Справа № 466/5200/25
Провадження № 2/466/2420/25
21 листопада 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
за участю представника позивача Сапрун М.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання гарячої води, -
в травні 2025 ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.03.2022 по 31.03.2025 у розмірі 18466,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 91,32 грн., 3 % річних в розмірі 18,35 грн та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору, та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 05506460.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з теплопостачання.
Для здійснення оплати за надані послуги ЛМКП Львівтеплоенерго відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг з метою їх оплати. Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний будинковим приладом обліку теплової енергії.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Зазначає, що з 01 липня 2014 року між сторонами вважається укладеним договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вказує, що з 1 грудня 2021 року з відповідачем є укладені Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021. За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами. Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Згідно з п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також п. 20 Правил надання послуги з постачання гарячої води, комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки.
15 березня 2022 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 обладнаний вузлом комерційного обліку гарячої води. Порядок розподілу та нарахування за послугу з постачання гарячої води визначено ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 № 315 (із змінами) (далі - Методика розподілу). Крім того, п. 26 Правил надання послуги з постачання гарячої води також визначено, що обсяги спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами відповідно до Методики розподілу.
До 20.07.2022 квартира відповідача не була обладнана квартирними приладами обліку гарячої води (вузлом розподільного обліку). Підпунктом 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що обсяги спожитої у будівлі гарячої води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку, розподіляються між споживачами з урахуванням того, що:- у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами. Згідно з розділом IX Методики розподілу у будинку, в якій частина приміщень оснащена вузлами розподільного обліку, а частина не оснащена такими вузлами, обсяг небалансу гарячої води не визначається Vгвпн.бал = 0, а обсяг споживання гарячої води у приміщеннях без обліку визначається як різниця між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі/будинку та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях, вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби (або відповідно до обсягу гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, що визначений відповідним договором з виконавцем комунальних послуг), обсягом витоків з внутрішньобудинкових мереж гарячої води (за наявності). Такий визначений обсяг розподіляється кожному приміщенню, не оснащеному вузлом розподільного обліку, пропорційно до співвідношення кількості осіб, що фактично користуються комунальною послугою у такому приміщенні, до загальної кількості осіб (споживачів), що фактично користуються комунальною послугою у приміщеннях без обліку.
Наголошує, що різниця між обсягом гарячої води, спожитим за показами вузла комерційного обліку гарячої води (загальнобудинкового приладу обліку) і обсягом води, спожитим згідно показів квартирних приладів обліку гарячої води розподілялася на мешканців квартир, в яких були відсутні квартирні прилади обліку гарячого водопостачання. Вказаний принцип розподілу з 15 березня 2022 року (з моменту встановлення за-гальнобудинкового вузла обліку гарячої води) поширюється і на квартиру відповідача, яка не була обладнана вузлом розподільного обліку гарячої води (квартирним приладом обліку).
Нарахування кількості та вартості послуги з гарячого водопостачання за даною адресою проводилися відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 - згідно показів загальнобудинкового вузла комерційного обліку гарячої води, а з 20.07.2022 - згідно показів загальнобудинкового вузла комерційного обліку гарячої води з урахуванням показів квартирних приладів обліку.
Тарифи на послуги з теплової енергії та гарячого водопостачання встановлені рішення виконавчого комітету Львівської міської рад. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та на веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» https://lmkp.lte.lviv.ua.
Таким чином, сума заборгованості відповідача за особовим рахунком № НОМЕР_2 за період з 01.03.2022 по 31.03.2025 за послуги з постачання гарячої води в розмірі 18 446, 91 грн., інфляційні втрати - 91,32 грн., 3% річних - 18,35 грн. У зв'язку із вищенаведеним змушені звернутися до суду з даним позовом.
02.07.2025 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав недоведеності та безпідставності.
У судовому засіданні представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Сапрун М.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до положень, викладених у ст. ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання гарячої води, відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування та ін.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії, яким є Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго».
Відповідно до п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі типового договору, визначено як обов'язок, а не як право споживача.
З 1 грудня 2021 року з відповідачем є укладені Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №1022, №1023 від 08.09.2021 (копія договору додається). За умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Виконавець) зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами. Зазначені договори є розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.
Згідно з п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води Виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
05.12.2022 за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» Шевченківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ №466/9740/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованості за послуги з постачання гарячої води у розмірі 22613,18 грн. за період з 01.04.2022 по 31.09.2022, а також 248,10 грн. судового збору. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.05.2023 року скасовано вказаний судовий наказ, а також роз'яснено право звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно довідки №1 від 20.05.2025 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго», ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , якому для здійснення оплати за надані послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , однак як встановлено судом ОСОБА_1 за вказаною адресою, згідно обліку ЛМКП «Львівтеплоенерго», не був обладнаний квартирним приладом обліку гарячої води.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також п. 20 Правил надання послуги з постачання гарячої води, комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки.
Підпунктом 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що обсяги спожитої у будівлі гарячої води, визначені за допомогою вузлів комерційного обліку, розподіляються між споживачами з урахуванням того, що: - у разі якщо частина приміщень у будівлі оснащена вузлами розподільного обліку гарячої води, а частина - не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку, встановлюється у розмірі, визначеному за допомогою таких вузлів, а загальний обсяг спожитої у будівлі відповідно гарячої (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби та споживачами у приміщеннях, оснащених вузлами розподільного обліку) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Таким чином, різниця між обсягом гарячої води, спожитим за показами вузла комерційного обліку гарячої води (загальнобудинкового приладу обліку) і обсягом води, спожитим згідно показів квартирних приладів обліку гарячої води розподілялася на мешканців квартир, в яких були відсутні квартирні прилади обліку гарячого водопостачання.
Нарахування кількості та вартості послуги з гарячого водопостачання за даною адресою проводилися відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182, та відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 - згідно показів загальнобудинкового вузла комерційного обліку гарячої води, а з 20.07.2022 - згідно показів загальнобудинкового вузла комерційного обліку гарячої води з урахуванням показів квартирних приладів обліку.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Отже, у відповідача по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 р. по 31.03.2025 р. утворилася заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води, з врахуванням виправленого та проведенного перерахунку кількості (90,63м.куб) та вартості (в сумі 8633,41 грн.) в сумі 18446,91 грн., що підтверджується відповідними розрахунками, наданими позивачем в підтвердження своїх вимог.
Суд приймає до уваги розрахунки заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, з врахуванням виправленого та проведенного перерахунку кількості (90,63м.куб) та вартості (в сумі 8633,41 грн.) в сумі 18446,91 грн., які вчинено з відніманням показів розподільчих приладів обліку від показів комерційного (загальнобудинкового) приладу обліку, та визначається різниця спожитої гарячої води, яка вимірюється в куб. м, та яка розподіляється між квартирами з відсутніми розподільчими обліковими приладами спожитої гарячої води, якою є квартира відповідача ОСОБА_1 . Обґрунтованих та допустимих доказів, окрім посилання, що у зазначений період відповідача в Україні не було, у спростування такого розрахунку позивача, відповідачем суду надано не було, відтак суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за послуги постачання гарячої води за період з 01.03.2022 по 31.03.2025 у сумі 18446,91 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає задоволенню.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуг також передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Таким чином, за відсутності обґрунтованих заперечень зі сторони відповідача (відсутності його перебування в Україні), суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахованої пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
У відповідності зі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 3028,00 грн. сплаченого судового збору за подання даного позову.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 81, 82, 263-265 ЦПК України, ст.162 ЖК України, ст. 257 ЦК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1 заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 01.03.2022 по 31.03.2025 в сумі 18446,91 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста сорок шість) грн. 91 коп., інфляційні втрати у розмірі 91,32 грн. (дев'яносто одну) грн. 32 коп., 3 % річних в розмірі 18,35 грн. (вісімнадцять) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ: 05506460, місцезнаходження: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, 3028 грн. ( три тисячі двадцять вісім) грн., 00 коп. витрат по сплаті судового збору, та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 05506460.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г. Б. Білінська