"17" листопада 2025 р. Справа № 363/4390/25
17 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачкою договірних зобов'язань по сплаті коштів за наданий кредит, порушує питання про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором №458202-КС-006 від 26 жовтня 2024 року в розмірі 20 340 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Представник позивача письмово в позові просив про розгляд справи без чого участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка, будучи повідомленою про розгляд справи, до суду повторно не прибула, участі у розгляді справи в суді не взяла відзиву не подавала.
Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.
За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 26 жовтня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №458202-КС-006, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором UA-0403, який направлено на її номер телефону НОМЕР_1 , зазначений останньою в своїй заяві анкеті.
Відповідно до п.п. 2.1-2.5, 2.7-2.11, 7.6 кредитного Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 6 000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (надалі - правила).
Тип Кредиту: кредит.
Строк, на який надається кредит: 24 тижні.
Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.
Комісія за видачу кредиту (надалі - комісія): 1 200 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.
Строк дії Договору: до 12 квітня 2025 року.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 14 743 грн. 42 коп.
Загальні витрати за кредитом: 8 743 грн. 42 коп. 2.10.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка: шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять цілих вісімнадцять сотих процентів.
Денна процентна ставка: 0,86 процентів.
У разі не здійснення сплати процентів та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим Договором та додатковими угодами до Договору терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 32 % від розміру простроченої заборгованості , який визначається відповідно до умов, описаних нижче. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання позичальником передбаченого цим Договором грошового зобов'язання згідно з графіком платежів, якщо станом на 00 год. 00 хв.н 3 (третього) дня після дати чергового платежу згідно з графіком, позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за Договором, на яку нараховується штраф. Складові простроченої заборгованості, на яку нараховується штраф: сума прострочених процентів, сума простроченої комісії за користування кредитом, сума комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів, суму простроченого кредиту, що не були оплачені в дати, які передбачені до сплати у відповідному періоді користування кредитом графіком платежів (і не нараховується на суми простроченої заборгованості у попередніх періодах і на суми будь-яких штрафів). Нарахування штрафу за порушення грошових зобов'язань здійснюється на станом на 00 год. 00 хв. 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем періодичного платежу згідно з графіком платежів, на наступну суму заборгованості: якщо в момент нарахування штрафу загальний розмір простроченої заборгованості позичальника за цим Договором є більшим, ніж розмір платежу за користування кредитом у відповідному періоді згідно з графіком платежів - штраф нараховується на суму платежу за користування Кредитом у відповідному періоді згідно з графіком платежів; якщо в момент нарахування штрафу загальний розмір простроченої заборгованості позичальника за цим Договором є меншим, ніж розмір платежу за користування кредитом у відповідному періоді згідно з графіком платежів - штраф нараховується на залишок простроченої заборгованості за Договором (при цьому, якщо в момент нарахування штрафу загальний розмір простроченої заборгованості Позичальника за цим Договором є меншим ніж 100 (сто) грн. - штраф не нараховується). У випадку погашення позичальником простроченої заборгованості за Договором у повному обсязі до 00 год. 00 хв. 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем періодичного платежу згідно з графіком платежів, нарахування штрафу за порушення грошових зобов'язань не здійснюється. Сукупна сума штрафів, нарахованих за кожен факт порушення зобов'язань позичальником на підставі цього пункту Договору, та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником від кредитодавця за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Позичальник зобов'язаний сплатити штраф, нарахований кредитодавцем у порядку, передбаченому цим пунктом Договору, у той же день, коли кредитодавцем було нараховано штраф
Зазначене також підтверджується: паспортом споживчого кредиту, пропозицією укласти договір про відкриття кредитної лінії (оферту) №458202-КС-006 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 26 жовтня 2024 року, прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладання договору про відкриття кредитної лінії №458202-КС-006 (Споживчий кредит. Електронна форма) від 26 жовтня 2024 року, анкетою клієнта, в якій відповідачка надала електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону - НОМЕР_1 , а також номер банківського рахунку/банківської картки - № НОМЕР_2 , копією паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , а також розрахунком заборгованості.
Згідно підтвердження ТОВ «ПрофіГід», 26 жовтня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 6 000 грн.
Відповідно до довідки ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості, станом на 22 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №458202-КС-006 від 26 жовтня 2024 року складає 20 340 грн., з якої: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 6 000 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 10 140 грн; сума заборгованості по штрафам - 3 000 грн; сума прострочених платежів за комісією - 1 200 грн.
Відповідачка взяті на себе зобов'язання по виплаті кредитних коштів у строки визначені кредитним договором не виконує, термін сплати коштів порушено.
Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов?язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитним договором №458202-КС-006 від 26 жовтня 2024 року станом 22 червня 2025 складається із: 6 000 грн. - суми прострочених платежів за кредитом, 10 140 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 1 200 грн. - суми прострочених платежів за комісією, що в загальному розмірі становить 17 340 грн. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за користування кредитом відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Отже, пред'явлений позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Що стосується питання про стягнення штрафу в розмірі 3 000 грн., яка нараховувся ОСОБА_1 позивачем згідно п. 7.6 Договору, то суд зазначає наступне.
Так, з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
КЦС ВС в постанові від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 зазначив, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Оскільки проценти - це плата за користування чужими грошима (стаття 1048 ЦК України), а згідно з положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України з 24 лютого 2022 року нараховані відповідно до вимог статті 625 ЦПК України інфляційні втрати підлягають списанню, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про стягнення з позичальника прострочених процентів за користування кредитними коштами (нараховані, але не сплачені) та інфляційних втрат за період до 23 лютого 2022 року
Судом встановлено, що прострочення відповідачкою сплати платежів сталося під час дії воєнного стану, в той час, коли кредитор всупереч вимог Закону нараховував відповідачці штраф за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором в розмірі 3 000 грн.
За таких обставин, оскільки вказаний штраф внаслідок невиконання зобов'язання нараховано позивачем під час дії воєнного стану, він підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідачки.
Отже, нарахування штрафу відповідачці в розмірі 3 000 грн. на вимогах Закону та наявних матеріалах справи не ґрунтуються, є безпідставними та недоведеними.
З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захисту шляхом примусового виконання грошового зобов'язання.
Отже, враховуючи викладене, пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідачку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути із до ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 340 грн., а також судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього 19 762 (дванадцять тисяч вісімсот десять) грн. 40 (двадцять п'ять) коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Повний текст рішення складено 24 листопада 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» ЄДРПОУ - 41084239, знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя