Справа № 750/9659/25
Провадження № 2/750/2689/25
24 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретаріЩибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/9659/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
15.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» засобами поштового зв'язку звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024 від 27.06.2024 у сумі 66 000,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П. ухвалою від 17.07.2025 прийняв справу до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив судове засідання для її розгляду по суті на 24.09.2025.
24.09.2025 розгляд справи відкладений до 24.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 24.11.2025 сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, дала згоду на заочний розгляд справи. Відповідачка відзиву не подала.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 27.06.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024, відповідно до умов якого товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 20 000,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 6-10).
Указаний кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника «W3699».
Пунктом 1.2 договору встановлено, що кредит надається строком на 120 днів (дата надання кредиту - 27.06.2024), а клієнт зобов'язаний погасити кредит у останній день строку кредитування - 24.10.2024.
У пункті 3.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 1.4.1 договору процентна ставка становить 1,50% у день та застосовується у межах строку кредитування, указаного в пункті 1.2 цього договору.
Згідно з пунктом 1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5457-08хх-хххх-2528 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Як убачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.04.2025 № 3466_250423101128, 27.06.2024 на карту № 545708хххххх2528 зараховано 2 0000,00 грн (а.с. 16).
Згідно із Графіком платежів, що є додатком № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024 від 27.06.2024, сторони домовились, що позичальник 24.10.2024 (останній день повернення позики) поверне позикодавцю чисту суму кредиту в розмірі 56 000,00 грн (а.с. 11 на звороті).
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що ознайомлена, повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, що розміщені на веб-сайті ТОВ «Аванс Кредит» (пункт 7.6 кредитного договору).
19.11.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 191124/2, відповідно до умов якого, ТОВ «Аванс Кредит» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 20-24).
Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 19.11.2024 за Договором факторингу від 19.11.2024 № 19112024/2 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників (а.с. 25).
Із витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу від 19.11.2024
№ 19112024/2 убачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором від 27.06.2024 № 36036-06/2024 у сумі 66 000,00 грн, із яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом; 46 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками: - 10 000,00 грн - штрафні санкції (а.с. 26).
Із розрахунку заборгованості вбачається, що за Договором про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024 від 27.06.2024, станом на 27.06.2024, сума боргу відповідача становить 66 000,00 грн, із яких: 20 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 46 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 17-18).
Позивач зазначив, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання; після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «Аванс Кредит»; з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 19.11.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
У частинах першій, третій статті 509 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) указано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Так, загальні правила щодо форми договору визначено у статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якою:
- договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;
- якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася;
- якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі;
- якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі
№ 127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Процентна ставка за кредитним договором може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 Кодексу).
Ураховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надані кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочину на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За вказаних обставин, є встановленим факт укладення ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Приписами статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями частини першої статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги той факт, що відповідач користувалась наданими кредитором коштами, не виконуючи зобов'язань за кредитним договором від 27.06.2024 № 36036-06/2024 щодо своєчасного повернення позивачеві наданих грошових коштів суд уважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафом у сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2025 № 478/2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 10 000,00 грн за кредитним договором від 27.06.2024 № 36036-06/2024.
Отже, суд дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за Договором про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024 від 27.06.2024 та стягнення з неї кредитної заборгованості в загальному розмірі 56 000 грн.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог (84,85%).
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 36036-06/2024 від 27.06.2024 у розмірі 56 000,00 грн (п'ятдесят шість тисяч гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 2 569,26 грн (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять вісім гривень 26 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, код ЄДРПОУ - 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя