Справа № 738/2334/25
№ провадження 2/738/751/2025
18 листопада 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:
суддi - Волошиної Н.В.
з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Зміст позовних вимог.
ТОВ "Українські фінансові операції" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заяви мотивована тим, що 25 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір №4765445 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 11200 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 25 червня 2024 року по 10 червня 2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 11200 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
27 лютого 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до Відповідача.
З урахуванням наведених обставин відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором №4165445 від 25 червня 2024 року загальною сумою 70000,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом 12000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 41664,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «Українські фінансові операції» за 102 календарних дні 17136 грн.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі, а також відповідно до ч.10, 11 ст.265, ст.625 ЦК України нарахувати та стягнути інфляційні втрати та 3% річних, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили з моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості; стягнути понесені судові витрати в сумі 2422,40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його участі, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється/
ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Судом встановлено, що 25 червня 2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №4765445 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір). На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 11200 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору.
Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 11200 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , емітовану Банком АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Згідно з п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,05 % за кожен день користування кредитом та застосовується на наступних умовах. Якщо Клієнт до 19 липня 2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Окремо треба зауважити, що відповідно до п. 4.1. Договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором №4765445 від 25 червня 2024 року у період з 25 червня 2024 року по 27 лютого 2025 року включно Первісним кредитором нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 41664 грн.
27 лютого 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №27/02/2025, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 27 лютого 2025 року до договору факторингу №27/02/2025 від 27 лютого 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості за кредитним договором №4765445 від 25 червня 2024 року в розмірі 58464 грн, яка складається з: 11200 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 41664 грн - заборгованості за відсотками, 5600 грн - заборгованість за пенею та штрафами.
В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 28 лютого 2025 року по 09 червня 2025 року (102 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 17136 грн (11200,00 грн х 1,5/%= 168 грн х 102=17136 грн) (а.с.56,57).
З урахуванням наведених обставин, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4765445 від 25 червня 2024 року загальною сумою 70000,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 11200,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 41664 грн., нарахованих процентів ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за 102 календарних дні 17136 грн.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно із статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Верховний Суд у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено факт укладення 25 червня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді, шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме відповідачу надано кредит на суму 11200 грн., який 25 червня 2024 року перерахований на картковий рахунок відповідача.
У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Доказів, які б спростовували зазначені обставини відповідач суду не надав.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1.4.1 договору денна процентна ставка за користування кредитом становить 1,5% у день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.3 цього договору.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Зміни до вказаної вище статті Закону України «Про споживче кредитування» набрали чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до п.1.3 договору строку кредитування становить 350 днів.
Отже, з дати укладення договору, з 25 червня 2024 року до 19 липня 2024 року знижена процентна ставка становить 1,05 %, з 20 липня 2024 року по 19 серпня 2024 року процентна ставка - 1,5%, а з 20 серпня 2025 року до закінчення строку кредитування - 1%, а тому заборгованість за відсотками складає 39513,60 грн.
За вказаних обставин, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором, до якої входить заборгованість за тілом кредиту 11200 грн та процентами, що становить 39513,60 грн, а всього 50713,60 грн.
Також, позивач просить суд в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, вимога щодо зобов'язання орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% суперечить нормі Цивільного кодексу України та задоволенню не підлягає.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2422,40 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1754 грн 79 коп.
Відповідачем документально підтверджено понесення судових витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, які з урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 7244,00 грн.
Керуючись статтями 77-82, 141, 259, 263-265, ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4765445 від 25 червня 2024 року в розмірі 50713 (п'ятдесят тисяч сімсот тринадцять) гривень 60 копійок, з яких: 11200 грн - заборгованість за основним боргом (сумою кредиту), 39513,60 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 1754 (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) гривні 79 копійок на повернення судового збору та 7244 (сім тисяч двісті сорок чотири) гривні судових витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, примі.2 м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повний текст рішення виготовлений 21 листопада 2025 року.
Суддя Н.В.Волошина