Справа № 484/6467/25
Провадження № 1-кс/484/953/25
Кримінальне провадження №12024152110000874
24.11.2025 м. Первомайськ
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянув клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , винесене у кримінальному провадженні №12024152110000874, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Мінськ, Білорусь, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, затриманого 22.11.2025 о 16.47 год., фізичне затримання мало місце 22.11.2025 о 15.25 год., повідомленого про підозру 23.11.2025 о 14 год. 35 хв., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
перевіривши матеріали, додані до клопотання, дослідивши докази, надані в їх обґрунтування, матеріали кримінального провадження №12024152110000874, заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, -
Слідчий Первомайського РВП ГУ Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_4 , за погодженням прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 вказуючи, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході кримінального провадження встановлені обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме на теперішній час ОСОБА_5 підозрюється в тому, що діючи всупереч положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 № 576, Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21.08.1998 № 622, ОСОБА_5 , у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлений час, але не пізніше 22.11.2025, та у невстановлений спосіб, у невстановленої особи, незаконно придбав боєприпаси, а саме: гранату типу М 67 та корпус ручної гранати типу Ф-1.
Далі, незаконно придбані боєприпаси ОСОБА_5 незаконно переніс до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, при цьому маючи намір на їх подальший незаконний збут.
Виконуючи задумане, реалізуючи свій прямий злочинний умисел, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 22.11.2025 близько 15:15 год., більш точного часу не встановлено, з метою отримання грошових коштів за незаконний збут боєприпасів, за адресою: АДРЕСА_1 зустрівся з ОСОБА_8 та за грошові кошти в сумі 10 000 грн. незаконно збув останньому боєприпаси, а саме: гранату типу М 67, яка відноситься до ІІ (небезпечний) категорій вибухонебезпечності та корпус ручної гранати типу Ф-1, яка відносяться до ІІІ (обмежено небезпечної) категорії вибухонебезпечності.
Після цього ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, добровільно видав працівникам поліції гранату типу М 67 та корпус ручної гранати типу Ф-1, які являються боєприпасами та відносяться до ІІ (небезпечної) та ІІІ (обмежено небезпечної) категорії вибухонебезпечності відповідно.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджуються наданими стороною обвинувачення доказами, а саме: рапортом про реєстрацію від 28.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.11.2025; довідками про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів; протоколом затримання ОСОБА_5 від 22.11.2025; протоколом обшуку.
Також існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні слідчий підтримала заявлене клопотання та доводи на його обґрунтування, прокурор вважала клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що ризики є частково необґрунтованими, тому просили обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зазначені вище встановлені під час досудового розслідування обставини є достатніми для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто підозра є обґрунтованою.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому, слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного тощо.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26 червня 1991р. зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв'язки з суспільством.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Санкція частини ч.1 ст. 263 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
За викладених обставин, не виключається ризик того, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватися від органів розслідування та суду, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Врахувавши вище викладене, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, інші обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, є необхідним та доцільним застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вбачає за можливе розмір застави визначити у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн. х 20 = 60560 грн.).
Крім цього, обираючи відносно обвинуваченого альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та (або) прокурора; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого та (або) прокурора, повідомити їх про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Керуючись ст. ст. 12, 111, 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 винесене у кримінальному провадженні №12024152110000874, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м. Мінськ, Білорусь, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, до 20.01.2026 включно.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 закінчується о 15 годині 25 хвилин 20.01.2026.
Одночасно визначається застава розміром 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят ) грн., для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, визначених в КПК України.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент на протязі дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у випадку внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та (або) прокурора; не відлучатися з місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого та (або) прокурора, повідомити їх про зміну свого місця проживання та місця роботи.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню Первомайським ВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_10