Провадження №2/447/1216/25
Справа №447/2442/25
(заочне)
24.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миколаєві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням( викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Процесуальні дії у справі.
13.08.2025 представниця ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Дараган Ю.О. звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , відповідно до якої представниця позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 46100 грн., а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн. та витрати пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходження, забезпечення доказів в розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1514 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №8132027, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 24.07.2025. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, зазначений у кредитному договорі. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Споживача № НОМЕР_1 .
24.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24042025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.04.2025 до договору факторингу №24042025 від 24.04.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 46100 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23600 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами; у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
18.08.2025 із ЗМУ ДМС надійшла відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 09.10.2025. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалу суду від 21.08.2025 про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками було скеровано відповідачу на зареєстровану адресу його проживання, проте такі повернулись на адресу суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутності представника, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
В судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що такий повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
В силу приписів ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №8132027, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 24.07.2025. Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору. Відповідно до п.1.5.2 Знижена процентна ставка 1,425% в день. Пунктом 1.7 договору передбачено, що денна процентна ставка на дату укладення договору складає 1,50% в день. Відповідно до п.1.9. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 13852,27% річних.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку Споживача № НОМЕР_1 .
У паспорті споживчого кредиту зазначені контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, та інше. Паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UM0403 29.07.2024 о 10 год. 03 хв.
Відповідно до копії підтвердження ТОВ «Авентус Україна» повідомило про успішність операції переказу грошових коштів у розмірі 15000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8132027 від 29.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 46100,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
24.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №24042025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК» ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Вимоги до Боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24042025 від 24.04.2025, ТОВ «Авентус Україна» передав, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників від 24.04.2025 кількістю 4031.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №24042025 від 24.04.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 46100,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до умов укладеного договору отримав можливість користуватися кредитними грошовими коштами. Позивач виконав зобов'язання, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Оцінка суду.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Судом встановлено, що 29.07.2024 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» кредитний договір №8132027, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів, тобто до 24.07.2025.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що відповідач, підписавши договір про надання кредиту шляхом ведення одноразового ідентифікатора відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" погодився з умовами договору.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім цього, відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором.
Щодо вимоги про нарахування пені у розмірі 7500 грн. суд зазначає наступне.
У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснено розрахунок пені за період 29.07.2024-24.07.2025, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Отже, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Крім цього, відповідач не подав жодного доказу на спростування розрахунку поданого позивачем та належного виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 2535,37 грн. на користь позивача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 38600,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) / 46100,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) х 3028,00 грн. (сума сплаченого судового збору).
Щодо витрат пов'язаних з витребуванням доказів, то такі задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано жодних доказів, що такі здійснені.
Керуючись ст. 76, 81, 89, 141, 223, 247, 263, 264, 265, 279, 280, 282, 284 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №8132027 в розмірі 38600 (тридцять вісім тисяч шістсот) гривень 00 копійок, з яких: 15000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) гривень 37 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014/
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 24.11.2025.
Суддя Павлів В. Р.