Справа № 358/2075/25 Провадження № 3/358/845/25
20 листопада 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., за участю особи, у відношенні якої складений адміністративний протокол - ОСОБА_1 , розглянув матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянин України, мешкає: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП
за ст.ст.124, 122-4 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №499014, 28.10.2025 о 22 год 00 хв в м. Богуслав, по вул. Возз'єднання гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України. За що передбачене відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 499030, 28.10.2025 о 22 год 00 хв в м. Богуслав, по вул. Возз'єднання гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору, після чого водій залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10.а ПДР України. За що передбачене відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Постановою від 20.11.2025 р. вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та підтвердив обставини зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1. ПДР України, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється вказаними Правилами.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Так, відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Пунктом 2.3.б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Щодо ст.122-4 КУпАП, то виходячи із диспозиції даної статті, для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 2.10.а ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався, покинув місце ДТП та його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
-даними щодо обставин скоєного, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №499014 від 31.10.2025 та протоколі серії ЕПР1 №499030 від 31.10.2025, які підписані без будь-яких зауважень ОСОБА_1 з відміткою щодо пояснень: " на окремому аркуші";
- рапортом інспектора ВП №2 (м.Богуслав) від 28.10.2025 року, фабула якого узгоджується із описом обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення;
- схемою ДТП та фототаблицею;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП "Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених".
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що більш серйозним правопорушенням є правопорушення, передбачене санкцією ст. 122-4 КУпАП, то саме за цією статтею ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення.
Так, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 124, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення, в порядку ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код тримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець