодування витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи міститься копія угоди № 102-сз/ц-24 від 28.08.2024 року, яка укладена між адвокатом Цимбал А.А. та ОСОБА_1 про надання правової допомоги (т.1, а.с. 211-звор - 212-звор.). Крім того, також наявний рахунок-фактура від 29.11.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має сплатити адвокату Цимбал А.А. 15 000,00 грн. за наданні послуги та відповідно до квитанції від 29.11.2024 року ОСОБА_1 сплатив адвокату Цимбал А.А. 15 000,00 грн. (т.1, а.с.213, 214).
Згідно Акту виконаних робіт, адвокат Цимбал А.А. надала ОСОБА_1 наступні послуги:
-аналіз законодавства;
-надання консультації;
-підготовка, складання та направлення апеляційної скарги до суду.
Згідно вказаного Акту вартість послуг з правничої допомоги склала 15 000,00 грн. (т.1, а.с.213-звор.).
Тобто зазначені обставини свідчать про те, що вказані витрати апелянта ОСОБА_1 були фактичними і неминучими, а тому вони підлягають відшкодуванню.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених апелянтом на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених ч. 4 ст. 137 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції.
При зменшенні витрат на правову допомогу апеляційним судом враховано:
- чи змінювалася правова позиція сторін у справі в суді апеляційної інстанції;
- чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 910/20852/20.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на стягувача ТОВ «ФК «АССІСТО» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених допомогу ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції у розмірі 7 000,00 грн.
При цьому колегія суддів виходить із принципів розумності та справедливості судових витрат на правничу допомогу, а також те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 року складає 3 028,00 грн. на місяць.
Щодо посилання ТОВ «ФК «АССІСТО» в запереченнях на заяву про те, що ОСОБА_1 не було заявлено про попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає їх необгрунтованими і безпідставними, з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, 04.12.2024 року адвокат Цимбал А.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , тобто у встановлений законом строк, надала суду апеляційної інстанції клопотання про попередній розрахунок судових витрат у суді апеляційної інстанції, а також відповідні докази до нього (т.1, а.с.207-214).
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвоката Цимбал Альона Анатоліївна, про ухвалення додаткового рішення, задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного суду від 10.06.2025 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО», код ЄДРПОУ: 43426003, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок), а також судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 50 копійок)
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.11.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький